Sprueche 13

1 Ein weiser Sohn gehorcht des Vaters Zucht, aber ein Spötter hört kein Schelten.

Син мудрий приймає карта́ння від батька, а насмішник доко́ру не слухає.

2 Von seines Mundes Frucht genießt einer Gutes; aber der Treulosen Verlangen ist Gewaltthat.

З плоду уст чоловік споживає добро́, а жадо́ба зрадливих — наси́льство.

3 Wer seinen Mund hütet, der bewahrt sein Leben; wer seine Lippen aufreißt, dem droht Einsturz.

Хто уста свої стереже́, той душу свою береже́, а хто гу́би свої розпуска́є, — на того поги́біль.

4 Es läßt sich gelüsten, jedoch vergeblich, die Seele des Faulen, aber der Fleißigen Seele wird reich gelabt.

Пожадає душа лінюха́, та даре́мно, душа ж роботя́щих наси́титься.

5 Der Fromme haßt falsches Wesen, aber der Gottlose handelt schandbar und schimpflich.

Нена́видить праведний слово брехливе, безбожний же чинить лихе, і себе засоро́млює.

6 Die Gerechtigkeit behütet unsträflichen Wandel, aber die Gottlosigkeit bringt die Sünder zu Fall.

Праведність оберігає невинного на дорозі його, а безбожність погу́блює грішника.

7 Mancher stellt sich reich und hat gar nichts; mancher stellt sich arm und hat doch großes Gut.

Дехто вдає багача́, хоч нічо́го не має, а дехто вдає бідака́, хоч маєток великий у нього.

8 Lösegeld für eines Mannes Leben ist sein Reichtum, aber der Arme bekommt keine Drohung zu hören.

Викуп за душу люди́ни — багатство її, а вбогий й доко́ру не чує.

9 Das Licht der Frommen scheint fröhlich, aber der Gottlosen Leuchte erlischt.

Світло праведних ве́село світить, а світильник безбожних пога́сне.

10 Durch Übermut richtet man nichts als Zank an, aber bei denen, die sich raten lassen, ist Weisheit.

Тільки сварка пихо́ю зчиня́ється, а мудрість із тими, хто ра́диться.

11 Erhastetes Vermögen mindert sich, wer aber händeweis sammelt, der vermehrt.

Багатство, заско́ро здобуте, — поме́ншується, хто ж збирає пома́лу — примно́жує.

12 Lang hingezogenes Harren macht das Herz krank, aber ein Baum des Lebens ist der erfüllte Wunsch.

Задовга надія — неду́га для серця, а бажа́ння, що спо́внюється, — це дерево життя.

13 Wer das Wort verachtet, muß ihm dafür haften, wer aber Scheu vor dem Gebot hat, empfängt seinen Lohn.

Хто пого́рджує словом Господнім, той шкодить собі, хто ж страх має до заповіді, тому надолу́житься.

14 Des Weisen Lehre ist ein Born des Lebens, daß man die Fallstricke des Todes meide.

Наука премудрого — крини́ця життя, щоб віддали́тися від пасток сме́рти.

15 Feine Klugheit schafft Gunst, aber der Treulosen Weg führt zu ihrem eigenen Verderben.

Добрий розум прино́сить приємність, а дорога зрадли́вих — погу́ба для них.

16 Der Kluge thut alles mit Verstand, ein Thor aber kramt Narrheit aus.

Кожен розумний за мудрістю робить, а безу́мний глупо́ту показує.

17 Ein gottloser Gesandter stürzt in Unglück, aber ein treuer Bote bringt Heilung.

Безбожний посо́л у нещастя впаде́, а вірний посол — немов лік.

18 Armut und Schande erlangt, wer Zucht in den Wind schlägt; wer aber Rüge beachtet, wird geehrt.

Хто ламає поу́ку — убозтво та га́ньба тому́, а хто береже осторо́гу — шанований він.

19 Befriedigtes Verlangen ist der Seele süß, aber das Böse zu meiden, ist für die Thoren ein Greuel.

Ви́конане побажа́ння приємне душі, а вступи́тись від зла — то оги́да безумним.

20 Gehe mit Weisen um, so wirst du weise; wer es aber mit den Thoren hält, dem ergeht's übel.

Хто з мудрими ходить, той мудрим стає, а хто товаришу́є з безу́мним, той лиха набу́де.

21 Die Sünder verfolgt Unglück, aber die Frommen erreicht Glück.

Грішників зло доганя́є, а праведним Бог надолу́жить добром.

22 Der Gute vererbt seine Habe auf Kindeskinder, aber des Sünders Vermögen ist dem Frommen vorbehalten.

Добрий лишає спа́док і ону́кам, маєток же грішника схо́ваний буде для праведного.

23 Speise in Fülle bringt der Neubruch der Armen, aber mancher wird durch seine Ungerechtigkeit hinweggerafft.

Убогому буде багато поживи і з поля невпра́вного, та деякі гинуть з безпра́в'я.

24 Wer seiner Rute schont, der haßt seinen Sohn; wer ihn aber lieb hat, ist auf Züchtigung bedacht.

Хто стримує різку свою, той нена́видить сина свого, хто ж кохає його, той шукає для ньо́го карта́ння.

25 Der Fromme hat zu essen, bis er satt wird, aber der Gottlosen Bauch muß Mangel leiden.

Праведний їсть, скільки схоче душа, живіт же безбожників за́всіди брак відчуває.