Luc 4
1 Jésus, rempli de l'Esprit saint, revint des bords du Jourdain; l'Esprit le poussait au désert.
А Ісус, повний Духа Святого, вернувсь з-над Йорда́ну, і Дух на пустиню Його попрова́див.
2 Il y passa quarante jours; il était tenté par le diable. Durant ces quarante jours, il ne mangea rien, et quand ils furent achevés, il eut faim.
Сорок день там диявол Його спокуша́в, і за тих днів Він нічого не їв, а коли закінчи́лись вони, то вкінці зголодні́в.
3 Le diable lui dit: «Si tu es Fils de Dieu, dis à cette pierre de se changer en pain»;
І диявол до Нього сказав: „Якщо Ти Син Божий, — скажи цьому ка́меневі, щоб хлі́бом він став!“
4 et, Jésus lui répondit: «Il est écrit: «Ce n'est pas de pain seulement que vivra l'homme.»
А Ісус відповів йому: „Написано: Не хлібом самим буде жити люди́на, але кожним Словом Божим!“
5 Puis le diable l'emmena, et lui montrant en un instant tous les royaumes de la terre:
І він вивів Його на го́ру високу, і за хвилину ча́су показав Йому всі царства на світі.
6 «Je te donnerai, lui dit-il, toute cette puissance et la gloire de ces royaumes, car elfe m'a été livrée, et je la donne à qui je veux.
І диявол сказав Йому: „Я дам Тобі всю оцю вла́ду та їхню славу, бо мені це пере́дане, і я даю, кому хочу, її.
7 Donc, prosterne-toi en adoration devant moi et tout cela est à toi.»
Тож коли Ти покло́нишся передо мною, то все буде Твоє!“
8 Et Jésus lui fit cette réponse: «Il est écrit: «Tu adoreras le Seigneur ton Dieu et c'est à lui seul que tu rendras un culte.»
І промовив Ісус йому в відповідь: „Написано: Господеві Богові своєму вклоняйся, і служи Одно́му Йому!“
9 Le menant à Jérusalem, le diable le plaça sur le faîte du Temple et lui dit: «Si tu es Fils de Dieu, jette-toi d'ici en bas,
І повів Його в Єрусалим, і на нарі́жнику храму поставив, та й каже Йому: „Як Ти Син Божий, — кинься звідси додолу!
10 car il est écrit: «A ses anges il donnera l'ordre de te garder
Бо написано: „Він накаже про Тебе Своїм Ангола́м, щоб Тебе берегли!“
11 Et de te soutenir de leurs mains, De peur que ton pied ne se heurte contre une pierre.»
і: „Вони на руках понесуть Тебе, щоб коли не спіткнув Ти об камінь Своєї ноги!“
12 Jésus lui répondit par ces mots: «Il est dit: «Tu ne tenteras point le Seigneur ton Dieu.»
А Ісус відказав йому в відповідь: „Сказано: Не спокуша́й Господа Бога свого́!“
13 Toute espèce de tentation étant achevée, te diable s'éloigna de lai, jusqu'à une autre occasion.
І диявол, скінчи́вши все цеє споку́шування, відійшов від Нього до ча́су.
14 Puissant par l'Esprit, Jésus retourna en Galilée; sa renommée se répandit dans toute la contrée;
А Ісус у силі Духа вернувся до Галілеї, і чутка про Нього розне́слась по всій тій країні.
15 il enseignait dans les synagogues du pays et tous célébraient ses louanges.
І Він їх навчав по їхніх синагогах, і всі Його сла́вили.
16 Étant allé à Nazareth, où il avait été élevé, il entra dans la synagogue le jour du sabbat, selon sa coutume, et il se leva pour faire la lecture.
І прибув Він до Назаре́ту, де був ви́хований. І звича́єм Своїм Він прийшов дня суботнього до синаго́ги, і встав, щоб читати.
