Luc 1
1 Comme plusieurs ont entrepris de composer un récit des choses qui sont reçues parmi nous avec une entière assurance
Через те, що багато-хто брались складати опо́вість про спра́ви, які стались між нами,
2 conformément à ce que nous ont transmis ceux qui, dès le commencement, ont été témoins oculaires et ministres de la parole,
як нам ті розповіли, хто споча́тку були самови́дцями й слу́гами Сло́ва,
3 il m'a aussi semblé bon à moi, qui me suis mis au courant de tout dès le début avec exactitude, d'écrire pour toi une narration suivie, excellent Théophile,
тому й я, все від першої хвилі докладно розвідавши, забажав описати за порядком для тебе, високодосто́йний Тео́філе,
4 afin que tu connaisses la certitude des enseignements que tu as reçus.
щоб пізнав ти істо́ту науки, якої навчився.
5 Il y eut du temps d'Hérode, roi de Judée, un certain prêtre, nommé Zacharie, appartenant à la classe d'Abia; et il avait une femme qui appartenait aux filles d'Aaron, et son nom était Élisabeth.
За днів царя юдейського Ірода був один священик, на ім'я́ Заха́рій, з денної черги́ Аві́я, та дружина його із дочо́к Ааро́нових, а ім'я́ їй Єлисавета.
6 Or ils étaient l'un et l'autre justes devant Dieu, observant d'une manière irréprochable tous les commandements et décrets du Seigneur.
І обо́є вони були праведні перед Богом, бездоганно сповня́ючи заповіді й постанови Господні.
7 Et ils n'avaient pas d'enfant, vu qu'Élisabeth était stérile, et ils étaient l'un et l'autre avancés en âge.
А дитини не мали вони, бо Єлисавета неплідна була, — та й віку старого обо́є були́.
8 Or, il advint, pendant qu'il remplissait, lors du tour de sa classe, sa charge de prêtre devant Dieu,
І ось раз, як у порядку своєї черги́ він служив перед Богом,
9 que le sort l'appela, selon l'usage de la prêtrise, à offrir l'encens en entrant dans le sanctuaire du Seigneur;
за звича́єм свяще́нства, жеребко́м йому випало до Господнього храму ввійти й покади́ти.
10 et toute la multitude du peuple était en prière au dehors à l'heure de l'encens.
Під час же каді́ння вся бе́зліч народу молилась знадво́ру.
11 Or un ange du Seigneur, qui se tenait à droite de l'autel de l'encens, lui apparut,
І з'явивсь йому ангол Господній, ставши право́руч кадильного же́ртівника.
12 et Zacharie fut troublé en le voyant, et la crainte s'empara de lui.
І стриво́живсь Захарій, побачивши, і о́страх на нього напав.
13 Mais l'ange lui dit: « Ne crains point, Zacharie, car ta prière a été entendue, et ta femme Élisabeth t'enfantera un fils, et tu lui donneras le nom de Jean;
А ангол до нього промовив: „Не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і дружи́на твоя Єлисавета сина породить тобі, ти ж даси йому йме́ння Іван.
14 et il sera pour toi une cause de joie et d'allégresse, et plusieurs se réjouiront de sa naissance;
І він буде на радість та втіху тобі, і з його наро́дження багато-хто втішаться.
15 car il sera grand devant le Seigneur, et il ne boira absolument point de vin ni de cervoise, et il sera rempli de l'esprit saint pendant qu'il sera encore dans le ventre de sa mère;
Бо він бу́де великий у Господа, „ні вина, ні п'янко́го напо́ю не питиме“, і напо́вниться Духом Святим ще з утро́би своєї матері.
16 et il ramènera plusieurs des fils d'Israël au Seigneur leur Dieu;
І багато синів із Ізраїля він наве́рне до їхнього Господа Бога.
17 et lui-même marchera devant Lui avec l'esprit et la puissance d'Élie, pour ramener vers les enfants les cœurs des pères, et les rebelles aux sentiments des justes, afin de préparer pour le Seigneur un peuple bien disposé. »
І він сам перед Ним буде йти в духу й силі Іллі, „щоб серця́ батьків приверну́ти до дітей“, і неслухняних — до мудрости праведних, щоб готових людей споряди́ти для Господа“.
18 Et Zacharie dit à l'ange: « A quoi reconnaîtrai-je cela? Car je suis un vieillard, et ma femme est avancée en âge? »
І промовив Захарій до Ангола: „Із чо́го пізнаю я це? Я ж старий, та й дружина моя вже похи́лого віку“.
