Luc 10
1 Après cela, le Seigneur établit encore soixante et dix autres disciples; et il les envoya deux à deux devant lui, dans toutes les villes et dans tous les lieux où lui-même devait aller.
Після ж сього настановив Господь і других сїмдесять, та й післав їх по двоє перед лицем своїм у кожний город і місце, куди мав сам ійти.
2 Et il leur disait: La moisson est grande; mais il y a peu d'ouvriers; priez donc le Maître de la moisson d'envoyer des ouvriers dans sa moisson.
Рече ж до них: Жниво велике, робітника ж мало: просїть же Господа жнива, щоб випровадив робітників на жниво своє.
3 Allez, je vous envoie comme des agneaux au milieu des loups.
Ійдїть; ось я посилаю вас, як ягнят між вовки.
4 Ne portez ni bourse, ni sac, ni souliers; et ne saluez personne en chemin.
Не носіть калитки, нї торбини, ні обувя, і нїкого в дорозі не витайте.
5 Et dans quelque maison que vous entriez, dites en entrant: La paix soit sur cette maison.
У котру ж господу ввійдете, перше кажіть: Впокій домові сьому;
6 S'il y a là un enfant de paix, votre paix reposera sur lui; sinon elle retournera à vous.
і коли там буде син упокою, спочине на йому впокій ваш; коли ж нї, до вас вернеть ся.
7 Et demeurez dans cette maison, mangeant et buvant de ce qu'on vous donnera; car l'ouvrier est digne de son salaire. Ne passez point d'une maison à une autre maison.
У тім же дому зоставайтесь, ївши й пивши, що в в них: достоєн бо робітник нагороди своєї. Не ходїть од хати до хати.
8 Et dans quelque ville que vous entriez, si l'on vous y reçoit, mangez de ce qu'on vous présentera.
І в которий город увійдете, й приймуть вас, їжте що поставлять перед, вами,
9 Guérissez les malades qui s'y trouveront, et dites-leur: Le royaume de Dieu s'est approché de vous.
і сцїляйте в ньому недужих, і кажіть ім: Наближилось до вас царство Боже.
10 Mais dans quelque ville que vous entriez, si l'on ne vous reçoit pas, sortez dans les rues, et dites:
У которий же город прийдете й не приймуть вас, вийшовши на улицї його, скажіть:
11 Nous secouons contre vous la poussière qui s'est attachée à nous dans votre ville; sachez pourtant que le règne de Dieu s'est approché de vous.
І порох, що поприлипав до нас із города вашого, обтрушуємо вам; тільки ж се знайте, що наближилось до вас царство Боже.
12 Je vous dis qu'en ce jour-là le sort de Sodome sera plus supportable que celui de cette ville-là.
Глаголю ж вам, що Содомлянам дня того одраднїщ буде, ніж городові тому.
13 Malheur à toi, Chorazin; malheur à toi, Bethsaïda; car si les miracles qui ont été faits au milieu de vous, avaient été faits à Tyr et à Sidon, il y a longtemps qu'elles se seraient converties, en prenant le sac et la cendre.
Горе тобі, Хоразине! горе тобі, Витсаїдо! бо коли б у Тирі та Сидонї стались чудеса, що стали ся в вас, давно б, у веретищі та в попелї сидячи, покаялись.
14 C'est pourquoi le sort de Tyr et de Sidon sera plus supportable au Jugement que le vôtre.
Тільки ж Тирові й Сидонові одраднїщ буде на судї, ніж вам.
15 Et toi, Capernaüm, qui as été élevée jusqu'au ciel, tu seras abaissée jusqu'en enfer. (Hadēs g86)
І ти, Капернауме, що аж до неба підняв ся, аж у пекло провалиш ся. (Hadēs g86)
16 Qui vous écoute, m'écoute; et qui vous rejette, me rejette; et qui me rejette, rejette celui qui m'a envoyé.
Хто слухав вас, мене слухав; а хто гордує вами, мною гордує; хто ж мною гордує, гордує Пославшим мене.
17 Or, les soixante et dix disciples revinrent avec joie, disant: Seigneur, les démons mêmes nous sont assujettis en ton nom.
І вернулись сїмдесять назад з радощами, кажучи: Господи, й біси корять ся нам в імя Твоє.
18 Et il leur dit: Je voyais Satan tomber du ciel comme un éclair.
Рече ж їм: Видїв я сатану, як блискавку з неба падаючого.
19 Voici, je vous donne le pouvoir de marcher sur les serpents, sur les scorpions, et sur toutes les forces de l'ennemi; et rien ne pourra vous nuire.
Ось даю вам силу наступати на гадюки й на скорпиони, й на всю силу ворожу, й ніщо вам не шкодити ме.
20 Toutefois ne vous réjouissez pas de ce que les esprits vous sont assujettis; mais réjouissez-vous plutôt de ce que vos noms sont écrits dans les cieux.
Тільки ж бо сим не втішайтесь, що духи вам корять ся; втішайте ся ж більш, що імена ваші написані на небесах.
21 En ce même instant, Jésus tressaillit de joie en son esprit et dit: Je te loue, ô Père, Seigneur du ciel et de la terre, de ce que tu as caché ces choses aux sages et aux intelligents, et de ce que tu les as révélées aux enfants! Oui, ô Père, cela est ainsi, parce que tu l'as trouvé bon!
Того часу зрадїв духом Ісус, і рече; Дякую Тобі, Отче, Господи неба й землї, що втаїв се від премудрих і розумних, а відкрив недоліткам. Так, Отче: бо так воно вподобалось, перед Тобою.
22 Toutes choses m'ont été données par mon Père; et nul ne connaît qui est le Fils, que le Père, ni qui est le Père, que le Fils, et celui à qui le Fils le voudra révéler.
