Psalm 68

1 Dem Musikmeister. Von David. Ein Psalm. Ein Lied. Gott erhebt sich: seine Feinde zerstieben, und die ihn hassen, fliehn vor seinem Angesicht.

Для дириґента хору. Псалом Давидів. Пісня. Нехай воскре́сне Бог, — і розпоро́шаться вороги́ Його, і нехай від лиця Його повтіка́ють Його ненави́сники!

2 Wie Rauch verweht, werden sie verweht; wie Wachs vor dem Feuer zerschmilzt, so vergehn die Gottlosen vor Gottes Angesicht.

Як дим розвіва́ється, так їх розві́й, як то́питься віск від огню́, отак несправедли́ві заги́нуть перед Божим лице́м!

3 Die Frommen aber freuen sich, jauchzen vor Gottes Angesicht und frohlocken in Wonne.

А пра́ведні будуть раді́ти, і будуть ті́шитися перед Богом, і весели́тися в радості будуть!

4 Singet Gott, lobsingt seinem Namen! Macht Bahn dem, der durch die Wüste einherfährt - Jah ist sein Name! - und jauchzt vor seinem Angesicht,

Співайте Богові, виспівуйте Йме́нню Його, рівняйте дорогу Тому́, Хто їде на хмарах, — Господь Йому Йме́ння, — та перед Ним веселі́ться!

5 vor dem Vater der Waisen und dem Anwalte der Witwen, Gott in seiner heiligen Wohnung;

Си́ротам батько й вдови́цям суддя́, — то Бог у святому мешка́нні Своїм!

6 Gott, der Vertriebene in die Heimat zurückbringt, der Gefangene befreit zu Wohlergehen; nur die Widerspenstigen sind im dürren Lande geblieben.

Бог самі́тних уводить до дому, витягує в'я́знів з кайда́нів, — тільки відсту́пники ме́шкати будуть у спа́леній сонцем землі!

7 Gott, als du auszogst vor deinem Volke her, als du in der Wüste einherschrittst, (Sela)

Боже, коли перед наро́дом Своїм Ти вихо́див, коли йшов Ти пустинею, (Се́ла)

8 da erbebte die Erde und die Himmel troffen vor Gottes Angesicht, der Sinai da vor Gott, dem Gott Israels.

то трясла́ся земля, також ка́пало небо було перед Богом, Сіна́й затремті́в перед Богом, Богом Ізраїля!

9 Mit reichlichem Regen besprengtest du, o Gott, dein Erbe und, was ermattet war, du stelltest es her.

Дощ добродійний спускаєш Ти кра́плями, Боже, на спа́док Свій перему́чений — міцно поставив його́.

10 Deine Herde ließ sich darin nieder; du bereitetest es nach deiner Güte, Gott, für die Elenden.

У ньому сиділо Твоє многолю́ддя, у Своїй доброті́ все готуєш Ти бідному, Боже!

11 Der Herr ließ Siegesruf erschallen; der Siegesbotinnen war ein großes Heer:

Господь дає слово; прові́сниць велика много́та:

12 “Die Könige der Heerscharen fliehen, fliehn, und die Hausfrau teilt Beute!

„Царі військ утікають, утікають, па́ні ж до́му розділює здо́бич“.

13 “Wollt ihr zwischen den Hürden liegen? “Flügel der Taube, die mit Silber, und deren Schwingen mit grünlichem Golde bedeckt sind!

Коли ви спочиваєте між обійстя́ми — то кри́ла голубки покриті сріблом, а пе́ра її — зеленка́вістю золота.

14 “Als der Allmächtige die Könige darin zerstreute, da schneite es auf dem Zalmon.”

Коли Всемогу́тній царів розпоро́шував в Кра́ї, то сніг Ти спускав на Цалмо́ні.

15 Ein Gottesberg ist der Basansberg, ein vielgipfliger Berg ist der Basansberg.

Гора Божа — Баша́нська гора, гора верхогі́р'я — гора та Баша́нська.

16 Warum seht ihr scheel, ihr vielgipfligen Berge, auf den Berg, den Gott zu seinem Sitze begehrt hat? Ja, ewig wird Jahwe ihn bewohnen!

Верхогі́р'я, — чого за́здрісно ди́витеся на ту го́ру, що Бог зажадав на мешка́ння Своє, і Госпо́дь буде ме́шкати там за́вжди?

17 Der Wagen Gottes sind zehntausendmal zehntausend, immer wiederholte Tausende; der Herr kommt vom Sinai ins Heiligtum.

Колесни́ць Божих дві десятьти́сячки, тисячі багатокра́тні, — Господь із Сіна́ю прибув до святині.