19 Et l'ange lui répliqua: « Je suis Gabriel, qui me tiens devant Dieu, et j'ai été envoyé pour te parler et t'annoncer cette bonne nouvelle.
А ангол прорік йому в відповідь: „Я Гавриїл, що стою перед Богом; мене по́слано, щоб говорити з тобою, і звістити тобі про цю Добру Нови́ну.
20 Et voici, tu seras muet et sans pouvoir parler jusques au jour où cela se réalisera, parce que tu n'as pas cru à mes paroles, qui s'accompliront en leur temps. »
І замовкнеш ось ти, і говорити не зможеш аж до дня, коли станеться це, за те, що ти віри не йняв був словам моїм, які збудуться ча́су свого́!“
21 Et le peuple attendait Zacharie, et l'on s'étonnait de ce qu'il s'arrêtait dans le sanctuaire;
А люди чекали Захарія, та й дивувались, чого́ забаривсь він у храмі.
22 mais lorsqu'il fut sorti il ne pouvait leur parler, et ils comprirent qu'il avait eu une vision dans le sanctuaire; et lui-même leur faisait des signes, et il demeura muet.
Коли ж вийшов, не міг говорити до них, і вони зрозуміли, що видіння він бачив у храмі. А він тільки знаки́ їм давав, — і залиши́вся німий.
23 Et il advint, lorsque le temps de son service fut terminé, qu'il retourna dans sa demeure.
І як дні його служби скінчи́лись, він вернувся до дому свого́.
24 Or après ce temps-là Élisabeth sa femme conçut, et elle se cacha durant cinq mois,
А після тих днів зачала́ його дружи́на Єлисавета, і таїлась п'ять місяців, кажучи:
25 « parce que, » disait-elle, « le Seigneur a ainsi agi envers moi au moment où Il a daigné effacer mon opprobre parmi les hommes. »
„Так для мене Господь учинив за тих днів, коли згля́нувся Він, щоб зняти наругу мою між людьми́!“
26 Or, au sixième mois l'ange Gabriel fut envoyé de Dieu dans une ville de Galilée, nommée Nazareth,
А шостого місяця від Бога був по́сланий ангол Гавриїл у галілейське місто, що йому на ім'я́ Назаре́т,
27 auprès d'une vierge fiancée à un homme nommé Joseph, qui appartenait à la famille de David, et le nom de la vierge était Marie.
до діви, що заручена з мужем була́, на ім'я́ йому Йо́сип, із дому Давидового, а ім'я́ діві — Марі́я.
28 Et étant entré auprès d'elle, il lui dit: « Salut, toi qui es comblée de grâces, le Seigneur est avec toi! »
І, ввійшовши до неї, промовив: „Раді́й, благода́тная, Госпо́дь із тобою! Ти благослове́нна між жо́нами!“
29 Mais elle fut troublée de cette parole, et elle réfléchissait sur ce que pouvait signifier une telle salutation.
Вона ж затриво́жилась словом, та й стала розду́мувати, що́ б то значило це привіта́ння.
30 Et l'ange lui dit: « Ne crains point, Marie; car tu as trouvé grâce auprès de Dieu;
А ангол промовив до неї: „Не бійся, Маріє, — бо в Бога благода́ть ти знайшла́!
31 et voici, tu concevras en ton sein et tu mettras au monde un fils, et tu lui donneras le nom de Jésus.
І ось ти в утро́бі зачне́ш, і Сина породиш, і даси Йому йме́ння Ісус.
32 Il sera grand, et il sera appelé Fils du Très-Haut, et le Seigneur Dieu lui donnera le trône de David son père,
Він же буде Великий, і Сином Всеви́шнього зва́ний, і Господь Бог дасть Йому престола Його ба́тька Давида.
33 et il régnera sur la maison de Jacob pour les siècles, et son règne n'aura point de fin. » (aiōn g165)
І повік царюватиме Він у домі Якова, і царюва́нню Його не буде кінця“. (aiōn g165)
34 Mais Marie dit à l'ange: « Comment cela se fera-t-il, puisque je ne connais point d'homme? »
А Марія озвалась до ангола: „Як же станеться це, коли мужа не знаю?“
35 Et l'ange lui répliqua: « L'Esprit saint descendra sur toi, et une puissance du Très-Haut te couvrira; c'est pourquoi aussi l'être saint qui sera engendré sera appelé Fils de Dieu.
І ангол промовив у відповідь їй: „Дух Святий зли́не на тебе, і Всеви́шнього сила обго́рне тебе, через те то й Святе, що наро́диться, бу́де Син Божий!
