Psalm 144

1 Von David. Gepriesen sei Jahwe, mein Fels, der meine Hände kriegen, meine Finger streiten lehrt,

Псалом Давидів. Благословенний Господь, скеля моя, Що привчає руки мої до битви й пальці мої – до війни.

2 meine Stärke und meine Burg, meine Veste und der mir Rettung schafft, mein Schild und der, bei dem ich Zuflucht suche, der mir Völker unterwirft.

[Він] – милість моя, твердиня моя, пристановище моє й визволитель мій, щит мій, на Нього я надію покладаю; Він підкорює мені народ мій.

3 Jahwe, was ist der Mensch, daß du dich um ihn kümmerst, das Menschenkind, daß du es beachtest?

Господи, хто така людина, що Ти знаєш про неї, і син людський, що Ти думаєш про нього?

4 Der Mensch gleicht einem Hauch; seine Lebenstage sind wie ein Schatten, der vorüberfährt.

Людина – немов подих вітру; дні її – немов тінь, що минає.

5 Jahwe, neige deinen Himmel und steige herab; rühre die Berge an, daß sie rauchen!

Господи, нахили небеса і зійди, торкнися гір – і вони задимляться.

6 Schleudere einen Blitz und zerstreue sie, sende deine Pfeile und scheuche sie!

Блисни блискавкою й розсій їх, випусти стріли Свої й нажахай їх.

7 Strecke aus der Höhe deine Hand aus, reiße mich heraus und errette mich aus großen Wassern, aus der Gewalt der Fremden,

Простягни руку Твою з висоти, визволи мене й врятуй від великих вод, від рук чужинців,

8 deren Mund Falschheit redet, und deren Rechte eine trügerische Rechte.

що вустами своїми марне промовляють і чия правиця діє неправедно.

9 Gott, ein neues Lied will ich dir singen, auf zehnsaitiger Harfe will ich dir spielen,

Боже, пісню нову заспіваю Тобі, на лірі десятиструнній Тобі заграю –

10 der den Königen Sieg verleiht, der seinen Knecht David dem verderblichen Schwert entriß.

Тому, Хто дає перемогу царям, визволяє Давида, слугу Свого, від лютого меча.

11 Reiße mich heraus und errette mich aus der Gewalt der Fremden, deren Mund Falschheit redet, und deren Rechte eine trügerische Rechte.

Визволи мене й врятуй від рук чужинців, що вустами своїми марне промовляють і чия правиця діє неправедно.

12 Daß unsere Söhne in ihrer Jugend seien wie großgezogene Pflanzen, unsere Töchter wie Ecksäulen, die nach Tempel-Bauart ausgehauen sind,

Тоді будуть сини наші немов молоді пагони, що розрослися, а наші доньки – наче різьблені колони майстерно збудованого палацу;

13 unsere Speicher voll, Spende gewährend von jeglicher Art, unsere Schafe sich vertausendfachend, verzehntausendfacht auf unseren Triften,

комори будуть повні різноманітним збіжжям; дрібної худоби нашої [будуть] тисячі, десятки тисяч на пасовищах наших;

14 unsere Rinder beladen; kein Mauerriß und kein Auszug und kein Geschrei auf unseren Gassen.

бики наші будуть витривалими; не буде ні пролому [в стіні], ні виходу [в полон], ані зойку на вулицях наших.

15 Wohl dem Volke, dem es also ergeht! Wohl dem Volke, dessen Gott Jahwe ist!

Блаженний народ, що так йому ведеться; блаженний народ, чий Бог – Господь!