17 On lui présenta le livre du prophète Ésaïe. Il l'ouvrit et trouva un passage où il était écrit:
І подали́ Йому книгу пророка Ісаї. Розгорнувши ж Він книгу, знайшов місце, де було так написано:
18 «L'Esprit du Seigneur est sur moi; m'a consacré par son onction pour annoncer l'Évangile aux pauvres, Il m'a envoyé pour annoncer aux captifs leur délivrance, Aux aveugles qu'ils vont recevoir la vue, Pour renvoyer les opprimés affranchis,
„На Мені Дух Господній, бо Мене Він пома́зав, щоб Добру Нови́ну звіщати вбогим. Послав Він Мене проповідувати полоне́ним визво́лення, а незрячим прозрі́ння, відпустити на волю пому́чених,
19 Pour annoncer une année de faveur de la part du Seigneur.
щоб проповідувати рік Господнього зми́лування“.
20 Il ferma le livre, le rendit au servant et s'assit. Tout le monde, dans la synagogue, avait les yeux fixés sur lui.
І, книгу згорнувши, віддав службі й сів. А очі всіх у синагозі звернулись на Ньо́го.
21 Il commença ainsi: «Aujourd'hui s'accomplit ce passage de l'Écriture que vous venez d'entendre...»
І почав Він до них говорити: „Сьогодні збуло́ся Писа́ння, яке ви почули!“
22 Tous lui rendaient témoignage et étaient ravis des paroles de grâce qui sortaient de sa bouche. «N'est-ce pas là, disait-on, le fils de Joseph?» —
І всі Йому стверджували й дивувались словам благода́ті, що ли́нули з уст Його. І казали вони: „Чи ж то Він не син Йо́сипів?“
23 «Vous irez jusqu'à m'appliquer ce proverbe, reprit-il: Médecin, guéris-toi toi-même. Tout ce que tu as fait à Capharnaüm et dont nous avons entendu parler, fais-le donc également ici même dans ta patrie.»
Він же промовив до них: „Ви Мені конче скажете при́казку: „Лікарю, — уздоров самого себе! Учини те й тут, у вітчи́зні Своїй, що́ сталося — чули ми — у Капернау́мі“.
24 Puis il ajouta: «Je vous le dis en vérité, nul prophète n'est accepté dans sa patrie.
І сказав Він: „Поправді кажу вам: Жоден пророк не буває приємний у вітчи́зні своїй.
25 Il y avait, aux jours d'Élie, ce que je vous dis là est la vérité, beaucoup de veuves en Israël, lorsque le ciel fut fermé pendant trois ans et demi, et qu'il y eut une grande famine sur toute la terre;
Та правдиво кажу́ вам: Багато вдовиць перебува́ло за днів Іллі серед Ізраїля, коли на три роки й шість місяців небо було́ зачинилося, так що голод великий настав був по всій тій землі,
26 et cependant Élie ne fut envoyé à aucune d'elles, mais bien à une veuve de Sarepta, dans le pays de Sidon.
а Ілля́ не до жодної з них не був посланий, тільки в Саре́пту Сидо́нську до овдові́лої жінки.
27 Il y avait aussi, en Israël, beaucoup de lépreux au temps du prophète Élisée, et cependant aucun d'eux ne fut guéri. Celui qui fut guéri ce fut un Syrien: Naaman.»
І багато було́ прокаже́них за Єлисе́я пророка в Ізраїлі, але жоден із них не очи́стився, крім Неєма́на сирі́янина“.
28 Ces paroles remplirent de colère tous ceux qui étaient dans la synagogue.
І всі в синагозі, почувши оце, перепо́внились гнівом.
29 Ils se levèrent et ils le chassèrent hors de la cité; puis ils le menèrent jusqu'au sommet de la montagne sur laquelle leur ville avait été bâtie, pour le jeter en bas.
І, вставши, вони Його вигнали за місто, і повели́ аж до кра́ю гори, на якій їхнє місто було побудо́ване, щоб скинути додолу Його.
30 Mais lui, passant au, milieu d'eux, s'en alla
Але Він перейшов серед них, і віддали́вся.
