Lukas 17

1 Er sagte aber zu seinen Jüngern: es ist unvermeidlich, daß Aergernisse kommen. Aber, wehe dem, durch welchen sie kommen.

І сказав Він до учнів Своїх: „Неможливо, щоб спокуси не мали прийти; але горе тому́, через кого приходять вони!

2 Ihm ist es Gewinn, wenn ein Mühlstein an seinen Hals gelegt und er ins Meer gestürzt wird, statt daß er einen von diesen Kleinen ärgere.

Краще б такому було́, коли б жо́рно млино́ве на шию йому почепити та й кинути в море, аніж щоб спокусив він одно́го з мали́х цих!

3 Habet Acht auf euch selbst. Wenn dein Bruder fehlt, so schelte ihn, und wenn er bereut, so vergib ihm.

Уважайте на себе! Коли провини́ться твій брат, докори́ йому, а коли він покається, то вибач йому.

4 Und wenn er siebenmal des Tages wider dich fehlt, und siebenmal umkehrt zu dir und spricht: es ist mir leid, so sollst du ihm vergeben.

І хоча б сім раз денно він провинивсь проти тебе, і сім раз звернувся до тебе, говорячи: „Каюся“, — вибач йому́!“

5 Und die Apostel sprachen zu dem Herrn: lege uns Glauben zu.

І сказали апо́столи Господу: „Дода́й Ти нам віри!“

6 Der Herr aber sprach: hättet ihr Glauben wie ein Senfkorn, so könntet ihr zu diesem Maulbeerfeigenbaum sagen: entwurzle dich und verpflanze dich ins Meer, und er würde euch gehorchen.

А Господь відказав: „Коли б мали ви віру, хоч як зе́рно гірчи́чне, і сказали шовко́виці цій: „Ви́рвися з коренем і посадися до моря“, — то й послухала б вас!

7 Wer von euch aber hat einen Knecht am Pflug oder auf der Weide, und sagt zu ihm, wenn er vom Felde kommt: sogleich komme her und sitze nieder?

Хто ж із вас, мавши раба, що оре́ чи пасе, скаже йому, як він ве́рнеться з поля: „Негайно йди та сідай до столу“?

8 sagt er nicht vielmehr zu ihm: richte mir ein Mahl, gürte dich und warte mir auf, bis ich gegessen und getrunken, und nach diesem magst du essen und trinken?

Але чи ж не скаже йому: „Приготуй що вече́ряти, і підпережись, і мені прислуго́вуй, аж поки я їстиму й питиму, а пото́му ти сам будеш їсти та пити“?

9 Dankt er es etwa dem Knechte, daß er gethan, was ihm befohlen war?

Чи ж він дякує тому рабові, що наказане виконав?

10 So auch ihr, wenn ihr gethan habt alles was euch befohlen ist, so saget: wir sind unnütze Knechte; wir haben gethan, was wir zu thun schuldig waren.

Так і ви, коли зробите все вам нака́зане, то кажіть: „Ми — нікчемні раби, бо зробили лиш те, що повинні зробити були́!“

11 Und es geschah, da er nach Jerusalem wanderte, zog er mitten durch Samaria und Galiläa hindurch.

І сталось, коли Він ішов до Єрусалиму, то прохо́див поміж Самарі́єю та Галілеєю.

12 Und da er an einen Flecken kam, begegneten ihm zehn aussätzige Männer, die standen von ferne,

І, коли вхо́див до одно́го села, перестріли Його десять мужів, слаби́х на проказу, що стали здалека.

13 und erhoben ihre Stimme und riefen: Meister, Jesus, erbarme dich unser.

І голос піднесли вони та й казали: „Ісусе, Наставнику, — змилуйсь над нами!“

14 Und als er es sahe, sagte er zu ihnen: gehet hin und zeiget euch den Priestern; und es geschah, in dem daß sie hingiengen, wurden sie rein.

І, побачивши їх, Він промовив до них: „Підіть і покажіться священикам!“І сталось, коли вони йшли, то очи́стились.

15 Einer von ihnen aber, da er sah, daß er geheilt sei, kehrte um und pries Gott mit lauter Stimme,

Один же з них, як побачив, що видужав, то верну́вся, і почав гучни́м голосом сла́вити Бога.

16 und fiel aufs Angesicht ihm zu Füßen und dankte ihm; und das war ein Samariter.

І припав він обличчям до ніг Його, складаючи дяку Йому. А то самаряни́н був...

17 Jesus aber antwortete: sind es nicht zehn, die rein geworden? wo sind die neun?

Ісус же промовив у відповідь: „Чи не десять очи́стилось, — а дев'ять же де́?

