Luc 1
1 Plusieurs ayant entrepris d'écrire l'histoire des choses dont la vérité a été pleinement établie parmi nous;
Через те, що багато-хто брались складати опо́вість про спра́ви, які стались між нами,
2 Selon que nous les ont transmises ceux qui dès le commencement les ont vues eux-mêmes, et qui ont été les ministres de la Parole;
як нам ті розповіли, хто споча́тку були самови́дцями й слу́гами Сло́ва,
3 J'ai cru aussi, très excellent Théophile, que je devais te les écrire par ordre, moi qui les ai toutes examinées avec soin;
тому й я, все від першої хвилі докладно розвідавши, забажав описати за порядком для тебе, високодосто́йний Тео́філе,
4 Afin que tu reconnaisses la certitude des choses dont tu as été instruit.
щоб пізнав ти істо́ту науки, якої навчився.
5 Au temps d'Hérode, roi de Judée, il y avait un sacrificateur nommé Zacharie, du rang d'Abia; sa femme était de la race d'Aaron, et elle s'appelait Élisabeth.
За днів царя юдейського Ірода був один священик, на ім'я́ Заха́рій, з денної черги́ Аві́я, та дружина його із дочо́к Ааро́нових, а ім'я́ їй Єлисавета.
6 Ils étaient tous deux justes devant Dieu, et ils suivaient tous les commandements et toutes les ordonnances du Seigneur, d'une manière irréprochable.
І обо́є вони були праведні перед Богом, бездоганно сповня́ючи заповіді й постанови Господні.
7 Ils n'avaient point d'enfants, parce qu'Élisabeth était stérile, et qu'ils étaient tous deux avancés en âge.
А дитини не мали вони, бо Єлисавета неплідна була, — та й віку старого обо́є були́.
8 Or, il arriva comme Zacharie faisait les fonctions de sacrificateur devant Dieu, selon l'ordre de son rang,
І ось раз, як у порядку своєї черги́ він служив перед Богом,
9 Qu'il lui échut par le sort, selon la coutume de la sacrificature, d'entrer dans le temple du Seigneur, pour y offrir les parfums.
за звича́єм свяще́нства, жеребко́м йому випало до Господнього храму ввійти й покади́ти.
10 Et toute la multitude du peuple était dehors en prières, à l'heure des parfums.
Під час же каді́ння вся бе́зліч народу молилась знадво́ру.
11 Alors un ange du Seigneur lui apparut, se tenant debout au côté droit de l'autel des parfums.
І з'явивсь йому ангол Господній, ставши право́руч кадильного же́ртівника.
12 Et Zacharie le voyant, fut troublé, et la frayeur le saisit.
І стриво́живсь Захарій, побачивши, і о́страх на нього напав.
13 Mais l'ange lui dit: Zacharie, ne crains point; car ta prière est exaucée, et Élisabeth ta femme t'enfantera un fils, et tu lui donneras le nom de Jean.
А ангол до нього промовив: „Не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і дружи́на твоя Єлисавета сина породить тобі, ти ж даси йому йме́ння Іван.
14 Il sera pour toi un sujet de joie et de ravissement, et plusieurs se réjouiront de sa naissance.
І він буде на радість та втіху тобі, і з його наро́дження багато-хто втішаться.
15 Car il sera grand devant le Seigneur; il ne boira ni vin, ni boisson forte, et il sera rempli du Saint-Esprit dès le sein de sa mère;
Бо він бу́де великий у Господа, „ні вина, ні п'янко́го напо́ю не питиме“, і напо́вниться Духом Святим ще з утро́би своєї матері.
16 Il convertira plusieurs des enfants d'Israël au Seigneur leur Dieu,
І багато синів із Ізраїля він наве́рне до їхнього Господа Бога.
17 Et il marchera devant lui dans l'esprit et avec la vertu d'Élie, pour tourner les cœurs des pères vers les enfants, et les rebelles à la sagesse des justes, afin de préparer au Seigneur un peuple bien disposé.
І він сам перед Ним буде йти в духу й силі Іллі, „щоб серця́ батьків приверну́ти до дітей“, і неслухняних — до мудрости праведних, щоб готових людей споряди́ти для Господа“.
18 Et Zacharie dit à l'ange: A quoi connaîtrai-je cela? Car je suis vieux, et ma femme est avancée en âge?
І промовив Захарій до Ангола: „Із чо́го пізнаю я це? Я ж старий, та й дружина моя вже похи́лого віку“.
19 Et l'ange lui répondit: Je suis Gabriel, qui assiste devant Dieu; et j'ai été envoyé pour te parler et t'annoncer ces bonnes nouvelles.
