Job 8
1 Dann antwortete Bildad von Suah und sprach:
І заговорив шух'я́нин Білда́д та й сказав:
2 Wie lange willst du solches reden, und sind ein heftiger Wind deines Mundes Worte?
„Аж доки ти бу́деш таке тереве́нити? І доки слова́ твоїх уст будуть вітром бурхли́вим?
3 Beugt etwa Gott das Recht oder beugt der Allmächtige gerechte Sache?
Чи Бог скри́влює суд, і хіба Всемогу́тній викри́влює правду?
4 Wenn deine Kinder gegen ihn gesündigt haben, so lieferte er sie ihrem Frevel aus.
Якщо твої діти згріши́ли Йому, то Він їх віддав в руку їх беззако́ння!
5 Wenn du dich ernstlich an Gott wendest und zum Allmächtigen um Gnade flehst, -
Якщо ти зверта́тися будеш до Бога, і бу́деш блага́ти Всемогу́тнього,
6 wenn du lauter und redlich bist, so wird er alsbald für dich wach werden und deine Wohnstätte in der du als Gerechter weilst, wieder herstellen.
якщо чистий ти та безневи́нний, — то тепер Він тобі Свою милість пробу́дить, і напо́внить оселю твою справедли́вістю,
7 Dann wird dann dein früheres Los armselig erscheinen, aber herrlich groß wird das nachmalige sein.
і хоч твій поча́ток нужде́нний, але́ твій кінець буде ве́льми великий!
8 Denn befrage nur frühere Geschlechter und achte auf das, was ihre Väter erforschten.
Поспитай в покоління давні́шого, і міцно збагни́ батьків їхніх, —
9 Denn wir sind von gestern und wissen nichts, weil unsere Tage nur ein Schatten sind auf Erden.
бо ми ж учора́шні, й нічо́го не знаєм, бо тінь — наші дні на землі, —
10 Sie aber werden dich belehren, dir es sagen und aus ihrer Einsicht Kunde geben.
отож вони на́вчать тебе, тобі скажуть, і з серця свойо́го слова́ подаду́ть:
11 “Wächst, wo kein Sumpf ist, Papyrus? Schießt Riedgras ohne Wasser auf?
Чи папі́рус росте без болота? Чи росте очере́т без води?
12 “Noch steht's in seinem frischen Trieb, wo es nicht abgeschnitten werden kann, aber vor allem Grase verdorrt es.
Він іще в доспіва́нні своїм, не зривається, але сохне раніш за всіля́ку траву:
13 “Das ist das Ende Aller, die Gottes vergessen, und des Ruchlosen Hoffnung wird zu nichte.
отакі то доро́ги всіх тих, хто забува́є про Бога! І згине надія безбожного,
14 Seine Zuversicht ist ein Sommerfaden, und ein Spinnengewebe ist's, worauf er vertraut.
бо його споді́вання — як те павути́ння, і як дім павукі́в — його певність
15 “Er stützt sich auf sein Haus, aber es hält nicht Stand; er hält sich daran fest, doch es bleibt nicht stehn.
На свій дім опира́ється, та не встоїть, тримається міцно за ньо́го, — й не вде́ржиться він.
16 “Frisch grünt er angesichts der Sonne, und über seinen Garten laufen seine Senker aus.
Він зеленіє на сонці, й галу́зки його випина́ються понад садка́ його, —
17 “Um Geröll verflechten sich seine Wurzeln, zwischen Steinen bohrt er sich hindurch.
на купі каміння сплело́ся коріння його, воно між камі́ння вросло́:
18 “Doch wenn er ihn wegtilgt von seinem Standort, so verleugnet ihn der: Ich sah dich nie!
Якщо вирвуть його з його місця, то зречеться його́: тебе я не бачило!
19 “Sieh', das ist die Wonne seines Lebenswegs, und aus dem Staube sprossen andre auf!”
Така радість дороги його, а з по́роху інші ростуть.
20 Nein, Gott verschmäht den Frommen nicht und hält der Missethäter Hand nicht fest.
Тож невинного Бог не цурається, і не буде тримати за ру́ку злочи́нців,
21 Noch wird er deinen Mund mit Lachen erfüllen und deine Lippen mit Jauchzen.
аж напо́внить уста́ твої сміхом, а губи твої — криком радости...
22 Die dich hassen, werden sich mit Schande bedecken, aber das Zelt der Frevler wird verschwunden sein.
Твої ненави́сники в сором зодя́гнуться, і намету безбожних не буде!“
