Luc 1
1 Cher Théophile, puisque plusieurs autres ont essayé de rédiger un récit des faits accomplis parmi nous,
Через те, що багато-хто брались складати опо́вість про спра́ви, які стались між нами,
2 tels que nous les ont transmis ceux qui en ont été, dès l’origine, témoins oculaires et qui sont devenus ministres de la Parole,
як нам ті розповіли, хто споча́тку були самови́дцями й слу́гами Сло́ва,
3 j’ai cru devoir, moi aussi, après m’être soigneusement informé de tout, depuis le commencement, t’en écrire une narration suivie,
тому й я, все від першої хвилі докладно розвідавши, забажав описати за порядком для тебе, високодосто́йний Тео́філе,
4 pour que tu reconnaisses la solidité des enseignements que tu as reçus.
щоб пізнав ти істо́ту науки, якої навчився.
5 Aux jours d'Hérode, roi de Judée, vivait un prêtre nommé Zaccharie. Il était de la classe d'Abia et sa femme était d'entre les filles d'Aaron. Son nom était Élisabeth.
За днів царя юдейського Ірода був один священик, на ім'я́ Заха́рій, з денної черги́ Аві́я, та дружина його із дочо́к Ааро́нових, а ім'я́ їй Єлисавета.
6 Tous deux étaient justes devant Dieu, marchant irréprochables dans tous les commandements et toutes les ordonnances du Seigneur.
І обо́є вони були праведні перед Богом, бездоганно сповня́ючи заповіді й постанови Господні.
7 Ils n'avaient point d'enfants; parce qu'Élisabeth était stérile; et tous deux étaient avancés en âge.
А дитини не мали вони, бо Єлисавета неплідна була, — та й віку старого обо́є були́.
8 Or, le tour de sa classe étant venu de remplir devant Dieu les fonctions sacerdotales,
І ось раз, як у порядку своєї черги́ він служив перед Богом,
9 il lui échut par le sort (qui était le mode usité entre les prêtres) d'entrer dans le sanctuaire du Seigneur pour y offrir l'encens.
за звича́єм свяще́нства, жеребко́м йому випало до Господнього храму ввійти й покади́ти.
10 Pendant cette heure de l'encens, la foule du peuple restait au dehors et priait.
Під час же каді́ння вся бе́зліч народу молилась знадво́ру.
11 Or, à la droite de l'autel de l'encens, apparut à Zaccharie un ange du Seigneur, debout devant lui.
І з'явивсь йому ангол Господній, ставши право́руч кадильного же́ртівника.
12 A sa vue Zaccharie fut troublé, et la crainte le saisit.
І стриво́живсь Захарій, побачивши, і о́страх на нього напав.
13 «Ne crains point, Zaccharie, lui dit l'ange; car ta prière a été exaucée et ta femme Élisabeth t'enfantera un fils; tu lui donneras le nom de Jean.
А ангол до нього промовив: „Не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і дружи́на твоя Єлисавета сина породить тобі, ти ж даси йому йме́ння Іван.
14 Il sera ta joie et ton allégresse, et beaucoup se réjouiront de sa naissance. Devant le Seigneur,
І він буде на радість та втіху тобі, і з його наро́дження багато-хто втішаться.
15 en effet, il sera grand; il ne devra jamais boire ni vin, ni cervoise; et, tout rempli de l'Esprit saint dès les entrailles de sa mère,
Бо він бу́де великий у Господа, „ні вина, ні п'янко́го напо́ю не питиме“, і напо́вниться Духом Святим ще з утро́би своєї матері.
16 il ramènera au Seigneur leur Dieu, de nombreux enfants d'Israël.
І багато синів із Ізраїля він наве́рне до їхнього Господа Бога.
17 Lui-même, dans l'esprit et la vertu d'Élie, se mettra en marche devant le Seigneur, afin de faire revivre dans les enfants le coeur même des aïeux, de ramener les rebelles à la sagesse des justes, et de préparer au Seigneur un peuple bien disposé.» —
І він сам перед Ним буде йти в духу й силі Іллі, „щоб серця́ батьків приверну́ти до дітей“, і неслухняних — до мудрости праведних, щоб готових людей споряди́ти для Господа“.
18 «A quoi reconnaîtrai-je cela, dit à l'ange Zaccharie, car je suis moi-même un vieillard, et ma femme est avancée en âge.»
І промовив Захарій до Ангола: „Із чо́го пізнаю я це? Я ж старий, та й дружина моя вже похи́лого віку“.