А ангол прорік йому в відповідь: „Я Гавриїл, що стою перед Богом; мене по́слано, щоб говорити з тобою, і звістити тобі про цю Добру Нови́ну.
20 Et voici, tu vas devenir muet, et tu ne pourras parler jusqu'au jour où ces choses arriveront, parce que tu n'as pas cru à mes paroles, qui s'accompliront en leur temps.
І замовкнеш ось ти, і говорити не зможеш аж до дня, коли станеться це, за те, що ти віри не йняв був словам моїм, які збудуться ча́су свого́!“
21 Cependant, le peuple attendait Zacharie, et s'étonnait de ce qu'il tardait si longtemps dans le temple.
А люди чекали Захарія, та й дивувались, чого́ забаривсь він у храмі.
22 Et quand il fut sorti, il ne pouvait leur parler, et ils connurent qu'il avait eu une vision dans le temple, parce qu'il le leur faisait entendre par des signes; et il demeura muet.
Коли ж вийшов, не міг говорити до них, і вони зрозуміли, що видіння він бачив у храмі. А він тільки знаки́ їм давав, — і залиши́вся німий.
23 Et lorsque les jours de son ministère furent achevés, il s'en alla en sa maison.
І як дні його служби скінчи́лись, він вернувся до дому свого́.
24 Quelque temps après, Élisabeth sa femme conçut; elle se cacha durant cinq mois, et disait:
А після тих днів зачала́ його дружи́на Єлисавета, і таїлась п'ять місяців, кажучи:
25 C'est là ce que le Seigneur a fait en ma faveur, au jour où il a jeté les yeux sur moi, pour ôter mon opprobre du milieu des hommes.
„Так для мене Господь учинив за тих днів, коли згля́нувся Він, щоб зняти наругу мою між людьми́!“
26 Or, au sixième mois, Dieu envoya l'ange Gabriel dans une ville de Galilée,
А шостого місяця від Бога був по́сланий ангол Гавриїл у галілейське місто, що йому на ім'я́ Назаре́т,
27 appelée Nazareth, à une vierge fiancée à un homme nommé Joseph, de la maison de David; et cette vierge s'appelait Marie.
до діви, що заручена з мужем була́, на ім'я́ йому Йо́сип, із дому Давидового, а ім'я́ діві — Марі́я.
28 Et l'ange étant entré auprès d'elle, lui dit: Je te salue, toi qui as été reçue en grâce; le Seigneur est avec toi; tu es bénie entre les femmes.
І, ввійшовши до неї, промовив: „Раді́й, благода́тная, Госпо́дь із тобою! Ти благослове́нна між жо́нами!“
29 Et ayant vu l'ange, elle fut troublée de son discours, et elle pensait en elle-même ce que pouvait être cette salutation.
Вона ж затриво́жилась словом, та й стала розду́мувати, що́ б то значило це привіта́ння.
30 Alors l'ange lui dit: Marie, ne crains point, car tu as trouvé grâce devant Dieu.
А ангол промовив до неї: „Не бійся, Маріє, — бо в Бога благода́ть ти знайшла́!
31 Et tu concevras et tu enfanteras un fils, et tu appelleras son nom JÉSUS.
І ось ти в утро́бі зачне́ш, і Сина породиш, і даси Йому йме́ння Ісус.
32 Il sera grand, et sera appelé Fils du Très-Haut, et le Seigneur Dieu lui donnera le trône de David son père.
Він же буде Великий, і Сином Всеви́шнього зва́ний, і Господь Бог дасть Йому престола Його ба́тька Давида.
33 Il régnera éternellement sur la maison de Jacob, et il n'y aura point de fin à son règne. (aiōn g165)
І повік царюватиме Він у домі Якова, і царюва́нню Його не буде кінця“. (aiōn g165)
34 Alors Marie dit à l'ange: Comment cela se fera-t-il, puisque je ne connais point d'homme?
А Марія озвалась до ангола: „Як же станеться це, коли мужа не знаю?“
35 Et l'ange lui répondit: Le Saint-Esprit viendra sur toi, et la puissance du Très-Haut te couvrira de son ombre; c'est pourquoi aussi le saint enfant qui naîtra de toi sera appelé le Fils de Dieu.
І ангол промовив у відповідь їй: „Дух Святий зли́не на тебе, і Всеви́шнього сила обго́рне тебе, через те то й Святе, що наро́диться, бу́де Син Божий!
36 Et voilà, Élisabeth ta parente a aussi conçu un fils en sa vieillesse; et c'est ici le sixième mois de celle qui était appelée stérile.