18 Du bist zur Höhe emporgestiegen, hast Gefangene fortgeführt; du hast Gaben unter den Menschen empfangen - ja, auch Widerspenstige müssen bei Jah Gott wohnen.

Ти піднявся був на висоту́, полоне́них набрав, узяв дари ради люди́ни, — і відсту́пники ме́шкати будуть у Господа Бога також.

19 Gepriesen sei der Herr! Tag für Tag trägt er uns; Gott ist unsere Hilfe. (Sela)

Благословенний Господь, — тягарі́ Він щоденно нам носить, Бог — наше спасіння! (Се́ла)

20 Gott ist uns ein Gott der Errettungen und Jahwe, der Herr, hat Auswege auch für den Tod.

Бог для нас — Бог спасіння, і в Господа Владики ви́ходи смерти!

21 Ja, Gott zerschmettert das Haupt seiner Feinde, den Haarscheitel dessen, der in seinen Verschuldungen einhergeht.

Але розторо́щить Бог го́лову Своїх ворогів, ма́ківку, вкриту волоссям, того, хто в гріха́х своїх ходить!

22 Der Herr sprach: “Aus Basan will ich sie zurückholen, will sie zurückholen aus den Tiefen des Meers,

Промовив Господь: „Я спрова́джу з Баша́ну тебе́, з глибин моря спрова́джу,

23 “damit du deinen Fuß in Blut badest, die Zunge deiner Hunde von den Feinden ihr Teil habe.”

щоб ти но́гу свою мив у кро́ві, щоб язик твоїх псів мав частину свою в ворогів!“

24 Man schaute deinen Zug, o Gott, den Zug meines Gottes, meines Königs, im Heiligtum.

Похо́ди Твої, Боже, ба́чено, похо́ди Бога мого у святині мого Царя:

25 Voran gingen Sänger, darnach Saitenspieler inmitten paukenschlagender Jungfrauen.

Попе́реду йшли співаки́, пото́му грачі́, посеред дівчат, що бряжча́ли на бу́бнах:

26 “In Versammlungen preiset Gott, den Herrn, ihr vom Quell Israels.

„Благословляйте на зборах Бога, Господа, ви, хто від джерел Ізраїля!“

27 “Daselbst ist Benjamin, der Jüngste, ihr Beherrscher, die Oberen Judas mit ihrer Volksmenge, die Oberen Sebulons, die Oberen Naphthalis.”

Там Веніями́н молодий, їхній воло́дар, князі Юди, їхні полки́, князі Завуло́на, князі Нефтали́ма.

28 Entbiete, o Gott, deine Macht! Festige, o Gott, was du für uns gethan hast!

Твій Бог наказав тобі силу, — будь силою, Боже, того́, кого нам учинив!

29 Hinauf nach Jerusalem um deines Tempels willen werden Könige dir Geschenke bringen.

Із храму Твого на Єрусалимі царі привезуть Тобі дара.

30 Bedrohe das Tier im Schilf, die Schar der Stiere samt den Völkerkälbern. Zerstampfe, die an Silber Gefallen haben, zerstreue die Völker, die Kriege lieben!

Погрози́ звірині́ в очере́ті, череді волів ра́зом з телятами лю́дськими, понищ тих, хто кава́лками срі́бла ми́лується, розпоро́ш ті наро́ди, що воєн бажають!

31 Es kommen Boten aus Ägypten, Kusch läßt seine Hände zu Gott eilen.

При́йдуть з Єгипту посли, і руки свої Куш простягне до Бога.

32 Ihr Königreiche der Erde, singet Gott! Lobsingt dem Herrn, (Sela)

Царства землі, — співайте Богові, виспівуйте Господа, (Се́ла)

33 ihm, der im höchsten Himmel, dem uralten, einherfährt. Da läßt er seine Stimme - eine gewaltige Stimme! - erschallen.

що їздить в відвічному небі небес. Ось Він загримить Своїм голосом, голосом сильним.

34 Gebt Gott die Macht! Über Israel waltet seine Hoheit, und seine Macht in den Wolken.

Ви́знайте Богові силу, величність Його над Ізраїлем, а в хмарах потуга Його!

35 Furchtbar erzeigt sich Gott von seinem Heiligtum aus; der Gott Israels, der verleiht dem Volke Macht und Stärke. Gepriesen sei Gott!

Бог грізни́й у святинях Своїх, Бог Ізраїлів Він, що наро́дові дає силу й міць, Бог благослове́нний!