Proverbes 1
1 Paraboles de Salomon, fils de David et roi d’Israël,
При́повісті Соломона, сина Давидового, царя Ізраїлевого, —
2 Utiles pour connaître la sagesse et la discipline,
щоб пізна́ти премудрість і карність, щоб зрозуміти розсу́дні слова́,
3 Pour comprendre les paroles de la prudence, pour recevoir l’instruction de la doctrine, la justice, et le jugement et l’équité,
щоб прийняти напоу́млення мудрости, праведности, і пра́ва й простоти,
4 Afin que soit donnée aux tout petits la finesse, à l’adolescent la science et l’intelligence.
щоб мудрости дати простоду́шним, юнако́ві — пізна́ння й розва́жність.
5 Le sage, en écoutant, sera plus sage, et l’intelligent possédera les moyens de gouverner.
Хай послухає мудрий — і примно́жить науку, а розумний здобу́де хай мудрих думо́к,
6 Il découvrira le proverbe et l’interprétation, les paroles des sages et leurs énigmes.
щоб пізнати ту при́повість та загадко́ве говорення, слова мудреці́в та їхні за́гадки.
7 La crainte du Seigneur est le principe de la sagesse. La sagesse et la doctrine, les insensés les méprisent.
Страх Господній — початок прему́дрости, — нерозумні пого́рджують мудрістю та напу́чуванням.
8 Écoute, mon fils, la discipline de ton père, et ne rejette pas la loi de ta mère,
Послухай, мій сину, напу́чення батька свого́, і не відкидай науки матері своєї, —
9 Afin que soit ajouté un agrément à ta tête, et un collier à ton cou.
вони бо хороший вінок для твоєї голови, і прикра́са на шию твою.
10 Mon fils, si des pécheurs veulent l’attirer, n’y acquiesce pas.
Мій сину, як грішники будуть тебе намовляти, — то з ними не згоджуйся ти!
11 S’ils disent: Viens avec nous, dressons des embûches au sang, cachons des pièges à l’innocent qui ne l’a pas mérité;
Якщо скажуть вони: „Ходи з нами, чатуймо на кров, безпричи́нно засядьмо на неповинного,
12 Comme l’enfer, engloutissons-le vivant et entier, comme celui qui descend dans la fosse. (Sheol h7585)
живих поковтаймо ми їх, як шео́л, та здорових, як тих, які сходять до гро́бу! (Sheol h7585)
13 Nous trouverons toutes sortes de biens précieux: nous remplirons nos maisons de dépouilles.
Ми зна́йдемо всіляке багатство цінне́, перепо́внимо здо́биччю наші хати́.
14 Mets ta part avec nous, qu’une seule bourse soit pour nous tous.
Жеребо́к свій ти кинеш із нами, — буде са́ква одна для всіх нас“, —
15 Mon fils, ne marche pas avec eux, écarte ton pied de leurs sentiers.
сину мій, — не ходи ти доро́гою з ними, спини́ но́гу свою від їхньої сте́жки,
16 Car leurs pieds courent au mal, et ils se hâtent afin de verser le sang.
бо біжать їхні но́ги на зло, і поспішають, щоб кров проливати!
17 Mais en vain l’on jette le filet devant les yeux des oiseaux.
Бож нада́рмо поставлена сі́тка на о́чах усього крила́того:
18 Eux aussi à leur propre sang dressent des embûches, et
то вони на кров власну чату́ють, засідають на душу свою!
19 Ainsi sont les sentiers de tout avare, ils ravissent lame de tous ceux qui possèdent.
Такі то доро́ги усіх, хто за́здрий чужого добра: воно́ бере душу свого власника́!
20 La sagesse prêche dehors; dans les places publiques elle élève sa voix;
Кличе мудрість на вулиці, на пло́щах свій голос дає,
21 À la tête des foules elle crie, aux portes de la ville elle profère ses paroles disant:
на шумли́вих місцях проповідує, у місті при входах до брам вона каже слова́ свої:
22 Jusques à quand, tout petits enfants, aimerez-vous l’enfance, et les insensés désireront-ils ce qui leur est pernicieux, et les imprudents haïront-ils la science?
„Доки ви, нерозумні, глупо́ту любитимете? Аж доки насмі́шники будуть кохатись собі в глузува́нні, а безглу́зді нена́видіти будуть знания́?
23 Convertissez-vous à mes remontrances: voici que je vous révélerai mon esprit, et que je vous ferai comprendre mes paroles.
Зверніться но ви до карта́ння мого́, — ось я виллю вам духа свого, сповіщу́ вам слова свої!
24 Parce que j’ai appelé, et que vous avez refusé de m’entendre; que j’ai tendu ma main, et qu’il n’y a eu personne qui m’ait regardé;
Бо кликала я, та відмовились ви, простягла́ була руку свою, та ніхто не прислу́хувався!
25 Que vous avez méprisé tous mes conseils, et négligé mes réprimandes:
І всю раду мою ви відкинули, карта́ння ж мого не схотіли!
26 Moi aussi, à votre mort, je rirai et je me moquerai, lorsque ce que vous craigniez vous sera arrivé.
Тож у вашім нещасті сміятися буду і я, насміха́тися буду, як при́йде ваш страх.
27 Lorsqu’une calamité arrivera tout d’un coup, et que la mort, comme une tempête, fondra violemment sur vous; quand, viendront sur vous la tribulation et l’angoisse:
Коли при́йде ваш страх, немов вихор, і прива́литься ваше нещастя, мов буря, як при́йде недоля та у́тиск на вас,
28 Alors ils m’invoqueront, et je ne les exaucerai pas; dès le matin ils se lèveront, et ils ne me trouveront pas;
тоді кликати бу́дуть мене, але не відпові́м, будуть шукати мене, та не зна́йдуть мене, —
29 Parce qu’ils ont haï la discipline, et qu’ils n’ont pas reçu la crainte du Seigneur,
за те, що науку знена́виділи, і не ви́брали стра́ху Господнього,
30 Qu’ils n’ont pas acquiescé à mes conseils, qu’ils ont déprécié toutes mes remontrances.
не хотіли поради моєї, пого́рджували всіма моїми доко́рами!
31 Aussi ils mangeront les fruits de leurs voies, et ils seront rassasiés de leurs conseils.
І тому́ хай їдять вони з пло́ду дороги своєї, а з порад своїх хай насища́ються, —
32 L’égarement des tout petits les tuera; et la prospérité des insensés les perdra.
бо відсту́пство безумних заб'є їх, і безпе́чність безтя́мних їх ви́губить!
33 Mais celui qui m’écoute reposera sans terreur et jouira de l’abondance, la crainte des maux ayant été enlevée.
А хто мене слухає, той буде жити безпе́чно, і буде спокійний від страху перед злом!“