19 L'ange lui répondit par ces paroles: «Je suis, Gabriel qui me tiens devant Dieu. Et j'ai été envoyé pour te parler et t'annoncer cette Bonne Nouvelle.
А ангол прорік йому в відповідь: „Я Гавриїл, що стою перед Богом; мене по́слано, щоб говорити з тобою, і звістити тобі про цю Добру Нови́ну.
20 Et à cause de ton manque de foi en mes paroles, qui s'accompliront en leur temps, voilà que tu seras muet et ne pourras parler jusqu'au jour où ces choses arriveront.»
І замовкнеш ось ти, і говорити не зможеш аж до дня, коли станеться це, за те, що ти віри не йняв був словам моїм, які збудуться ча́су свого́!“
21 Le peuple cependant attendait Zaccharie, et s'étonnait de le voir s'attarder dans le sanctuaire.
А люди чекали Захарія, та й дивувались, чого́ забаривсь він у храмі.
22 Lorsqu'il sortit, il lui fut impossible de leur parler; on comprit qu'il avait eu une vision dans le sanctuaire. Lui-même le leur faisait entendre par signes. Zaccharie resta sourd-muet.
Коли ж вийшов, не міг говорити до них, і вони зрозуміли, що видіння він бачив у храмі. А він тільки знаки́ їм давав, — і залиши́вся німий.
23 Quand la période de ses fonctions fut terminée, il retourna en sa maison;
І як дні його служби скінчи́лись, він вернувся до дому свого́.
24 ce fut alors que sa femme Élisabeth devint enceinte. Pendant cinq mois elle vécut dans le secret de sa demeure.
А після тих днів зачала́ його дружи́на Єлисавета, і таїлась п'ять місяців, кажучи:
25 «Voilà, disait-elle, ce qu'a fait pour moi le Seigneur en ces jours où il m'a regardée pour mettre fin à mon opprobre parmi les hommes.»
„Так для мене Господь учинив за тих днів, коли згля́нувся Він, щоб зняти наругу мою між людьми́!“
26 Le sixième mois, Dieu envoya l'ange Gabriel dans une ville de Galilée, appelée Nazareth,
А шостого місяця від Бога був по́сланий ангол Гавриїл у галілейське місто, що йому на ім'я́ Назаре́т,
27 vers une vierge, fiancée à un homme de la famille de David, nommé Joseph. Le nom de la vierge était Marie.
до діви, що заручена з мужем була́, на ім'я́ йому Йо́сип, із дому Давидового, а ім'я́ діві — Марі́я.
28 L'ange, étant entré où elle était, lui dit: «Salut! une grâce, t'a été faite; le Seigneur est avec toi!»
І, ввійшовши до неї, промовив: „Раді́й, благода́тная, Госпо́дь із тобою! Ти благослове́нна між жо́нами!“
29 A ces paroles, Marie fut toute troublée; et elle se demandait ce que pouvait être une semblable salutation.
Вона ж затриво́жилась словом, та й стала розду́мувати, що́ б то значило це привіта́ння.
30 «Ne crains point, Marie, reprit l'ange, car tu as trouvé grâce près de Dieu.
А ангол промовив до неї: „Не бійся, Маріє, — бо в Бога благода́ть ти знайшла́!
31 Sache que tu vas concevoir en ton sein et enfanter un fils auquel tu donneras le nom de Jésus.
І ось ти в утро́бі зачне́ш, і Сина породиш, і даси Йому йме́ння Ісус.
32 Il sera grand; on l'appellera: Fils du Très-Haut; à lui le Seigneur Dieu donnera le trône de David son père;
Він же буде Великий, і Сином Всеви́шнього зва́ний, і Господь Бог дасть Йому престола Його ба́тька Давида.
І повік царюватиме Він у домі Якова, і царюва́нню Його не буде кінця“. (aiōn g165)
34 Alors Marie dit à l'ange: «Comment cela se fera-t-il, puisque je ne connais point, d’homme?»
А Марія озвалась до ангола: „Як же станеться це, коли мужа не знаю?“
35 Et l'ange lui répondit par ces paroles: «L'Esprit saint viendra sur toi, et une puissance du Très-Haut t'enveloppera de son ombre. C'est pourquoi l'Être saint qui doit naître sera appelé Fils de Dieu!
І ангол промовив у відповідь їй: „Дух Святий зли́не на тебе, і Всеви́шнього сила обго́рне тебе, через те то й Святе, що наро́диться, бу́де Син Божий!
36 Sache également qu'en sa vieillesse, ta parente Élisabeth, elle aussi, a conçu un fils, et que celle que l'on appelait stérile en est déjà à son sixième mois.
