Sprueche 16

1 Dem Menschen gehören des Herzens Entwürfe, aber von Jahwe kommt die Antwort der Zunge.

Заміри серця належать люди́ні, та від Господа — відповідь язика.

2 Alle seine Wege hält ein Mann für rein, aber Jahwe ist's, der die Geister wägt.

Всі дороги люди́ни чисті в очах її, та зважує душі Господь.

3 Befiehl Jahwe deine Werke, so werden deine Anschläge gelingen.

Поклади свої чи́ни на Господа, і будуть поста́влені міцно думки́ твої.

4 Alles hat Jahwe zu seinem Zwecke geschaffen, so auch den Gottlosen für den Tag des Unglücks.

Все Господь учинив ради ці́лей Своїх, — і безбожного на днину зла.

5 Ein Greuel ist für Jahwe jeder Hochmütige; die Hand darauf: er wird nicht straflos bleiben!

Оги́да для Господа всякий бундю́чний, — ручу́ся: не буде такий без вини!

6 Durch Liebe und Treue wird Verschuldung gesühnt, und durch die Furcht Jahwes meidet man das Böse.

Провина вику́плюється через милість та правду, і страх Господній відво́дить від злого.

7 Wenn eines Mannes Wege Jahwe wohlgefallen, so söhnt er auch seine Feinde mit ihm aus.

Як дороги люди́ни Господь уподо́бає, то й її ворогів Він зами́рює з нею.

8 Besser wenig mit Gerechtigkeit, als ein großes Einkommen mit Unrecht.

Ліпше мале справедливе, аніж великі прибу́тки з безпра́в'я.

9 Des Menschen Herz erdenkt seinen Weg, aber Jahwe lenkt seinen Schritt.

Розум люди́ни обдумує путь її, але кроки її наставля́є Госпо́дь.

10 Orakelspruch ruht auf des Königs Lippen; beim Urteilsprechen wird sein Mund sich nicht vergreifen.

Виріша́льне слово в царя на губа́х, тому в су́ді уста́ його не спроневі́ряться.

11 Rechtes Wiegen und Wägen kommt von Jahwe; sein Werk sind alle Gewichtsteine im Beutel.

Вага й ша́льки правдиві — від Господа, все каміння ваго́ве в торби́нці — то ді́ло Його.

12 Ein Greuel ist den Königen gottloses Thun; denn durch Gerechtigkeit wird der Thron befestigt.

Чинити безбожне — оги́да царям, бо трон змі́цнюється справедливістю.

13 Der Könige Wohlgefallen sind gerechte Lippen, und wer aufrichtig redet, den lieben sie.

Уподо́ба царя́м — губи пра́ведности, і він любить того, хто правдиве говорить.

14 Des Königs Grimm ist gleich Todesboten, aber ein weiser Mann besänftigt ihn.

Гнів царя — вісник смерти, та мудра люди́на злагі́днить його́.

15 Im freundlichen Blicke des Königs liegt Leben, und sein Wohlwollen gleicht dem Gewölke des Frühlingsregens.

У світлі царсько́го обличчя — життя, а його уподо́ба — мов хмара доще́ва весною.

16 Wie viel besser ist's, Weisheit zu erwerben, als Gold, und das Erwerben von Einsicht ist dem Silber vorzuziehn!

Набува́ння премудрости — як же це ліпше від золота, набува́ння ж розуму — добірні́ше від срі́бла!

17 Der Rechtschaffenen Bahn besteht im Meiden des Bösen; sein Leben bewahren, heißt auf seinen Wandel acht haben.

Путь справедливих — ухиля́тись від зла; хто дорогу свою береже, той душу свою охоро́нює.

18 Dem Sturze geht Stolz voran, und hoffärtiger Sinn dem Fall.

Перед загибіллю гордість буває, а перед упа́дком — бундю́чність.

19 Besser demütig sein mit Demütigen, als Beute teilen mit Stolzen.

Ліпше бути покі́рливим із ла́гідними, ніж здо́бич ділити з бундю́чними.

20 Wer auf das Wort achtet, findet Glück, und wer Jahwe vertraut, - wohl ihm!

Хто вважає на слово, той зна́йде добро, хто ж надію складає на Господа — буде блаженний.

21 Wer weises Herzens ist, wird ein Verständiger genannt, und die Süßigkeit der Lippen mehrt die Belehrung.

Мудросердого кличуть „розумний“, а со́лодощ уст прибавляє науки.

22 Ein Born des Lebens ist die Klugheit für den, der sie besitzt, aber der Narren Züchtigung ist die Narrheit.

Розум — джерело життя власнико́ві його, а карта́ння безумних — глупо́та.

23 Des Weisen Herz macht seinen Mund klug, und mehrt auf seinen Lippen die Belehrung.

Серце мудрого чинить розумними уста його, і на уста його прибавляє навча́ння.

24 Honigseim sind huldvolle Reden, Süßes für die Seele und Heilung dem Gebein.

Приємні слова́ — щільнико́вий то мед, солодкий душі й лік на кості.

25 Mancher Weg dünkt einen gerade, aber das Ende davon sind Todeswege.

Буває, дорога люди́ні здається просто́ю, та кінець її — стежка до смерти.

26 Der Hunger des Arbeiters arbeitet für ihn, denn sein eigener Mund treibt ihn an.

Люди́на трудя́ща працює для себе, бо до того примушує рот її.

27 Ein nichtsnutziger Mann macht Gruben zum Unglück, und auf seinen Lippen ist gleichsam versengendes Feuer.

Нікчемна люди́на копає лихе, а на у́стах її — як палю́чий огонь.

28 Ein ränkesüchtiger Mann richtet Zänkerei an, und ein Ohrenbläser bringt vertraute Freunde auseinander.

Лукава людина сварки́ розсіває, а обмо́вник розді́лює дру́зів.

29 Ein gewaltthätiger Mann verlockt seinen Nächsten und führt ihn auf keinen guten Weg.

Насильник підмо́влює друга свого, і провадить його по недобрій дорозі.

30 Wer seine Augen schließt, will Ränke ersinnen; wer seine Lippen zusammenkneift, hat das Böse schon fertig.

Хто прижму́рює очі свої, той круті́йства виду́мує, хто губами знаки подає, той виконує зло.

31 Eine herrliche Krone ist graues Haar; auf dem Wege der Frömmigkeit wird sie erlangt.

Сиви́зна — то пишна корона, знахо́дять її на дорозі праведности.

32 Besser ein Langmütiger, als ein Held, und besser einer, der des eigenen Gemütes Herr ist, als ein Städteeroberer.

Ліпший від силача́, хто не скорий до гніву, хто ж панує над собою самим, ліпший від завойо́вника міста.

33 In den Schoß wirft man das Los, aber von Jahwe kommt all' sein Entscheid.

За пазуху жереб вкладається, та ввесь його ви́рок — від Господа.