36 Et voici, Élisabeth ta parente a, elle aussi, conçu un fils en sa vieillesse, et elle est maintenant dans son sixième mois, elle qui était appelée stérile;
А ото твоя родичка Єлисаве́та — і вона зачала́ в своїй старості сина, і оце шостий місяць для неї, яку звуть неплідною.
37 car rien de ce qui vient de Dieu ne sera frappé d'impuissance. »
Бо „для Бога нема неможливої жодної речі!“
38 Or Marie dit: « Voici la servante du Seigneur; qu'il me soit fait selon ta parole. » Et l'ange s'éloigna d'elle.
А Марія промовила: „Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм!“І відійшов а́нгол від неї.
39 Or Marie s'étant mise en route en ces jours-là se rendit en toute hâte dans la montagne, dans une ville de Juda,
Тими днями зібралась Марія й пішла, поспішаючи, у гірську око́лицю, у місто Юдине.
40 et elle entra dans la maison de Zacharie et salua Élisabeth.
І ввійшла вона в дім Захарія, та й поздоро́вила Єлисавету.
41 Et il advint, lorsque Élisabeth entendit la salutation de Marie, que l'enfant bondit dans son sein, et Élisabeth fut remplie de l'Esprit saint,
Коли ж Єлисавета зачула Маріїн привіт, затріпота́ла дитина в утро́бі її. І Єлисавета напо́внилась Духом Святим,
42 et elle poussa un grand cri, et dit: « Tu es bénie entre les femmes, et le fruit de ton sein est béni!
і скрикнула голосом гучним, та й прорекла́: „Благослове́нна Ти між жо́нами, і благослове́нний Плід утро́би твоєї!
43 Et comment m'est-il accordé que la mère de mon Seigneur vienne à moi?
І звідкіля́ мені це, що до мене прийшла мати мого Господа?
44 Car voici, lorsque la voix de ta salutation est parvenue à mes oreilles, l'enfant a bondi d'allégresse dans mon sein.
Бо як тільки в ву́хах моїх голос привіту твого забрині́в, — від ра́дощів затріпота́ла дитина в утробі моїй!
45 Et bienheureuse celle qui a cru à l'accomplissement de ce qui lui a été dit par le Seigneur! »
Блаженна ж та, що повірила, бо спо́вниться проре́чене їй від Господа!“
46 Et Marie dit: « Mon âme exalte le Seigneur,
А Марія промовила: „Велича́є душа моя Господа,
47 et mon esprit s'est réjoui en Dieu mon sauveur,
і радіє мій дух у Бозі, Спасі моїм,
48 parce qu'il a jeté les yeux sur la bassesse de Sa servante. Car voici, dès maintenant toutes les générations m'appelleront bienheureuse,
що зглянувся Він на поко́ру Своєї раби, бо ось від ча́су цього́ всі ро́ди мене за блаженну вважатимуть,
49 parce que le Tout-puissant a fait pour moi de grandes choses. Et Son nom est saint,
бо велике вчинив мені Поту́жний! Його ж Іме́ння святе,
50 et Sa miséricorde repose de générations en générations sur ceux qui Le craignent.
і милість Його́ з роду в рід на тих, хто боїться Його́!
51 Il a exercé la force avec Son bras; Il a dispersé ceux qui s'enorgueillissaient dans les pensées de leur cœur;
Він показує міць Свого раме́на, розпорошує тих, хто пиша́ється думкою серця свого́!
52 Il a renversé du trône les potentats et Il a élevé les humbles;
Він могутніх скидає з престолів, підіймає покі́рливих,
53 Il a rassasié de biens les affamés, et Il a renvoyé les riches dénués de tout;
удовольняє голодних добром, а багатих пускає ні з чи́м!
54 Il s'est intéressé à Israël Son serviteur, et Il a eu souvenance de Sa miséricorde,
Пригорну́в Він Ізраїля, Свого слугу, щоб ми́лість згадати,
як прорік був Він нашим отця́м, — Аврааму й насінню його аж повіки!“ (aiōn g165)
56 Or Marie demeura avec elle environ trois mois, puis elle revint en sa maison.
І залиша́лась у неї Марія щось місяців зо́ три, та й вернулась до дому свого́.
57 Or, le moment où Élisabeth devait accoucher arriva, et elle mit au monde un fils.
А Єлисаветі настав час родити, — і сина вона породила.
58 Et ses voisins et ses parents apprirent que le Seigneur avait fait éclater envers elle Sa miséricorde, et ils se réjouissaient avec elle.
І почули сусіди й роди́на її, що Господь Свою милість велику на неї послав, — та й утішалися ра́зом із нею.
