Psalm 78

1 Ein Maskil Asaphs. Vernimm, mein Volk, meine Unterweisung, neigt euer Ohr den Worten meines Mundes!

Повчання Асафові. Послухай-но, народе мій, настанову мою, схиліть вуха свої до слів моїх вуст!

2 Ich will meinen Mund zu Sprüchen aufthun, will Rätsel aus der Vorzeit verkünden.

Відкрию в притчі вуста мої, промовлю загадки прадавніх часів,

3 Was wir gehört und erfahren, und was unsere Väter uns erzählt haben,

які ми чули й пізнали і які розповідали нам предки наші.

4 wollen wir ihren Kindern nicht verhehlen, indem wir dem nachfolgenden Geschlechte die ruhmwürdigen Thaten Jahwes erzählen und seine Macht und die Wunder, die er gethan hat.

Не будемо приховувати їх від синів наших, розкажемо наступному поколінню про хвалу Господа й могутність Його, про чудеса, які Він здійснив.

5 Er stellte ein Zeugnis in Jakob auf und gab eine Weisung in Israel, indem er unseren Vätern gebot, sie ihren Söhnen kundzuthun,

Він засвідчив одкровення [Своє] Якову й встановив в Ізраїлі Закон [Свій], який заповідав предкам нашим, щоб вони навчили нащадків своїх,

6 damit das nachkommende Geschlecht sie erführe, die Söhne, die geboren würden, damit sie aufträten und ihren Söhnen davon erzählten,

щоб знало наступне покоління, щоб діти, що народитися мають, сповістили свого часу й своїм нащадкам.

7 damit sie auf Gott ihr Vertrauen setzten und der großen Thaten Gottes nicht vergäßen und seine Gebote hielten

Тоді вони сподівання своє покладуть на Бога, і не забуватимуть діянь Божих, і будуть дотримуватися Його заповідей.

8 und nicht wie ihre Väter würden, ein abtrünniges und widerspenstiges Geschlecht, ein Geschlecht, das nicht festes Sinnes war, und dessen Geist nicht treulich an Gott hielt.

Вони не будуть подібні до своїх предків, покоління впертого й бунтівного, роду, чиє серце непевне і чий дух невірний Богові.

9 Die Söhne Ephraims, die Bogengerüsteten, kehrten am Tage des Kampfes um.

Сини Єфремові, [хоча] й озброєні стрільці з лука, назад повернулися у день битви.

10 Sie hielten den Bund Gottes nicht und wollten nicht nach seinem Gesetze wandeln.

Не дотримувалися вони Завіту Божого й відмовилися ходити в Законі Божому.

11 Sie vergaßen seine großen Thaten und seine Wunder, die er sie hatte schauen lassen.

Вони забули про Його звершення й чудеса, що Він їм показав.

12 Vor ihren Vätern hatte er Wunder gethan in Ägypten, im Gefilde von Zoan.

Перед предками їхніми здійснив Він чудо в землі Єгипту, в околицях Цоану.

13 Er spaltete das Meer und ließ sie hindurchgehn und stellte die Wasser auf wie einen Damm.

Він розділив навпіл море й провів їх через нього, і поставив води грудами.

14 Er leitete sie tagsüber mit der Wolke, die ganze Nacht hindurch mit feurigem Schein.

Вів їх хмарою вдень, і цілу ніч – світлом вогню.

15 Er spaltete Felsen in der Wüste und tränkte sie wie mit Fluten in Fülle.

Він розсікав скелі в пустелі й напував їх, немов із великої безодні.

16 Er ließ Bäche aus dem Felsen hervorgehn und Wasser in Strömen herabfließen.

Із скелі вивів потоки, і потекли рікою води.

17 Dennoch sündigten sie weiter gegen ihn, indem sie sich in der Wüste gegen den Höchsten empörten.

Але вони продовжували грішити проти Нього, бунтувати проти Всевишнього на висохлій землі.

18 Sie versuchten Gott in ihrem Herzen, indem sie Speise für ihr Gelüsten forderten.

Випробовували Бога в серцях своїх, вимагаючи їжу за своїми примхами.

19 Sie redeten wider Gott und sprachen: “Kann wohl Gott in der Wüste einen Tisch anrichten?

Вони говорили [зухвало] проти Бога, кажучи: «Чи не міг би Бог накрити стіл у пустелі?

20 “Wohl schlug er den Felsen, daß Wasser strömten, und Bäche sich ergossen; “vermag er wohl auch Brot zu geben oder seinem Volke Fleisch zu verschaffen?”

Ось Він вдарив скелю, і потекли води, хлинули потоки. Хіба ж не може Він дати хліба чи приготувати м’яса народові Своєму?»

21 Darum, als Jahwe das hörte, entrüstete er sich, und Feuer entzündete sich wider Jakob, und Zorn stieg herauf über Israel,

Тому, коли почув це Господь, то розгнівався: вогонь загорівся проти Якова, і гнів [Його] спалахнув на Ізраїля,

22 weil sie Gotte nicht glaubten und auf seine Hilfe nicht vertrauten.

