Ester 5

1 Am dritten Tag aber legte Esther königliche Kleidung an und stellte sich in den inneren Vorhof des königlichen Palastes, gegenüber dem königlichen Palaste, während der König im königlichen Palaste gegenüber dem Eingange zum Palast auf seinem königlichen Throne saß.

І сталося третього дня, і вбрала Естер царські́ шати, та й стала на вну́трішньому подві́р'ї царсько́го дому, навпроти царсько́го дому. А цар сидів на тро́ні свого ца́рства в царсько́му домі навпроти входу до дому.

2 Als nun der König die Königin Esther im Vorhofe stehen sah, fand sie Gnade vor ihm, und der König streckte Esther das goldene Scepter entgegen, das er in der Hand hielt. Da trat Esther heran und berührte die Spitze des Scepters.

І сталося, як цар побачив царицю Есте́р, що стоїть у брамі, то знайшла́ вона ласку в оча́х його. І цар простягну́в Естері золоте бе́рло, що в руці його, а Есте́р підійшла й доторкнулася до кінця бе́рла.

3 Und der König sprach zu ihr: Was hast du, Königin Esther, und was ist dein Begehren? Gälte es auch die Hälfte des Königreichs, so soll es dir bewilligt werden!

І сказав до неї цар: „Що́ тобі, царице Есте́р? І яке проха́ння твоє? Якщо побажаєш аж до половини царства, то бу́де да́не тобі́!“

4 Da sprach Esther: Wenn es dem Könige recht ist, so möge der König heute samt Haman zu dem Gastmahle kommen, das ich ihm bereitet habe.

А Есте́р відказала: „Якщо це цареві вгодне, нехай при́йде цар та Га́ман сьогодні на гости́ну, яку я вчиню йому́!“

5 Da gebot der König: Holt eilends den Haman, damit wir den Wunsch Esthers erfüllen! Als nun der König samt Haman bei dem Mahle, das Esther bereitet hatte, erschienen war,

I сказав цар: „Скоріше покличте Га́мана, щоб виконати Есте́рині слова́!“І прийшов цар та Га́ман у гости́ну, що вчинила Есте́р.

6 da sprach der König zu Esther beim Weingelage: Was ist deine Bitte, das sie dir gewährt werde? Und was ist dein Begehren? Gälte es auch die Hälfte des Königreichs, so soll es erfüllt werden!

І сказав цар до Есте́ри при питті вина: „Яке жада́ння твоє? І буде тобі да́не. І яке проха́ння твоє? Якщо побажаєш аж до полови́ни царства, то буде зро́блене!“

7 Da antwortete Esther und sprach: Meine Bitte und mein Begehren ist:

І відповіла́ Есте́р та й сказала: „Моє жада́ння та моє проха́ння таке:

8 wenn ich Gnade gefunden habe in den Augen des Königs, und wenn es dem Könige gefällt, meine Bitte zu gewähren und mein Begehren zu erfüllen, so möge der König samt Haman zu dem Gastmahle kommen, das ich für sie bereiten werde; morgen will ich dann nach dem Wunsche des Königs thun.

Якщо знайшла́ я ласку в царевих оча́х, і якщо це цареві вгодне, щоб вво́лити жада́ння моє й щоб ви́конати проха́ння моє, — нехай при́йде цар та Га́ман на гости́ну, що зроблю́ їм, і взавтра я зроблю́ за царевим словом“.

9 Und Haman ging an jenem Tag fröhlich und guten Muts von dannen. Als aber Haman den Mardachai im Thore des Königs erblickte, wie er weder aufstand, noch Furcht vor ihm zeigte, da ward Haman voller Zorn über Mardachai;

І вийшов Га́ман того дня радісний та добросе́рдий. Та коли Гаман побачив Мордехая в царські́й брамі, і він не встав і не затремтів перед ним, то Га́ман перепо́внився лютістю на Мордехая.

10 doch hielt Haman an sich. Als er aber nach Hause gekommen war, sandte er hin, und ließ seine Freunde und seine Gemahlin Seres holen.

Та стримався Гаман, і прийшов до свого дому. І послав він покли́кати своїх при́ятелів та жінку свою Зереш.

11 Denen erzählte Haman von seinem gewaltigen Reichtum und der Menge seiner Söhne und von alledem, wie ihn der König hochgeehrt und wie er ihn ausgezeichnet habe vor den Fürsten und den Dienern des Königs.

І розповів їм Гаман про славу свого багатства, та про числе́нність синів своїх, та про все, як звеличив його цар, і як підняв його понад князі́в та слуг царе́вих.

12 Und Haman sprach: Ja, die Königin Esther hat niemand mit dem Könige zu dem Gastmahle kommen lassen, das sie bereitet hatte, als nur mich; und auch für morgen bin ich mit dem Könige von ihr eingeladen.

І сказав Гаман: „А цариця Естер не привела́ з царем на гости́ну, яку зробила, нікого, крім ме́не. І також наза́втра я покли́каний до неї з царем!

13 Aber all dies genügt mir nicht, solange ich noch den Juden Mardachai am Thore des Königs sitzen sehe.

Та все це нічого не варте мені цього ча́су, доки я бачу того юдея Мордехая, що сидить у царські́й брамі!“

14 Da antwortete ihm seine Gemahlin Seres und alle seine Freunde: Man richte einen Galgen her, fünfzig Ellen hoch, und morgen früh sprich dann zum Könige, daß man Mardachai daran hängen solle. Alsdann gehe fröhlich mit dem Könige zum Gastmahl! Dieser Vorschlag gefiel Haman wohl, und er ließ den Galgen herrichten.

І сказала до нього жінка його Зе́реш та всі його при́ятелі: „Нехай приготують ши́беницю, високу на п'ятдеся́т ліктів, а ра́нком скажи царе́ві, і нехай повісять на ній Мордехая, і пі́деш з царем радісний на гостину“! І була приємна та рада для Гамана, і́ зробив він ту ши́беницю.