Psalm 25
1 Von David. Zu dir, Jahwe, erhebe ich meine Seele.
Давидів.
2 Mein Gott, auf dich vertraue ich, laß mich nicht zu Schanden werden; laß meine Feinde nicht über mich frohlocken!
Боже мій, я на Тебе наді́юсь, — нехай же я не засоро́млюсь, нехай не радіють мої вороги ради мене!
3 Werden doch alle, die auf dich harren, nimmermehr zu Schanden; zu Schanden werden, die ohne Ursach abtrünnig wurden.
Не будуть також посоро́млені всі, хто на Тебе наді́ється, та нехай посоромляться ті, хто на Те́бе встає надаре́мно!
4 Jahwe, zeige mir deine Wege, lehre mich deine Steige!
Доро́ги Твої дай пізнати мені, Го́споди, стежка́ми Своїми мене попрова́дь,
5 Laß mich in deiner Wahrheit wandeln und lehre mich; denn du bist der Gott, der mir hilft: auf dich harre ich alle Zeit.
провадь мене в правді Своїй і навчи Ти мене, бо Ти Бог спасі́ння мого́, кожен день я на Тебе наді́юсь!
6 Gedenke deiner Barmherzigkeit, Jahwe, und deiner Gnadenerweisungen; denn von Ewigkeit her sind sie.
Пам'ятай милосердя Своє, о мій Господи, і ласки Свої, бо відвічні вони!
7 Der Sünden meiner Jugend und meiner Übertretungen gedenke nicht; nach deiner Gnade gedenke du meiner, um deiner Güte willen, Jahwe!
Гріхи молоде́чого віку мого́ та провини мої не прига́дуй, — пам'ятай мене, Господи, в ласці Своїй через добрість Свою!
8 Gütig und wahrhaftig ist Jahwe, darum weist er Sündern den rechten Weg.
Господь добрий та праведний, тому грішних навчає в дорозі, —
9 Er läßt die Elenden im Rechte wandeln und lehrt die Elenden seinen Weg.
Він прова́дить покірних у правді, і лагі́дних навчає дороги Своєї!
10 Alle Wege Jahwes sind Gnade und Wahrheit für die, die seinen Bund und seine Zeugnisse bewahren.
Всі Господні стежки́ — милосе́рдя та правда для тих, хто Його́ заповіта й свідоцтва доде́ржує.
11 Um deines Namens willen, Jahwe, vergieb mir meine Schuld, denn sie ist groß!
Ради Йме́ння Свого, о Господи, прости мені про́гріх, великий бо він!
12 Wer ist der Mann, der Jahwe fürchtet? Er unterweist ihn über den Weg, den er wählen soll.
Хто то́й чоловік, що боїться він Господа? — Він наставить його на доро́гу, котру має ви́брати:
13 Ein solcher wird im Glücke weilen, und seine Nachkommen werden das Land besitzen.
душа його жи́тиме в щасті, і насіння його вспадку́е землю!
14 Die Freundschaft Jahwes wird denen, die ihn fürchten, zu teil, und seine Ordnungen thut er ihnen kund.
При́язнь Господня до тих, хто боїться Його́, і Сві́й заповіт Він звісти́ть їм.
15 Meine Augen blicken stets auf Jahwe, denn er wird meine Füße aus dem Netze ziehn.
Мої очі постійно до Господа, бо Він з па́стки витягує но́ги мої.
16 Wende dich zu mir und sei mir gnädig, denn ich bin einsam und elend!
Оберни́ся до мене й помилуй мене, — я ж бо самі́тний та бідний!
17 Den Nöten meines Herzens schaffe Raum und führe mich heraus aus meiner Bedrängnis!
Муки серця мого поширились, — ви́зволь мене з моїх у́тисків!
18 Siehe an mein Elend und meine Not und vergieb mir alle meine Sünden.
Подивися на горе моє та на му́ку мою, — і прости всі гріхи́ мої!
19 Siehe an meine Feinde, wie zahlreich sie sind und mit ungerechtem Hasse mich hassen.
Подивись на моїх ворогів, — як їх стало багато, вони лютою ненавистю ненави́дять мене!
20 Bewahre meine Seele und errette mich; laß mich nicht zu Schanden werden, denn bei dir suche ich Zuflucht.
Пильнуй же моєї душі та мене хорони́, — щоб не бути мені засоро́мленим, бо наді́юсь на Тебе!
21 Unschuld und Redlichkeit mögen mich behüten, denn ich harre auf dich.
Невинність та правда нехай оточа́ють мене, бо наді́юсь на Тебе!
22 O Gott, erlöse Israel aus allen seinen Nöten!
Визволи, Боже, Ізраїля від усіх його у́тисків!
