Psalm 136

1 Danket Jahwe, denn er ist gütig, denn ewig währt seine Gnade.

Дя́куйте Господу, — добрий бо Він, бо навіки Його милосе́рдя!

2 Danket dem Gott der Götter, denn ewig währt seine Gnade.

Дя́куйте Богу богі́в, бо навіки Його милосердя!

3 Danket dem Herrn der Herren, denn ewig währt seine Gnade.

Дя́куйте Влади́ці влади́к, бо навіки Його милосердя!

4 Der allein große Wunder thut, denn ewig währt seine Gnade,

Тому, хто чу́да великі Єди́ний вчиня́є, бо навіки Його милосердя!

5 der den Himmel mit Einsicht schuf, denn ewig währt seine Gnade,

Хто розумом небо вчинив, бо навіки Його милосердя!

6 der die Erde auf den Wassern ausbreitete, denn ewig währt seine Gnade.

Хто землю простя́г над водою, бо навіки Його милосердя!

7 Der große Lichter schuf, denn ewig währt seine Gnade,

Хто світи́ла великі вчинив, бо навіки Його милосердя!

8 die Sonne zur Herrschaft über den Tag, denn ewig währt seine Gnade,

сонце, щоб вдень панува́ло воно, бо навіки Його милосердя!

9 den Mond und die Sterne zur Herrschaft über die Nacht, denn ewig währt seine Gnade.

місяця й зорі, щоб вони панува́ли вночі, бо навіки Його милосердя!

10 Der die Ägypter in ihren Erstgebornen schlug, denn ewig währt seine Gnade,

Хто Єгипет побив був у їхніх перворі́дних, бо навіки Його милосердя!

11 und Israel aus ihrer Mitte führte, denn ewig währt seine Gnade,

і Ізраїля вивів з-між них, бо навіки Його милосердя!

12 mit starker Hand und ausgerecktem Arm, denn ewig währt seine Gnade.

рукою міцно́ю й раме́ном простя́гненим, бо навіки Його милосердя!

13 Der das Schilfmeer in Stücke zerschnitt, denn ewig währt seine Gnade,

Хто море Червоне розтя́в на части́ни, бо навіки Його милосердя!

14 und Israel mitten hindurchgehen ließ, denn ewig währt seine Gnade,

і серед нього Ізраїля перепрова́див, бо навіки Його милосердя!

15 und den Pharao und sein Heer ins Schilfmeer schüttelte, denn ewig währt seine Gnade.

і фараона та ві́йсько його вкинув у море Червоне, бо навіки Його милосердя!

16 Der sein Volk durch die Wüste geleitete, denn ewig währt seine Gnade,

Хто провадив наро́д Свій в пустині, бо навіки Його милосердя!

17 der große Könige schlug, denn ewig währt seine Gnade,

Хто великих царів повбива́в, бо навіки Його милосердя!

18 und majestätische Könige tötete: denn ewig währt seine Gnade,

і поту́жних царів переби́в, бо навіки Його милосердя!

19 Sihon, den König der Amoriter, denn ewig währt seine Gnade,

Сиго́на, царя аморе́ян, бо навіки Його милосердя!

20 und Og, den König von Basan, denn ewig währt seine Gnade.

і О́ґа, Баша́ну царя, бо навіки Його милосердя!

21 und er gab ihr Land zum Besitztum, denn ewig währt seine Gnade,

і Хто землю їхню дав на спа́дщину, бо навіки Його милосердя!

22 zum Besitztum seinem Knecht Israel, denn ewig währt seine Gnade.

на спа́док Ізра́їлеві, Своєму рабові, бо навіки Його милосердя!

23 Der in unserer Niedrigkeit an uns gedachte, denn ewig währt seine Gnade,

Хто про нас пам'ята́в у пони́женні нашім, бо навіки Його милосердя!

24 und uns losriß von unseren Bedrängern, denn ewig währt seine Gnade.

і від ворогів наших ви́зволив нас, бо навіки Його милосердя!

25 Der allem Fleische Speise giebt, denn ewig währt seine Gnade:

Хто кожному тілові хліба дає, бо навіки Його милосердя!

26 Danket dem Gotte des Himmels, denn ewig währt seine Gnade!

Дя́куйте Богу небесному, бо навіки Його милосердя!