Усе передане мені від Отця; і нїхто не знав, хто Син, тільки Отець, і хто Отець, тільки Син та кому схоче Син одкрити.
23 Puis, se tournant vers ses disciples, il leur dit en particulier: Heureux les yeux qui voient ce que vous voyez!
І, обернувшись до учеників на самоті, рече: Блаженні очі, котрі бачять, що ви бачите:
24 Car je vous dis que plusieurs prophètes et plusieurs rois ont désiré de voir ce que vous voyez, et ne l'ont point vu; et d'entendre ce que vous entendez, et ne l'ont point entendu.
глаголю бо вам: Що многі пророки й царі хотіли бачити, що ви бачите, та й не бачили, й чути, що ви чуєте, та й не чули.
25 Alors un docteur de la loi se leva et dit à Jésus, pour l'éprouver: Maître, que faut-il que je fasse pour hériter de la vie éternelle? (aiōnios g166)
І ось, законник один устав, спокушуючи Його й кажучи: Учителю, що робивши, життє вічне насліджу? (aiōnios g166)
26 Jésus lui dit: Qu'est-ce qui est écrit dans la loi, et qu'y lis-tu?
Він же рече до него: В законі що написано? як читаєш?
27 Il répondit: Tu aimeras le Seigneur ton Dieu de tout ton cœur, de toute ton âme, de toute ta force et de toute ta pensée; et ton prochain comme toi-même.
Він же, озвавшись, каже: Люби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією силою твоєю, і всією думкою твоєю, та ближнього твого, як себе самого.
28 Et Jésus lui dit: Tu as bien répondu; fais cela, et tu vivras.
Рече ж йому: Право відказав єси. Се чини, то й жити меш.
29 Mais cet homme voulant paraître juste, dit à Jésus: Et qui est mon prochain?
Він же, хотївши справдити себе, каже до Ісуса: Хто ж мій ближній?
30 Et Jésus, reprenant la parole, dit: Un homme descendit de Jérusalem à Jérico, et tomba entre les mains des brigands, qui le dépouillèrent; et après l'avoir blessé de plusieurs coups, ils s'en allèrent, le laissant à demi mort.
Підхопивши ж Ісус, рече: Чоловік один йшов з Єрусалиму в Єрихон, і попав ся розбійникам, котрі, обдерши його й рани завдавши, дійшли, зоставивши півмертвого.
31 Or, il se rencontra qu'un sacrificateur descendait par ce chemin-là, et ayant vu cet homme, il passa outre.
Случаєм ійшов якийсь священик дорогою цією, і, побачивши його, пройшов мимо.
32 Un lévite étant aussi venu dans le même endroit, et le voyant, passa outre.
Так само ж і левит, лучившись на те місце, приступивши й подивившись, пройшов мимо.
33 Mais un Samaritain, passant son chemin, vint vers cet homme, et le voyant, il fut touché de compassion.
Самарянин же один, ідучи дорогою, прийшов до него й, побачивши його, милосердував ся,
34 Et s'approchant, il banda ses plaies, et il y versa de l'huile et du vin; puis il le mit sur sa monture, et le mena à une hôtellerie, et prit soin de lui.
і, приступивши, обвязав рани його, ллючи оливу та вино, й, посадивши його на свою скотину, привів його в гостинницю, і пильнував його;
35 Le lendemain, en partant, il tira deux deniers d'argent, et les donna à l'hôte, et lui dit: Aie soin de lui, et tout ce que tu dépenseras de plus, je te le rendrai à mon retour.
а назавтра, одходячи, вийняв два денариї, дав гостинникові, та й каже йому: Доглядай його, і що над се видаси, я, вернувшись, оддам тобі.
36 Lequel donc de ces trois te semble avoir été le prochain de celui qui est tombé entre les mains des voleurs?
Хто ж оце з тих трох здаєть ся тобі ближнїм тому, що попавсь між розбійники?
37 Le docteur dit: C'est celui qui a exercé la miséricorde envers lui. Jésus donc lui dit: Va, et fais la même chose.
Він же каже: Хто зробив милость йому. Рече тоді йому Ісус: Їди й ти чини так.
38 Comme ils étaient en chemin, il entra dans un bourg, et une femme, nommée Marthe, le reçut dans sa maison.
Стало ся ж, як ійшли вони, увійшов Він у в одно село, жінка ж одна, на ймя Марта, прийняла Його в господу свою.
39 Elle avait une sœur nommée Marie, qui, se tenant assise aux pieds de Jésus, écoutait sa parole.
А була в неї сестра, звана Мария, котра, сівши в ногах у Ісуса, слухала слово Його.
40 Et Marthe était distraite par divers soins du ménage. Étant survenue, elle dit: Seigneur, ne considères-tu point que ma sœur me laisse servir toute seule? Dis-lui donc qu'elle m'aide.
Марта ж зайнялась великою послугою; ставши ж каже: Господи, чи байдуже Тобі, що сестра моя одну мене зоставила послугувати? Скажи ж їй, щоб менї помагала.
41 Et Jésus lui répondit: Marthe, Marthe, tu te mets en peine et tu t'agites pour beaucoup de choses; mais une seule est nécessaire; et Marie a choisi la bonne part, qui ne lui sera point ôtée.
Озвавши ся ж рече їй Ісус: Марто, Марто, журиш ся та побиваєш ся про многе,
42 Et Jésus lui répondit: Marthe, Marthe, tu te mets en peine et tu t'agites pour beaucoup de choses; mais une seule est nécessaire; et Marie a choisi la bonne part, qui ne lui sera point ôtée.
одного ж треба. Мария добру частину вибрала, що не відніметь ся від неї.
