Psalm 147

1 Rühmet Jah, denn er ist gütig; lobsingt unserem Gott, denn er ist lieblich; es ziemt sich Lobgesang.

Хваліть Господа, — добрий бо Він, виспівуйте нашому Богу, — приємний бо Він, — Йому подоба́є хвала́!

2 Jahwe baut Jerusalem wieder auf, er sammelt die Versprengten Israels.

Господь Єрусалима будує, збирає вигна́нців Ізраїлевих.

3 Er heilt, die zerbrochenes Herzens sind, und verbindet ihre Wunden.

Він зламаносе́рдих лікує, і їхні рани болю́чі обв'я́зує,

4 Er bestimmt den Sternen eine Zahl, er ruft sie alle mit Namen.

вирахо́вує Він число зо́рям, і кожній із них дає йме́ння.

5 Groß ist unser Herr und reich an Macht; seine Einsicht ist ohne Maß.

Великий Господь наш, та дужий на силі, Його мудрости міри нема!

6 Jahwe hält die Gebeugten aufrecht, erniedrigt die Gottlosen bis auf den Boden.

Господь підіймає слухня́них, безбожних понижує аж до землі.

7 Singt Jahwe mit Danksagung, lobsingt unserem Gott auf der Zither!

Дайте відповідь Господу нашому вдячною піснею, заграйте для нашого Бога на гу́слах:

8 Der den Himmel mit Wolken bedeckt, der Erde Regen bereitet, die Berge Gras sprossen läßt,

Він хмарами небо вкриває, пригото́влює дощ для землі, обро́щує гори травою,

9 der dem Vieh sein Futter giebt, den jungen Raben, die zu ihm schreien.

худобі дає її корм, вороня́там — чого вони кличуть!

10 Er hat nicht Lust an der Stärke des Rosses, noch an den Schenkeln des Mannes Gefallen.

Не в силі коня уподо́ба Його, і не в чле́нах люди́ни Його закоха́ння, —

11 Jahwe hat Gefallen an denen, die ihn fürchten, die auf seine Gnade harren.

Госпо́дь любить тих, хто боїться Його, хто наді́ю склада́є на милість Його!

12 Preise Jahwe, Jerusalem; rühme deinen Gott, o Zion!

Хвали Господа, Єрусалиме, прославляй Свого Бога, Сіоне,

13 Denn er hat die Riegel deiner Thore fest gemacht, deine Kinder in dir gesegnet.

бо зміцняє Він за́суви брам твоїх, синів твоїх благословляє в тобі,

14 Er schafft deinen Grenzen Frieden, sättigt dich mit dem besten Weizen.

чинить мир у границі твоїй, годує тебе пшеницею щирою,

15 Er sendet sein Gebot auf Erden; gar schnell läuft sein Wort.

посилає на землю нака́за Свого, — дуже швидко летить Його Слово!

16 Er spendet Schnee wie Wolle, streut Reif wie Asche.

Дає сніг, немов во́вну, розпоро́шує па́морозь, буцім то по́рох,

17 Er wirft sein Eis wie Bissen hin; wer kann vor seinem Froste bestehen?

Він кидає лід Свій, немов ті кришки́, — і перед морозом Його хто усто́їть?

18 Er entsendet sein Wort und läßt sie schmelzen, läßt seinen Wind wehen, da rinnen Wasser.

Та Він пошле́ Своє слово, — та й розто́пить його, Своїм вітром повіє, — вода потече!

19 Er that Jakob sein Wort kund, Israel seine Satzungen und Rechte.

Своє слово звіщає Він Якову, постано́ви Свої та Свої правосуддя — Ізраїлю:

20 Keinem Volk hat er also gethan und seine Rechte lehrte er sie nicht. Rühmet Jah!

для жодного люду Він так не зробив, — той не знають вони правосуддя Його! Алілуя!