А ото твоя родичка Єлисаве́та — і вона зачала́ в своїй старості сина, і оце шостий місяць для неї, яку звуть неплідною.
37 Rien n'est impossible à Dieu.»
Бо „для Бога нема неможливої жодної речі!“
38 Alors Marie dit: «Voici la servante du Seigneur. Qu'il me soit fait suivant ta parole.» Et l'ange la quitta.
А Марія промовила: „Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм!“І відійшов а́нгол від неї.
39 En ces jours-là, Marie se hâta de partir, se dirigeant vers le pays des montagnes. Elle alla dans une ville de Juda.
Тими днями зібралась Марія й пішла, поспішаючи, у гірську око́лицю, у місто Юдине.
40 En entrant dans la maison de Zaccharie elle salua Élisabeth.
І ввійшла вона в дім Захарія, та й поздоро́вила Єлисавету.
41 Et dès qu'Élisabeth eut entendu la salutation de Marie, l'enfant qu'elle portait tressaillit, et elle-même fut remplie d'Esprit saint.
Коли ж Єлисавета зачула Маріїн привіт, затріпота́ла дитина в утро́бі її. І Єлисавета напо́внилась Духом Святим,
42 «Tu es bénie entre les femmes, s'écria-t-elle en élevant la voix, et le fruit de tes entrailles est béni!
і скрикнула голосом гучним, та й прорекла́: „Благослове́нна Ти між жо́нами, і благослове́нний Плід утро́би твоєї!
43 D'où me vient que la mère de mon Seigneur vienne me visiter?
І звідкіля́ мені це, що до мене прийшла мати мого Господа?
44 Aussitôt que ta voix, quand tu m'as saluée, a frappé mon oreille, l'enfant a tressailli de joie dans mon sein.
Бо як тільки в ву́хах моїх голос привіту твого забрині́в, — від ра́дощів затріпота́ла дитина в утробі моїй!
45 Bienheureuse celle qui a cru à l'accomplissement de ce qui lui a été dit de la part du Seigneur!»
Блаженна ж та, що повірила, бо спо́вниться проре́чене їй від Господа!“
46 Et Marie dit: «Mon âme magnifie le Seigneur,
А Марія промовила: „Велича́є душа моя Господа,
47 Et mon esprit est transporté de joie en Dieu mon Sauveur,
і радіє мій дух у Бозі, Спасі моїм,
48 Parce qu'il a abaissé son regard sur l'humilité de sa servante. Voilà que désormais toutes les générations m'appelleront la bienheureuse,
що зглянувся Він на поко́ру Своєї раби, бо ось від ча́су цього́ всі ро́ди мене за блаженну вважатимуть,
49 Parce que le Tout-Puissant m'a fait de grandes choses! Son nom est saint,
бо велике вчинив мені Поту́жний! Його ж Іме́ння святе,
50 Sa miséricorde se répand de génération en génération Sur ceux qui le craignent.
і милість Його́ з роду в рід на тих, хто боїться Його́!
51 Il a déployé la force de son bras, Il a dissipé les pensées des coeurs des superbes,
Він показує міць Свого раме́на, розпорошує тих, хто пиша́ється думкою серця свого́!
52 Il a jeté bas de leurs trônes les puissants, Et il a exalté les humbles;
Він могутніх скидає з престолів, підіймає покі́рливих,
53 Il a comblé de biens les affamés, Et il a renvoyé les riches à vide;
удовольняє голодних добром, а багатих пускає ні з чи́м!
54 Il a secouru Israël son serviteur, Il s'est souvenu de sa miséricorde,
Пригорну́в Він Ізраїля, Свого слугу, щоб ми́лість згадати,
як прорік був Він нашим отця́м, — Аврааму й насінню його аж повіки!“ (aiōn g165)
56 Marie séjourna environ trois mois avec Élisabeth, et retourna ensuite en sa maison.
І залиша́лась у неї Марія щось місяців зо́ три, та й вернулась до дому свого́.
57 Parvenue au terme de sa grossesse, Élisabeth enfanta un fils.
А Єлисаветі настав час родити, — і сина вона породила.
58 Ayant appris que le Seigneur faisait ainsi éclater par elle sa miséricorde, ses voisins et ses parents partagèrent sa joie.
І почули сусіди й роди́на її, що Господь Свою милість велику на неї послав, — та й утішалися ра́зом із нею.
59 Le huitième jour, ils vinrent pour la circoncision de l'enfant. Ils lui donnaient le nom de Zaccharie, celui de son père,
І сталося во́сьмого дня, прийшли, щоб обрізати дитя, і хотіли назвати його йме́нням ба́тька його — Заха́рій.