А ото твоя родичка Єлисаве́та — і вона зачала́ в своїй старості сина, і оце шостий місяць для неї, яку звуть неплідною.
37 Car rien n'est impossible à Dieu.
Бо „для Бога нема неможливої жодної речі!“
38 Et Marie dit: Voici la servante du Seigneur; qu'il me soit fait selon ta parole. Et l'ange se retira d'auprès d'elle.
А Марія промовила: „Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм!“І відійшов а́нгол від неї.
39 Alors Marie se leva, et s'en alla en hâte au pays des montagnes, dans une ville de Juda.
Тими днями зібралась Марія й пішла, поспішаючи, у гірську око́лицю, у місто Юдине.
40 Et étant entrée dans la maison de Zacharie, elle salua Élisabeth.
І ввійшла вона в дім Захарія, та й поздоро́вила Єлисавету.
41 Et aussitôt qu'Élisabeth eut entendu la salutation de Marie, le petit enfant tressaillit dans son sein, et Élisabeth fut remplie du Saint-Esprit.
Коли ж Єлисавета зачула Маріїн привіт, затріпота́ла дитина в утро́бі її. І Єлисавета напо́внилась Духом Святим,
42 Et élevant la voix, elle s'écria: Tu es bénie entre les femmes, et le fruit de ton sein est béni.
і скрикнула голосом гучним, та й прорекла́: „Благослове́нна Ти між жо́нами, і благослове́нний Плід утро́би твоєї!
43 Et d'où me vient ceci, que la mère de mon Seigneur vienne me visiter?
І звідкіля́ мені це, що до мене прийшла мати мого Господа?
44 Car la voix de ta salutation n'a pas plutôt frappé mes oreilles, que le petit enfant a tressailli de joie dans mon sein.
Бо як тільки в ву́хах моїх голос привіту твого забрині́в, — від ра́дощів затріпота́ла дитина в утробі моїй!
45 Et heureuse est celle qui a cru; car les choses qui lui ont été dites de la part du Seigneur auront leur accomplissement.
Блаженна ж та, що повірила, бо спо́вниться проре́чене їй від Господа!“
46 Alors Marie dit: Mon âme magnifie le Seigneur,
А Марія промовила: „Велича́є душа моя Господа,
47 Et mon esprit se réjouit en Dieu mon Sauveur;
і радіє мій дух у Бозі, Спасі моїм,
48 Parce qu'il a regardé la bassesse de sa servante. Et voici désormais tous les âges me diront bienheureuse.
що зглянувся Він на поко́ру Своєї раби, бо ось від ча́су цього́ всі ро́ди мене за блаженну вважатимуть,
49 Car le Tout-Puissant m'a fait de grandes choses; son nom est saint;
бо велике вчинив мені Поту́жний! Його ж Іме́ння святе,
50 Et sa miséricorde s'étend d'âge en âge sur ceux qui le craignent.
і милість Його́ з роду в рід на тих, хто боїться Його́!
51 Il a déployé la force de son bras; il a dissipé les desseins que les orgueilleux formaient dans leur cœur;
Він показує міць Свого раме́на, розпорошує тих, хто пиша́ється думкою серця свого́!
52 Il a détrôné les puissants, et il a élevé les petits;
Він могутніх скидає з престолів, підіймає покі́рливих,
53 Il a rempli de biens ceux qui avaient faim, et il a renvoyé les riches à vide.
удовольняє голодних добром, а багатих пускає ні з чи́м!
54 Il a pris en sa protection Israël son serviteur;
Пригорну́в Він Ізраїля, Свого слугу, щоб ми́лість згадати,
55 Et comme il en avait parlé à nos pères, il s'est souvenu de sa miséricorde envers Abraham et sa postérité pour toujours. (aiōn g165)
як прорік був Він нашим отця́м, — Аврааму й насінню його аж повіки!“ (aiōn g165)
56 Et Marie demeura avec elle environ trois mois; puis elle s'en retourna en sa maison.
І залиша́лась у неї Марія щось місяців зо́ три, та й вернулась до дому свого́.
57 Or, le terme d'Élisabeth étant venu, elle enfanta un fils.
А Єлисаветі настав час родити, — і сина вона породила.
58 Et ses voisins et ses parents, ayant appris que le Seigneur avait fait éclater sa miséricorde en sa faveur, s'en réjouissaient avec elle.
І почули сусіди й роди́на її, що Господь Свою милість велику на неї послав, — та й утішалися ра́зом із нею.
