Luc 13
1 Or, en ce moment même, quelques personnes vinrent lui faire un rapport sur ces Galiléens, dont Pilate avait mêlé le sang avec celui de leurs victimes.
У той час підійшли деякі та розказали [Ісусові] про галілеян, кров яких Пилат змішав з їхніми жертвами.
2 Et il leur répliqua: « Vous imaginez-vous que ces Galiléens fussent plus pécheurs que tout le reste des Galiléens, parce qu'ils ont souffert de la sorte?
[Ісус] відповів: «Чи ви думаєте, що ці галілеяни так постраждали, тому що були грішніші за інших галілеян?
3 Non, vous dis-je, mais si vous ne vous repentez, vous périrez tous de même.
Кажу вам, що ні! Але якщо не покаєтесь, усі загинете так само.
4 Ou bien, ces dix-huit individus sur lesquels est tombée la tour dans les environs de Siloam, et qui en sont morts, vous imaginez-vous qu'ils fussent plus coupables que tous les hommes qui habitent Jérusalem?
Або думаєте, що ті вісімнадцять, на яких впала вежа в Силоамі та вбила їх, були більш грішні за всіх, що живуть в Єрусалимі?
5 Non, vous dis-je, mais si vous ne vous repentez, vous périrez tous de la même manière. »
Кажу вам, що ні! Але якщо не покаєтесь, усі так само загинете».
6 Or il disait cette parabole: « Quelqu'un possédait un figuier planté dans sa vigne, et il vint y chercher du fruit et n'en trouva pas;
Тоді розповів їм таку притчу: «Один чоловік мав у своєму винограднику смоковницю й прийшов до неї шукати плоду, та не знайшов.
7 or il dit au vigneron: « Voici trois ans que je viens chercher du fruit sur ce figuier et que je n'en trouve point; coupe-le; pourquoi occupe-t-il encore inutilement la place? »
Тоді він промовив до садівника: „Ось я вже три роки приходжу шукати плоду на цій смоковниці й не знаходжу. Зрубай її! Навіщо вона займає землю?“
8 Mais l'autre lui répliqua: « Seigneur, laisse-le encore cette année, jusques à ce que j'aie creusé alentour et que j'y aie mis du fumier;
Але [садівник] відповів: „Господарю, залиши її ще на цей рік. Я обкопаю її довкола та обкладу її добривом.
9 peut-être portera-t-il du fruit l'an qui vient; autrement tu le feras couper. »
Може, принесе плід, якщо ж ні, тоді її зрубаєш“».
10 Or il enseignait dans une des synagogues le jour du sabbat;
[Ісус] навчав у синагозі в Суботу.
11 et voici une femme possédée depuis dix-huit ans d'un esprit qui la rendait infirme, en sorte qu'elle se tenait courbée sans pouvoir se redresser du tout.
І ось там була жінка, яка вісімнадцять років мала духа хвороби та не могла випрямитись.
12 Mais Jésus l'ayant vue, l'appela et lui dit: « Femme, sois délivrée de ton infirmité! »
Коли Ісус її побачив, то покликав і сказав: ―Жінко, ти звільнена від своєї хвороби.
13 Et il lui imposa les mains, et immédiatement elle se redressa, et elle glorifiait Dieu.
Він поклав на неї руки, і вона відразу випрямилась та почала прославляти Бога.
14 Mais le chef de la synagogue indigné de ce que Jésus avait opéré une guérison le jour du sabbat, disait à la foule: « Il y a six jours pendant lesquels il faut travailler, venez donc vous faire guérir ces jours-là, et non pas le jour du sabbat. »
Тоді керівник синагоги, обурившись через те, що Ісус зцілив у Суботу, промовив до народу: ―Є шість днів, у які вам належить працювати, ось тоді й приходьте для зцілення, а не в Суботу!
15 Mais le Seigneur lui répliqua: « Hypocrites, est-ce que chacun de vous ne détache pas de la crèche son bœuf ou son âne le jour du sabbat, pour le mener boire?
Але Господь відповів йому: ―Лицеміри! Чи кожен із вас не відв’язує вола чи осла свого від стійла в Суботу й не веде напоїти?
16 Et celle-ci, qui est une fille d'Abraham, et que Satan tenait liée voici dix-huit ans, il ne fallait pas la détacher de cette chaîne le jour du sabbat! »
Чи цю жінку, доньку Авраамову, яку сатана зв’язав ось уже вісімнадцять років, не належить визволити з цих пут у день Суботній?
17 Et pendant qu'il parlait ainsi tous ses adversaires étaient couverts de confusion, et toute la foule se réjouissait de toutes les merveilles opérées par lui.
Коли Він це промовив, усім Його супротивникам стало соромно, а весь народ радів усім славним вчинкам, які Він робив.
18 Il disait donc: « A quoi ressemble le royaume de Dieu, et à quoi le comparerai-je?
Далі [Ісус] промовив: «До чого подібне Царство Боже? До чого б Мені його прирівняти?