60 quand sa mère prit la parole: «Non, dit-elle, il se nommera Jean.» —
І озвалася мати його та й сказала: „Ні, — нехай на́званий буде Іван!“
61 «Mais, lui dirent les autres, personne dans ta famille ne porte ce nom.»
А до неї сказали: „Таж у роди́ні твоїй нема жодного, який на́званий був тим ім'я́м!“
62 Et l'on demanda au père, par signes, comment il voulait le nommer.
І кива́ли до батька його, — як хотів би назвати його?
63 Alors, se faisant apporter des tablettes, Zaccharie écrivit ceci: «Jean est son nom.» Tout le monde fut surpris.
Попросивши ж табличку, написав він слова́: „Іван імення йому“. І всі дивувались.
64 Aussitôt la banche de Zaccharie s'ouvrit, sa langue se délia et il se mit à parler et à bénir Dieu.
І в тій хвилі уста та язик розв'язались йому, — і він став говорити, благословляючи Бога!
65 Chacun dans le voisinage fut saisi de crainte et, dans la région des montagnes de Judée, il ne fut bruit que de toutes ces choses.
І страх обгорнув усіх їхніх сусідів, і по всіх верхови́нах юдейських проне́слася чутка про це все.
66 Chacun en les apprenant les recueillait dans son coeur et disait: «Que sera donc cet enfant?» En effet, la main du Seigneur était avec lui.
А всі, що почули, розважали у серці своїм та казали: „Чим то буде дитина оця?“І Господня рука була з нею.
67 Quant à Zaccharie, son père, il fut rempli d'Esprit saint et il prophétisa en ces termes:
Його ж батько Захарій напо́внився Духом Святим, та й став пророкувати й казати:
68 «Béni soit le Seigneur, le Dieu d'Israël! Car il a visité son peuple et opéré sa rédemption;
„Благослове́нний Госпо́дь, Бог Ізраїлів, що зглянувся й визволив люд Свій!
69 Il nous a suscité un Sauveur puissant, De la maison de David, son serviteur.
Він ріг спасі́ння підні́с нам у домі Давида, Свого слуги,
70 (Ainsi qu'il l'avait annoncé par la bouche de ses saints prophètes qui jadis ont vécu.) (aiōn g165)
як був заповів відвіку уста́ми святих пророків Своїх, (aiōn g165)
71 Il nous délivre de nos ennemis, Et de la main de tous ceux qui nous haïssent;
що від ворогі́в наших визволить нас, та з руки всіх наших ненависників,
72 Il montre sa miséricorde envers nos pères; Il se souvient de sa sainte alliance;
що вчинить Він милість нашим отцям, і буде пригадувати Свій святий заповіт,
73 Du serment par lui juré à notre père Abraham; Il nous donne enfin à nous,
що дотримає й нам ту прися́гу, якою Він присягавсь Авраамові, отцю́ нашому,
74 délivrés de la main de nos ennemis, De le servir sans crainte, [de notre vie;
щоб ми, ви́зволившись із руки ворогів, служили безстрашно Йому
75 De marcher devant lui dans la sainteté et la justice tous les jours
у святості й праведності перед Ним по всі дні життя нашого.
76 Et toi, enfant, tu seras appelé Prophète du Très-Haut; Car tu iras devant le Seigneur; Tu marcheras devant lui pour lui préparer les voies;
Ти ж, дитино, станеш пророком Всеви́шнього, бо будеш ходи́ти перед Господом, щоб дорогу Йому приготува́ти,
77 Tu donneras à son peuple la science du salut, Tu lui diras que ses péchés lui sont remis;
щоб наро́ду Його дати пізнати спасі́ння у відпу́щенні їхніх гріхів,
78 Que notre Dieu a des entrailles de miséricorde, Qu'il nous a regardés du haut des cieux, Que le soleil d'Orient se lève;
через велике милосердя нашого Бога, що ним Схід із висоти нас відвідав,
79 Qu'il illuminera ceux qui sont assis dans les ténèbres et l'ombre de la mort; Qu'il dirigera nos pas dans un chemin de paix.»
щоб світити всім тим, хто перебуває в те́мряві й тіні смерте́льній, щоб спрямува́ти наші ноги на дорогу спокою!“
80 L'enfant grandissait et son esprit se fortifiait, et jusqu'au jour de sa manifestation à Israël, les déserts furent sa demeure.
А дитина росла, і скріплялась на дусі, і перебува́ла в пустинях до дня свого з'я́влення перед Ізраїлем.