59 Et étant venus le huitième jour pour circoncire le petit enfant, ils l'appelaient Zacharie, du nom de son père.
І сталося во́сьмого дня, прийшли, щоб обрізати дитя, і хотіли назвати його йме́нням ба́тька його — Заха́рій.
60 Mais sa mère prit la parole et dit: Non, mais il sera nommé Jean.
І озвалася мати його та й сказала: „Ні, — нехай на́званий буде Іван!“
61 Ils lui dirent: Il n'y a personne dans ta parenté qui soit appelé de ce nom.
А до неї сказали: „Таж у роди́ні твоїй нема жодного, який на́званий був тим ім'я́м!“
62 Alors ils demandèrent par signe à son père comment il voulait qu'il fût nommé.
І кива́ли до батька його, — як хотів би назвати його?
63 Et Zacharie ayant demandé des tablettes, écrivit ces mots: Jean est son nom; et ils en furent tous surpris.
Попросивши ж табличку, написав він слова́: „Іван імення йому“. І всі дивувались.
64 A l'instant sa bouche s'ouvrit, sa langue fut déliée, et il parlait en bénissant Dieu.
І в тій хвилі уста та язик розв'язались йому, — і він став говорити, благословляючи Бога!
65 Et tous leurs voisins furent remplis de crainte, et toutes ces choses se divulguèrent par tout le pays des montagnes de Judée.
І страх обгорнув усіх їхніх сусідів, і по всіх верхови́нах юдейських проне́слася чутка про це все.
66 Et tous ceux qui les entendirent, les conservèrent dans leur cœur, et disaient: Que sera donc ce petit enfant? Et la main du Seigneur était avec lui.
А всі, що почули, розважали у серці своїм та казали: „Чим то буде дитина оця?“І Господня рука була з нею.
67 Alors Zacharie son père fut rempli du Saint-Esprit, et il prophétisa, en disant:
Його ж батько Захарій напо́внився Духом Святим, та й став пророкувати й казати:
68 Béni soit le Seigneur, le Dieu d'Israël, de ce qu'il a visité et racheté son peuple,
„Благослове́нний Госпо́дь, Бог Ізраїлів, що зглянувся й визволив люд Свій!
69 Et de ce qu'il nous a suscité un puissant Sauveur, dans la maison de David son serviteur;
Він ріг спасі́ння підні́с нам у домі Давида, Свого слуги,
як був заповів відвіку уста́ми святих пророків Своїх, (aiōn g165)
71 De ce qu'il nous a sauvés de nos ennemis, et de la main de tous ceux qui nous haïssent,
що від ворогі́в наших визволить нас, та з руки всіх наших ненависників,
72 Pour exercer sa miséricorde envers nos pères, et se souvenir de sa sainte alliance,
що вчинить Він милість нашим отцям, і буде пригадувати Свій святий заповіт,
73 Savoir du serment qu'il avait fait à Abraham notre père,
що дотримає й нам ту прися́гу, якою Він присягавсь Авраамові, отцю́ нашому,
74 De nous accorder que, étant délivrés de la main de nos ennemis, nous le servirions sans crainte,
щоб ми, ви́зволившись із руки ворогів, служили безстрашно Йому
75 Dans la sainteté et dans la justice, en sa présence, tous les jours de notre vie.
у святості й праведності перед Ним по всі дні життя нашого.
76 Et toi, petit enfant, tu seras appelé le prophète du Très-Haut; car tu marcheras devant la face du Seigneur, pour préparer ses voies,
Ти ж, дитино, станеш пророком Всеви́шнього, бо будеш ходи́ти перед Господом, щоб дорогу Йому приготува́ти,
77 Afin de donner la connaissance du salut à son peuple, dans la rémission de leurs péchés,
щоб наро́ду Його дати пізнати спасі́ння у відпу́щенні їхніх гріхів,
78 Par les entrailles de la miséricorde de notre Dieu, par lesquelles le soleil levant nous a visités d'en haut;
через велике милосердя нашого Бога, що ним Схід із висоти нас відвідав,
79 Pour éclairer ceux qui sont assis dans les ténèbres et dans l'ombre de la mort, et pour conduire nos pas dans le chemin de la paix.
щоб світити всім тим, хто перебуває в те́мряві й тіні смерте́льній, щоб спрямува́ти наші ноги на дорогу спокою!“
80 Et le petit enfant croissait et se fortifiait en esprit; et il demeura dans les déserts jusqu'au jour où il devait être manifesté à Israël.
А дитина росла, і скріплялась на дусі, і перебува́ла в пустинях до дня свого з'я́влення перед Ізраїлем.