59 Et il arriva qu'on vint au huitième jour circoncire l'enfant; et on lui donnait le nom de son père, Zacharie,
І сталося во́сьмого дня, прийшли, щоб обрізати дитя, і хотіли назвати його йме́нням ба́тька його — Заха́рій.
60 mais sa mère prenant la parole dit: « Non, mais il sera appelé Jean. »
І озвалася мати його та й сказала: „Ні, — нехай на́званий буде Іван!“
61 Et on lui dit: « Il n'est personne de ta parenté qui porte ce nom-là! »
А до неї сказали: „Таж у роди́ні твоїй нема жодного, який на́званий був тим ім'я́м!“
62 Mais on demanda par signes à son père quel nom il voulait qu'on lui donnât.
І кива́ли до батька його, — як хотів би назвати його?
63 Et ayant demandé des tablettes il écrivit ces mots: « Jean est son nom. » Et ils furent tous émerveillés.
Попросивши ж табличку, написав він слова́: „Іван імення йому“. І всі дивувались.
64 Or sa bouche s'ouvrit aussitôt et sa langue se délia et il proférait les louanges de Dieu.
І в тій хвилі уста та язик розв'язались йому, — і він став говорити, благословляючи Бога!
65 Et la crainte s'empara de tous leurs voisins, et dans toute la montagne de Judée on se répétait tous ces récits,
І страх обгорнув усіх їхніх сусідів, і по всіх верхови́нах юдейських проне́слася чутка про це все.
66 et tous ceux qui les avaient entendus les serraient dans leur cœur, en disant: « Que sera donc ce petit enfant? » Et en effet la main du Seigneur était avec lui.
А всі, що почули, розважали у серці своїм та казали: „Чим то буде дитина оця?“І Господня рука була з нею.
67 Et Zacharie son père fut rempli de l'Esprit saint, et prophétisa en ces termes:
Його ж батько Захарій напо́внився Духом Святим, та й став пророкувати й казати:
68 « Béni soit le Seigneur Dieu d'Israël, de ce qu'il a visité et racheté Son peuple;
„Благослове́нний Госпо́дь, Бог Ізраїлів, що зглянувся й визволив люд Свій!
69 de ce qu'il nous a suscité une victorieuse délivrance dans la maison de David Son serviteur,
Він ріг спасі́ння підні́с нам у домі Давида, Свого слуги,
як був заповів відвіку уста́ми святих пророків Своїх, (aiōn g165)
71 délivrance de nos ennemis et de la main de tous ceux qui nous haïssent;
що від ворогі́в наших визволить нас, та з руки всіх наших ненависників,
72 voulant faire miséricorde à nos pères et se souvenir de Sa sainte alliance,
що вчинить Він милість нашим отцям, і буде пригадувати Свій святий заповіт,
73 du serment qu'il avait fait à Abraham notre père
що дотримає й нам ту прися́гу, якою Він присягавсь Авраамові, отцю́ нашому,
74 de nous permettre, après avoir été délivrés de la main des ennemis, de Lui rendre un culte sans crainte,
щоб ми, ви́зволившись із руки ворогів, служили безстрашно Йому
75 en suivant la piété et la justice devant Lui, durant toute notre vie.
у святості й праведності перед Ним по всі дні життя нашого.
76 Mais toi aussi, petit enfant, tu seras appelé prophète du Très-Haut, car tu marcheras devant le Seigneur pour préparer Ses voies,
Ти ж, дитино, станеш пророком Всеви́шнього, бо будеш ходи́ти перед Господом, щоб дорогу Йому приготува́ти,
77 afin de donner à Son peuple la connaissance du salut par la rémission de leurs péchés,
щоб наро́ду Його дати пізнати спасі́ння у відпу́щенні їхніх гріхів,
78 à cause des entrailles de miséricorde de notre Dieu, grâces auxquelles une aurore d'en haut nous visitera
через велике милосердя нашого Бога, що ним Схід із висоти нас відвідав,
79 pour éclairer ceux qui sont assis dans les ténèbres et dans l'ombre de la mort, afin de diriger nos pieds dans le chemin de la paix. »
щоб світити всім тим, хто перебуває в те́мряві й тіні смерте́льній, щоб спрямува́ти наші ноги на дорогу спокою!“
80 Or le petit enfant grandissait et se fortifiait en esprit, et il se tenait dans les déserts jusques au jour de sa manifestation à Israël.
А дитина росла, і скріплялась на дусі, і перебува́ла в пустинях до дня свого з'я́влення перед Ізраїлем.