18 Hat sich keiner gefunden, der umkehrte Gott die Ehre zu geben, außer diesem Fremdling?

Чому́ не вернулись вони хвалу́ Богові віддати, крім цього́ чужинця?“

19 Und er sagte zu ihm: stehe auf und gehe hin, dein Glaube hat dir geholfen.

І сказав Він йому: „Підведися й іди: твоя віра спасла тебе!“

20 Befragt aber von den Pharisäern, wann das Reich Gottes komme, antwortete er ihnen und sprach: das Reich Gottes kommt nicht mit Aufsehen.

А як фарисеї спитали Його, коли Царство Боже при́йде, то Він їм відповів і сказав: „Царство Боже не при́йде помітно,

21 Noch wird man sagen: siehe hier oder da ist es; denn siehe, das Reich Gottes ist unter euch.

і не скажуть: „Ось тут“, або: „Там“. Бо Боже Царство всере́дині вас!“

22 Er sprach aber zu den Jüngern: es werden Tage kommen, da ihr begehren werdet einen von den Tagen des Sohnes des Menschen zu sehen, und werdet es nicht sehen.

І сказав Він до учнів: „Прийдуть дні, коли побажаєте бачити один з днів Сина Лю́дського, — та не побачите.

23 Und man wird euch sagen: siehe hier, siehe da; gehet dem nicht nach.

І скажуть до вас: „Ось тут“, чи: „Ось там“, — не йдіть, і за ним не біжіть!

24 Denn wie der Blitz zuckt und seinen Strahl sendet von einer Himmelsgegend in die andere, so wird es mit dem Sohn des Menschen sein an seinem Tage.

Бо як бли́скавка, бли́снувши, світить із о́дного кра́ю під небом до другого кра́ю під небом, так буде Свого дня й Син Лю́дський.

25 Zuerst aber muß er viel leiden und verworfen werden von diesem Geschlechte.

А перше належить багато страждати Йому, і відцурається рід цей від Нього.

26 Und wie es war in den Tagen Noahs, so wird es sein in den Tagen des Sohnes des Menschen.

І, як було за днів Но́євих, то буде так само й за днів Сина Лю́дського:

27 Sie aßen, sie tranken, sie freiten, sie ließen sich freien bis auf den Tag, da Noah in den Kasten gieng, und die Flut kam und alle vernichtete.

їли, пили, женилися, заміж вихо́дили, аж до того дня, коли „Ной увійшов до ковче́гу“; прийшов же потоп, — і всіх вигубив.

28 Ebenso wie es geschah in den Tagen Lot's; sie aßen, sie tranken, sie kauften, sie verkauften, sie pflanzten, sie bauten;

Так само, як було за днів Ло́тових: їли, пили, купували, продавали, садили, будували;

29 an dem Tage aber, da Lot auszog von Sodom, regnete es Feuer und Schwefel vom Himmel, und vernichtete alle.

того ж дня, як Лот вийшов із Содо́му, — огонь із сіркою з неба лину́в, і всіх погубив.

30 Gerade so wird es sein an dem Tage, da der Sohn des Menschen geoffenbart wird.

Так буде й того дня, як Син Лю́дський з'я́виться!

31 An jenem Tage - wer auf dem Dache ist und sein Gerät im Haus hat, der steige nicht herab, es zu holen, und wer auf dem Felde ist, desgleichen kehre sich nicht um nach dem was hinter ihm ist.

Хто буде того дня на домі, а речі його будуть у домі, нехай їх забрати не зла́зить. Хто ж на полі, так само нехай назад не верта́ється, —

32 Denket an Lot's Weib.

пам'ятайте про Ло́тову дружи́ну!

33 Wer sein Leben zu gewinnen sucht, wird es verlieren, und wer es verliert, wird es lebendig machen.

Хто дба́тиме зберегти свою душу, — той погубить її, а коли хто погубить, — той оживить її.

34 Ich sage euch, in dieser Nacht werden zwei auf einem Bette liegen; einer wird angenommen werden, der andere preisgegeben.

Кажу вам: удвох будуть ночі тієї на о́дному ліжкові: один ві́зьметься, а другий поли́шиться.

35 Zwei werden mahlen mit einander, die eine wird angenommen werden, die andere preisgegeben.

Дві моло́тимуть ра́зом, — одна ві́зьметься, а друга полишиться.

36 Zwei werden auf dem Acker sein; der eine wird angenommen und der andere preisgegeben werden.

Двоє будуть на полі, — один ві́зьметься, а другий полишиться!“

37 Und sie antworteten ihm: wo Herr? Er aber sagte zu ihnen: wo der Leichnam ist, da sammeln sich auch die Adler.

І казали вони Йому в відповідь: „Де, Господи?“А Він відказав їм: „Де труп, там зберуться й орли“.