31 et descendit à Capharnaüm, ville de Galilée. Il y enseignait aux jours de sabbat.
І прийшов Він у Капернау́м, галілейське місто, і там їх навчав по суботах.
32 Et ils étaient extrêmement frappés de son enseignement, car sa parole était pleine d'autorité
І дивувались науці Його, бо слово Його було вла́дне.
33 Dans la synagogue il y avait un homme possédé de l'Esprit d'un démon impur. Il se mit à jeter de grands cris:
І був чоловік у синагозі, що мав духа нечистого де́мона, і він закричав гучни́м голосом:
34 «Ah! qu'y a-t-il entre nous et toi, Jésus de Nazareth? Tu es venu pour nous perdre; je sais qui tu es: le Saint de Dieu!»
„Ах, що нам до Тебе, Ісусе Назаряни́не? Ти прийшов погубити нас. Я знаю Тебе, хто Ти, — Божий Святий“.
35 Jésus alors le menaça: «Tais-toi, dit-il, sors de cet homme!» Le renversant par terre au milieu de l'assemblée, le démon sortit de lui sans lui faire aucun mal.
А Ісус заборони́в йому, кажучи: „Замовчи, і вийди з нього!“І, кинувши де́мон того насере́дину, вийшов із нього, нічо́го йому не пошко́дивши.
36 Tous furent terrifiés, et ils se parlaient les uns aux autres: «Qu'est-ce donc, disaient-ils, que cette parole? Il commande avec autorité et puissance aux Esprits impurs, et ils sortent!»
І всіх жах обгорнув, і питали вони один о́дного, кажучи: „Що́ то за наука, що ду́хам нечистим наказує з вла́дою й силою, — і виходять вони?“
37 Dans tout le pays environnant il n'était bruit que de lui.
І не́слася чутка про Нього по всіх місцях кра́ю.
38 En sortant de la synagogue, il entra dans la maison de Simon. Or, la belle-mère de Simon était malade d'une forte fièvre. On implora Jésus en sa faveur.
А як вийшов Він із синагоги, увійшов у дім Си́мона. Теща ж Си́монова в великій гарячці лежала. І просили за неї Його.
39 Il se pencha vers elle, commanda à la fièvre, et la fièvre disparut. Immédiatement cette femme se leva et se mit à les servir.
І, ставши над нею, Він заборони́в тій гарячці, — і вона полишила її. І, зараз уставши, теща їм прислуго́вувала.
40 Après le coucher du soleil, tous ceux qui avaient des malades, quels que fussent leurs maux, les lui amenèrent. Imposant les mains à chacun d'eux, Jésus les guérit.
Коли ж сонце захо́дило, то всі, хто мав яких хворих на різні неду́ги, до Нього приво́дили їх. Він же клав Свої руки на кожного з них, — та їх уздоровля́в.
41 Des démons sortaient aussi d'un grand nombre, en s'écriant: «Tu es le Fils de Dieu!» Mais il les menaçait et leur défendait de parler ainsi; car ils savaient qu'il était le Christ.
Із багатьох же вихо́дили й де́мони, кричачи́ та гово́рячи: „Ти Син Божий!“Та Він їм забороня́в, і не давав говорити, що знали вони, що Христос Він.
42 Lorsqu'il fit jour, il sortit et s'en alla dans un lieu solitaire. Les multitudes se mirent à sa recherche; elles arrivèrent jusqu'à, lui et elles le retenaient, ne voulant point qu'il les quittât.
Коли ж настав день, Він вийшов, і подавсь до самотнього місця. А люди шукали Його. І прийшовши до Нього, Його затримували, щоб від них не відхо́див.
43 Mais il leur dit: «Il me faut annoncer dans d'autres villes aussi l'Évangile du Royaume de Dieu, car c'est pour cela que j'ai été envoyé.»
Він же промовив до них: „І іншим містам Я повинен звіщати Добру Нови́ну про Боже Царство, — бо на те Мене по́слано“.
44 Et il prêchait dans les synagogues de la Galilée.
І Він проповідував по синагогах Галілеї.