бо не повірили вони Богові й не покладали надії на Його спасіння.

23 Und er gebot den Wolken droben und öffnete die Thüren des Himmels,

Тож наказав Він хмарам вгорі, і відчинив ворота небес,

24 ließ Manna auf sie regnen, daß sie zu essen hätten, und verlieh ihnen Himmelskorn.

і дощем пролив на них манну, щоб їли, і дав їм зерно небесне.

25 Engelbrot hatte jedermann zu essen; er sandte ihnen Zehrung in Fülle.

Хліб могутніх їла людина, Він послав їм їжі вдосталь.

26 Er ließ den Ostwind am Himmel aufbrechen und führte durch seine Stärke den Südwind herbei.

Він здійняв східний вітер у небесах і навів Своєю могутністю вітер південний.

27 Er ließ Fleisch auf sie regnen wie Staub und beflügelte Vögel wie Sand am Meer.

Дощем пролив Він на них м’ясо, немов пил, і, неначе пісок морський, – птахів крилатих,

28 Mitten in sein Lager ließ er sie fallen, rings um seine Wohnung her.

яких розкидав Він серед табору, навколо помешкань їхніх.

29 Da aßen sie und wurden gründlich satt, und er befriedigte ihr Gelüst.

Вони їли й добре наситилися – Він задовольнив бажання їхнє.

30 Noch hatten sie sich ihres Gelüstes nicht entschlagen - sie hatten ihre Speise noch im Mund -

Та ще не встигли вони вгамувати своєї примхи, ще їжа була в них на вустах,

31 da stieg der Zorn Gottes über sie herauf und würgte unter ihren Fetten und streckte die Jünglinge Israels nieder.

як гнів Божий піднявся проти них, і вигубив найбільш пишних із них, і повалив додолу юнаків Ізраїля.

32 Trotz alledem sündigten sie weiter und glaubten nicht an seine Wunder.

Та попри все це вони далі грішили й не вірили чудесам Його.

33 Darum ließ er ihre Tage wie einen Hauch dahinschwinden und ihre Jahre in bestürzender Schnelle.

Тому Він загубив дні їхні в марноті й роки їхні – у смутку.

34 Wenn er sie würgte, so fragten sie nach ihm und wendeten sich zurück zu Gott

Коли Він вбивав їх, тоді вони шукали Його, і наверталися, і прагнули Бога.

35 und gedachten daran, daß Gott ihr Fels und Gott, der Höchste, ihr Erlöser sei.

І згадували, що Бог – їхня скеля і що Бог Всевишній – їхній Визволитель.

36 Sie beschwatzten ihn mit ihrem Munde und logen ihm mit ihrer Zunge;

Тоді промовляли Йому лестощі устами своїми і язиками своїми неправду перед Ним говорили;

37 aber ihr Sinn war ihm gegenüber nicht fest, und sie hielten nicht treulich an seinem Bund,

та серцями своїми не були вони з Ним щирі й не берегли вірності Його Завітові.

38 während doch er barmherzig war, Schuld vergab und sie nicht vertilgte, gar oft von seinem Zorn abließ und nicht seinen ganzen Grimm aufbot.

Та Він, милостивий, прощав гріх і не знищував їх. Багато разів відвертав гнів Свій і не будив усієї Своєї люті.

39 Denn er gedachte daran, daß sie Fleisch seien, ein Hauch, der dahinfährt und nicht wiederkommt.

Він пам’ятав, що вони – тіло, вітер, що йде й не повертається.

40 Wie oft empörten sie sich gegen ihn in der Wüste, betrübten sie ihn in der Einöde!

Скільки разів вони бунтували проти Нього в пустелі, засмучували Його в дикій землі!

41 Immer wieder versuchten sie Gott und kränkten den Heiligen Israels.

Знову й знову випробовували Бога й засмучували Святого Ізраїлевого.

42 Sie gedachten nicht an seine gewaltige Hand, an den Tag, da er sie vom Feinde befreit hatte,

Не пам’ятали ні [діянь] руки Його, ні того дня, коли Він визволив їх від ворога,

43 da er seine Zeichen in Ägypten hinstellte und seine Wunder im Gefilde von Zoan.

коли ознаки Свої показав у Єгипті й чудеса Свої в околицях Цоану.

44 Denn er verwandelte ihre Ströme in Blut und ihre Bäche, damit sie nicht trinken könnten.

Він перетворив їхні ріки на кров, і з потоків своїх вони пити не могли.

45 Er sandte Hundsfliegen gegen sie, die fraßen sie, und Frösche, die verderbten sie.

Він послав на них рої комах, які пожирали їх, і жаб, що губили їх.

46 Er gab ihr Gewächs dem Ungeziefer preis und was sie erarbeitet, der Heuschrecke.

Він віддав врожай їхній гусені й збіжжя їхнє – сарані.

47 Er erschlug ihre Weinstöcke mit Hagel und ihre Maulbeerfeigenbäume mit Schloßen.

Побив виноградники їхні градом і шовковиці – кригою.

