Job 41

1 Kannst du das Krokodil mit einer Angel ziehen und seine Zunge mit dem Stricke niederdrücken?

Чи левіята́на потя́гнеш гачко́м, і йому язика стягнеш шну́ром?

2 Kannst du ihm durch die Nase eine Binsenschnur durchziehen? Durchbohren mit dem Haken seine Backe?

Чи очерети́ну вкладеш йому в ні́здря, чи терни́ною що́ку йому продіра́виш?

3 Wird's dir viel Flehens machen; wird's dir wohl gute Worte geben?

Чи він бу́де багато благати тебе, чи бу́де тобі говорити лагі́дне?

4 Mit dir Verträge schließen, daß du's zum Knecht für immer nehmest?

Чи складе він умову з тобою, і ти ві́зьмеш його за раба собі вічного?

5 Kannst du mit ihm wohl spielen wie mit einem Vöglein? Und bindest du's für deine Mädchen an,

Чи ним ба́витись будеш, як пта́хом, і прив'яжеш його для дівча́ток своїх?

6 die seinetwegen Freundinnen einladen und unter Mägdlein es verlosen?

Чи ним спільники́ торгува́тимуть, чи поділять його між купців -ханане́їв?

7 Kannst du mit Stacheln seine Haut ihm spicken und seinen Kopf mit schwirrenden Harpunen?

Чи шпилька́ми проко́лиш ти шкіру його, а остро́гою ри́б'ячою — його го́лову?

8 Leg' deine Hand einmal daran! Bedenke, welch ein Kampf! Du tust's nie wieder."

Поклади ж свою ру́ку на нього, й згадай про війну, — і більше того не чини!

9 "Ja, seine Hoffnung wird getäuscht; bei seinem bloßen Anblick stürzt er hin.

Тож наді́я твоя неправдива, — на сам ви́гляд його упаде́ш.

10 Kein Mensch ist so verwegen, daß er's reizt. 'Wer stellt sich vor mich hin?

Нема смільчака́, щоб його він збудив, — а хто ж перед обличчям Моїм зможе стати?

11 Wer griff mich an, und ich ließ diesen unversehrt entkommen? Mein wär ein solcher unterm ganzen Himmel.'

Хто ви́йде навпроти Мене́ — й буде ці́лий? Що під небом усім — це Моє!

12 Von seinen Gliedern kann ich nimmer schweigen und nicht von seiner Kraft, vom Ebenmaße seines Baues.

Не буду мовчати про чле́ни його, про стан його сили й красу́ його складу.

13 Wer kann sein äußeres Kleid beschreiben, und wer sein doppeltes Gebiß abzeichnen?

Хто відкриє пове́рхню одежі його? Хто піді́йде коли до двійни́х його ще́лепів?

14 Wer läßt in seines Rachens Doppeltüre sehen? Um seine Zähne lagert Schrecken.

Двері обличчя його хто відчи́нить? Навко́ло зубів його жах!

15 Sein Rücken ist aus Rinnen voller Schilde, in engem Anschluß fest verschlossen.

Його спи́на — канали щитів, поє́днання їх — крем'яна́я печать.

16 Eins reiht sich an das andere; dazwischen gibt es keine Fuge.

Одне до одно́го дохо́дить, а вітер між ними не про́йде.

17 Ein jedes hängt am anderen fest. Sie schließen unzertrennlich sich zusammen.

Одне до одно́го притве́рджені, сполучені, і не відді́ляться.

18 Sein Niesen läßt das Licht aufleuchten, und seine Augen sind der Morgenröte Wimpern gleich.

Його чха́ння засвічує світло, а очі його — як пові́ки зорі́ світово́ї!

19 Aus seinem Rachen fahren Fackeln, sprühen Feuerfunken.

Бу́хає по́лум'я з па́щі його, вириваються і́скри огне́нні!

20 Aus seinen Nüstern fährt ein Dampf gleichwie aus einem siedend heißen Topf.

Із ні́здер його валить дим, немов з то́го горшка, що кипить та біжить.

21 Sein Odem zündet Kohlen an; aus seinem Rachen fahren Flammen.

Його по́дих розпалює ву́гіль, і бу́хає по́лум'я з па́щі його.

22 In seinem Nacken wohnt die Kraft; ein Sack hängt vorn an ihm herab.

Сила ночує на шиї його, а страх перед ним утікає.

23 Die Wampen seines Fleisches haften fest, ihm angegossen, unbeweglich.

М'ясо нутра́ його міцно тримається, — воно в ньому тверде́, не хитається.

24 Sein Herz fest wie ein Stein, fest wie ein unterer Mühlstein.

Його серце, мов з каменя вилите, і тверде́, як те долішнє жо́рно!

25 Wenn's auffährt, zagen Stärkste, sie taumeln ob der Wasserwirbel.

Як підво́диться він, перелякуються силачі́, та й ховаються з жа́ху.

26 Wenn man's mit einem Schwerte trifft, hält dies nicht stand, nicht Lanze, Wurfgeschoß noch Panzer.

Той меч, що дося́гне його, не встої́ть, ані спис, ані ра́тище й па́нцер.

27 Das Eisen achtet es für Stroh, für morsches Holz das Erz.

За солому залізо вважає, а мідь — за гнилу́ дереви́ну!

28 Nicht können's Pfeile je durchbohren, und Schleudersteine sind ihm wie Strohhalme.

Син лука, стріла, не приму́сит увтікати його, камі́ння із пра́щі для нього зміняється в сіно.

29 Auch Keulen gelten ihm wie Halme, und übers Lanzenschwirren spottet es.

Булаву́ уважає він за соломи́нку, і сміється із по́свисту ра́тища.

30 Und unten sind an ihm ganz spitze Scherben. Wie eine Dreschwalze, so fährt es auf dem Schlamm dahin.

Під ним гостре чере́п'я, — лягає на го́стре, немов у болото.

31 Wie einen Topf, so läßt's die Tiefe brodeln; es macht das Wasser wie in einem Salbenkessel.

Чинить він, що кипить глибочі́нь, мов горня́, і обе́ртає море в окрі́п.

32 Ein Pfad aufleuchtet hinter ihm; man hält die Flut für Silberhaar.

Стежка світить за ним, а безо́дня здається йому́ сиви́ною.

33 Auf Erden ist nicht seinesgleichen; geschaffen ist's, sich nicht zu fürchten.

Немає подоби йому на землі, він безстрашним створений,

34 Auf alles Mächtige schaut es voll Stolz, ist's doch ein König über alle stolzen Tiere."

він бачить усе, що висо́ке, він цар над усім пишним зві́р'ям!“