Προς Τιμοθεον Β΄ 2

1 συ ουν τεκνον μου ενδυναμου εν τη χαριτι τη εν χριστω ιησου

Ти ж, сину мій, кріпшай у благодаті, що в Христї Ісусї,

2 και α ηκουσας παρ εμου δια πολλων μαρτυρων ταυτα παραθου πιστοις ανθρωποις οιτινες ικανοι εσονται και ετερους διδαξαι

і, що чув єси від мене перед многими сьвідками, те передай вірним людям, котрі способні будуть і инших навчати.

3 συ ουν κακοπαθησον ως καλος στρατιωτης ιησου χριστου

Ти ж терпи лихо, яко добрий воїн Ісуса Христа.

4 ουδεις στρατευομενος εμπλεκεται ταις του βιου πραγματειαις ινα τω στρατολογησαντι αρεση

Нїхто ж, воїном бувши, не мішаєть ся в справи життя (сього), щоб угодити тому, хто вибрав його воїном.

5 εαν δε και αθλη τις ου στεφανουται εαν μη νομιμως αθληση

Хоч же хто й бореть ся, не заслужить вінця, коли не законно бороти меть ся.

6 τον κοπιωντα γεωργον δει πρωτον των καρπων μεταλαμβανειν

Трудящому ратаєві перш подобає овощу скоштувати.

7 νοει α λεγω δωη γαρ σοι ο κυριος συνεσιν εν πασιν

Зрозумій, що глаголю; а Господь нехай дасть тобі розум у всьому.

8 μνημονευε ιησουν χριστον εγηγερμενον εκ νεκρων εκ σπερματος δαυιδ κατα το ευαγγελιον μου

Поминай Господа Ісуса Христа, що встав із мертвих, з насїння Давидового, по благовістю моєму,

9 εν ω κακοπαθω μεχρι δεσμων ως κακουργος αλλ ο λογος του θεου ου δεδεται

в Йому ж терплю лихо аж до кайдан, як лиходій, та слова Божого не скувати.

10 δια τουτο παντα υπομενω δια τους εκλεκτους ινα και αυτοι σωτηριας τυχωσιν της εν χριστω ιησου μετα δοξης αιωνιου (aiōnios g166)

Тим усе терплю ради вибраних, щоб і вони осягли спасеннє, що в Христї Ісусї з вічньою славою. (aiōnios g166)

11 πιστος ο λογος ει γαρ συναπεθανομεν και συζησομεν

Вірне слово: коли бо ми з Ним умерли, то з Ним і жити мем.

12 ει υπομενομεν και συμβασιλευσομεν ει αρνουμεθα κακεινος αρνησεται ημας

Коли терпимо, з Ним і царювати мем; коли відцураємось, і Він відцураєть ся нас.

13 ει απιστουμεν εκεινος πιστος μενει αρνησασθαι εαυτον ου δυναται

Коли не віруємо, Він вірним пробував, відректись бо себе не може.

14 ταυτα υπομιμνησκε διαμαρτυρομενος ενωπιον του κυριου μη λογομαχειν εις ουδεν χρησιμον επι καταστροφη των ακουοντων

Про се нагадуй, сьвідкуючи перед Господом не перечитись; нЇ на що воно не потрібне, (тілько) на руїну тих, що слухають.

15 σπουδασον σεαυτον δοκιμον παραστησαι τω θεω εργατην ανεπαισχυντον ορθοτομουντα τον λογον της αληθειας

Старай ся поставити себе вірним перед Богом, робітником без докору, право правлючим слово правди.

16 τας δε βεβηλους κενοφωνιας περιιστασο επι πλειον γαρ προκοψουσιν ασεβειας

Від скверного марнословия оддаляй ся; більше бо та більш (такі) розводять безбожність,

17 και ο λογος αυτων ως γαγγραινα νομην εξει ων εστιν υμεναιος και φιλητος

і слово їх, як гангрена (рак), мати ме жир. З таких Гименей і Филит,

18 οιτινες περι την αληθειαν ηστοχησαν λεγοντες την αναστασιν ηδη γεγονεναι και ανατρεπουσιν την τινων πιστιν

котрі проти правди согрішили, говорячи, що воскресеннє вже було, і перевертають деяких віру.

19 ο μεντοι στερεος θεμελιος του θεου εστηκεν εχων την σφραγιδα ταυτην εγνω κυριος τους οντας αυτου και αποστητω απο αδικιας πας ο ονομαζων το ονομα κυριου

Твердо ж основина Божа стоїть, маючи печать таку: Познав Господь своїх, і: Нехай відступить од неправди всяк, хто іменує імя Христове.

20 εν μεγαλη δε οικια ουκ εστιν μονον σκευη χρυσα και αργυρα αλλα και ξυλινα και οστρακινα και α μεν εις τιμην α δε εις ατιμιαν

У великому ж домі не тілько посуд золотий та срібний, а й деревяний і глиняний; і инші на честь, а инші на нечесть.

21 εαν ουν τις εκκαθαρη εαυτον απο τουτων εσται σκευος εις τιμην ηγιασμενον και ευχρηστον τω δεσποτη εις παν εργον αγαθον ητοιμασμενον

Оце ж, коли хто очистить себе від сього, буде посудиною на честь, осьвяченою і потрібною владиці, на всяке дїло добре наготовленою.

22 τας δε νεωτερικας επιθυμιας φευγε διωκε δε δικαιοσυνην πιστιν αγαπην ειρηνην μετα των επικαλουμενων τον κυριον εκ καθαρας καρδιας

Від похотей молодечих утїкай; побивай ся ж за правдою, вірою, любовю, миром з тими, що призивають Господа чистим серцем.

23 τας δε μωρας και απαιδευτους ζητησεις παραιτου ειδως οτι γεννωσιν μαχας

Від дурного ж і невченого змагання вхиляй ся, знаючи, що воно родить сварки.

24 δουλον δε κυριου ου δει μαχεσθαι αλλ ηπιον ειναι προς παντας διδακτικον ανεξικακον

Слуга ж Господень не повинен сваритись, а бути тпхим до всїх, навчаючим, незлобним,

25 εν πραοτητι παιδευοντα τους αντιδιατιθεμενους μηποτε δω αυτοις ο θεος μετανοιαν εις επιγνωσιν αληθειας

щоб нагідно навчав противних, чи не дасть їм Бог покаяння на зрозуміннє правди,

26 και ανανηψωσιν εκ της του διαβολου παγιδος εζωγρημενοι υπ αυτου εις το εκεινου θελημα

і виплутають ся з дияволських тенет, що живими вловлені від нього у його волю.