48 Er gab ihr Vieh dem Hagel preis und ihre Herden den Blitzen.

Він віддав на поталу градові їхню худобу й отари їхні – блискавкам.

49 Er entsandte wider sie die Glut seines Zorns, Wut und Grimm und Drangsal, eine Schar von Unglücksengeln.

Він послав на них полум’я Свого гніву, лють, обурення й біду – посольство злих ангелів.

50 Er ließ seinem Zorne freien Lauf, entzog ihre Seele nicht dem Tod und überlieferte ihr Leben der Pest.

Вирівняв стежку для гніву Свого; не утримав їхніх душ від смерті, але віддав життя їхнє на поталу моровиці.

51 Er schlug alle Erstgeburt in Ägypten, die Erstlinge der Manneskraft in den Zelten Hams.

І вразив усіх первістків у Єгипті – перші плоди сили чоловічої в шатрах Хамових.

52 Und er ließ sein Volk ausziehen wie Schafe und leitete sie in der Wüste wie eine Herde.

Немов овець отару, Він вивів народ Свій, і, неначе стадо, провадив їх у пустелі.

53 Er führte sie sicher, und sie brauchten sich nicht zu fürchten; ihre Feinde aber bedeckte das Meer.

Вів їх у безпеці, так що вони не боялися, а ворогів їхніх вкрило море.

54 Er brachte sie in sein heiliges Gebiet, zu dem Berge, den seine Rechte erworben hatte.

І привів їх до границь святині Своєї, до тієї гори, яку здобула Його правиця.

55 Er vertrieb vor ihnen Völker, verloste ihr Land zum erblichen Besitz und ließ in ihren Zelten die Stämme Israels wohnen.

Прогнав перед ними народи, і простягнув мотузку землемірну, щоб спадок їхній переділити, і в наметах їхніх поселив племена Ізраїлеві.

56 Aber sie versuchten Gott, den Höchsten, und empörten sich gegen ihn und hielten seine Gebote nicht.

Але вони випробовували Бога Всевишнього, бунтували проти Нього й не дотримувалися Його одкровень.

57 Sie wandten sich ab und waren treulos wie ihre Väter, wandelten sich, wie ein trügerischer Bogen.

І відступали, і зраджували, як і батьки їхні; викручувалися, як [висковзує з рук] кривий лук.

58 Sie erzürnten ihn mit ihren Höhen und erregten seinen Eifer durch ihre Bilder.

Гнівили Його [в капищах] на своїх пагорбах та ідолами своїми будили Його ревнощі.

59 Da Gott das vernahm, entrüstete er sich und verwarf Israel völlig.

Почув Бог, і запалав гнівом, і геть відцурався Ізраїля.

60 Er gab die Wohnung zu Silo preis, das Zelt, wo er unter den Menschen wohnte,

Покинув Оселю Свою в Шило – шатро, в якому Він мешкав серед людей.

61 ließ seine Macht in die Gefangenschaft wandern und seine Zier in die Gewalt des Feindes.

І віддав Він могутність Свою у полон і красу Свою – у руки ворога.

62 Er gab sein Volk dem Schwerte preis und entrüstete sich über sein Besitztum.

Віддав Він народ Свій мечу на поталу й гнівом запалав на спадщину Свою.

63 Seine Jünglinge fraß das Feuer, und seine Jungfrauen blieben ohne Hochzeitslied.

Юнаків їхніх пожер вогонь, а їхнім дівчатам весільних пісень не співали.

64 Seine Priester fielen durch das Schwert, und seine Witwen hielten keine Totenklage.

Священники його попадали від меча, а вдови його не плакали.

65 Da erwachte der Herr wie ein Schlafender, wie ein Held, der vom Weine besiegt ward.

Тоді прокинувся Володар, немов від сну, неначе воїн, що витверезився від вина.

66 Und er schlug seine Feinde zurück: ewige Schmach brachte er über sie.

І вразив ворогів його ззаду, вкрив їх вічною ганьбою.

67 Und er verwarf das Zelt Josephs und erwählte nicht den Stamm Ephraim,

Тоді відцурався Він шатра Йосифового й не обрав племені Єфремового.

68 sondern erwählte den Stamm Juda, den Berg Zion, den er liebgewonnen.

Але вибрав Він плем’я Юди, гору Сіон, яку полюбив.

69 Und er baute so fest wie die Himmelshöhen sein Heiligtum, wie die Erde, die er für die Ewigkeit gegründet hat.

Він збудував, немов висоти [небес], святилище Своє, і, як землю, заклав основи його навіки.

70 Er erwählte seinen Knecht David und nahm ihn von den Schafhürden hinweg.

І обрав Свого слугу Давида, узявши його від кошар овечих,

71 Von den säugenden Schafen holte er ihn weg, daß er sein Volk Jakob weide und Israel, sein Besitztum.

привів його від овечок дійних, щоб пасти Якова, народ Свій, Ізраїля, Свій спадок.

72 Und er weidete sie in Herzenseinfalt und führte sie mit kluger Hand.

І він пас їх у невинності свого серця і вів їх розумно руками своїми.