19 Il est semblable à un grain de moutarde, qu'un homme a pris et jeté dans son jardin, et il a crû et il est devenu un arbre, et les oiseaux du ciel se sont abrités dans ses branches. »
Воно подібне до гірчичного зерна, яке чоловік узяв та кинув у свій город. Зерно виросло та стало деревом, і птахи небесні зробили гнізда на його гілках».
20 Et il dit derechef: « A quoi comparerai-je le royaume de Dieu?
І знову промовив: «До чого подібне Царство Боже?
21 Il est semblable à du levain qu'une femme a pris et pétri dans trois mesures de farine, jusques à ce que le tout fût levé. »
Воно подібне до закваски, яку жінка взяла та поклала до трьох мір борошна, доки все вкисло».
22 Et il traversait villes et villages, enseignant et faisant route vers Jérusalem.
[Ісус] проходив через міста та села, навчаючи людей і прямуючи до Єрусалима.
23 Or quelqu'un lui dit: « Seigneur, ceux qui sont sauvés, sont-ils en petit nombre? » Mais il leur dit:
Хтось Його спитав: ―Господи, чи мало буде тих, що спасуться? [Ісус] відповів:
24 « Efforcez-vous d'entrer par la porte étroite, car beaucoup, je vous le déclare, chercheront à entrer et ne le pourront pas.
―Намагайтесь увійти через вузькі ворота, адже багато тих, хто намагатиметься ввійти, але не зможуть.
25 Dès que le chef, de famille se sera levé et aura fermé la porte, et que vous commencerez à vous tenir dehors et à heurter à la porte, en disant: « Seigneur, ouvre-nous, » et qu'il vous répliquera: « Je ne sais pas d'où vous êtes, »
Коли господар будинку підійметься та зачинить двері, ви, стоячи ззовні, будете стукати в двері та казати: «Господи, відчини нам!» Але Він у відповідь скаже: «Я не знаю вас, звідки ви!»
26 alors vous vous mettrez à dire: « Nous mangions et nous buvions en ta présence, et c'est dans nos rues que tu as enseigné. »
Тоді ви скажете: «Ми їли та пили з Тобою, Ти навчав на наших вулицях».
27 Et il vous dira: « Je ne sais d'où vous êtes; éloignez-vous de moi, vous tous qui êtes des ouvriers d'iniquité. »
Але Він відповість: «Не знаю вас, звідки ви. Відійдіть від Мене всі, хто чинить зло».
28 Là sera le pleur et le grincement des dents, lorsque vous verrez Abraham et Isaac et Jacob et tous les prophètes dans le royaume de Dieu, tandis que vous serez, exclus.
Там буде плач та скрегіт зубів, коли побачите Авраама, Ісаака, Якова й усіх пророків у Царстві Божому, а ви будете вигнані геть.
29 Et il en viendra d'orient et d'occident, et du nord et du midi, et ils se mettront à table dans le royaume de Dieu.
Прийдуть люди зі сходу та заходу, з півночі й півдня і сядуть за стіл у Царстві Божому.
30 Et voici, il y en a des derniers qui seront des premiers, et il y en a des premiers qui seront des derniers. »
І ось останні будуть першими, а перші – останніми.
31 Au même moment quelques pharisiens survinrent qui lui dirent: « Sors, et éloigne-toi d'ici, car Hérode veut te faire périr. »
Тоді підійшли до Нього фарисеї та сказали: ―Тікай, залиши це місто, бо Ірод хоче вбити Тебе.
32 Et il leur dit: « Allez dire à ce renard: Voici, je chasse les démons, et j'opérerai des guérisons aujourd'hui et demain; et le troisième jour j'ai fini;
Він відповів: ―Ідіть та скажіть тій лисиці: «Ось Я виганяю демонів і зціляю сьогодні та завтра, а третього дня закінчу.
33 néanmoins il faut que je continue ma route aujourd'hui, demain, et le jour suivant, car il n'est pas reçu qu'un prophète meure hors de Jérusalem.
Мені треба сьогодні, завтра та післязавтра продовжити Мій шлях, бо неможливо, щоб пророк загинув поза Єрусалимом».
34 Jérusalem, Jérusalem, qui tue les prophètes et qui lapide ceux qui lui sont envoyés, que de fois j'ai voulu rassembler tes enfants comme une poule rassemble sa couvée sous ses ailes, et vous ne l'avez pas voulu!
О, Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків і закидуєш камінням посланих до тебе! Скільки разів Я бажав зібрати твоїх дітей, як квочка збирає своїх курчат під крила, але ви не захотіли!
35 Voici, votre demeure vous est laissée; mais, je vous le déclare, vous ne me verrez certainement plus jusques à ce que vous disiez: « Béni soit celui qui vient au nom du Seigneur! »
Ось ваш дім залишається [порожнім]. Кажу ж вам: не побачите Мене, доки не скажете: «Благословенний Той, Хто йде в ім’я Господа!»
