Psaumes 80

1 Au chef des chantres. Sur les lis lyriques. D’Asaph. Psaume. Prête l’oreille, berger d’Israël, Toi qui conduis Joseph comme un troupeau! Parais dans ta splendeur, Toi qui es assis sur les chérubins!

Для дириґента хору. На „Лілеї“. Свідо́цтво. Псалом Асафів. Па́стирю Ізраїлів, — послухай же, Ти, що прова́диш, немов ту отару, Йо́сипа, що на Херувимах сидиш, — появися

2 Devant Éphraïm, Benjamin et Manassé, réveille ta force, Et viens à notre secours!

перед обличчям Єфре́ма, і Веніями́на, і Манасі́ї! Пробуди Свою силу, і прийди, щоб спасти нас!

3 O Dieu, relève-nous! Fais briller ta face, et nous serons sauvés!

Боже, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!

4 Éternel, Dieu des armées! Jusques à quand t’irriteras-tu contre la prière de ton peuple?

Господи, Боже Савао́те, — доки будеш Ти гні́ватися на молитву наро́ду Свого?

5 Tu les nourris d’un pain de larmes. Tu les abreuves de larmes à pleine mesure.

Ти вчинив був, що їли вони слізний хліб, і їх напоїв Ти сльоза́ми великої міри.

6 Tu fais de nous un objet de discorde pour nos voisins, Et nos ennemis se raillent de nous.

Ти нас положи́в супере́чкою нашим сусідам, і насміхаються з нас неприя́телі наші.

7 Dieu des armées, relève-nous! Fais briller ta face, et nous serons sauvés!

Боже Савао́те, — приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасемось!

8 Tu avais arraché de l’Égypte une vigne; Tu as chassé des nations, et tu l’as plantée.

Виногра́дину Ти переніс із Єгипту, Ти вигнав наро́ди — й її посадив,

9 Tu as fait place devant elle: Elle a jeté des racines et rempli la terre;

Ти ви́порожнив перед нею, — і закорени́ла коріння своє, й перепо́внила край,

10 Les montagnes étaient couvertes de son ombre, Et ses rameaux étaient comme des cèdres de Dieu;

гори покрилися тінню її, а ві́ття її — Божі ке́дри,

11 Elle étendait ses branches jusqu’à la mer, Et ses rejetons jusqu’au fleuve.

аж до моря галу́зки її посилаєш, а па́рості її — до ріки́!

12 Pourquoi as-tu rompu ses clôtures, En sorte que tous les passants la dépouillent?

Але́ нащо вилім зробив Ти в горо́жі її, — і всі нищать її, хто прохо́дить дорогою?

13 Le sanglier de la forêt la ronge, Et les bêtes des champs en font leur pâture.

Гризе її вепр лісови́й, і звіри́на польова́ виїдає її!

14 Dieu des armées, reviens donc! Regarde du haut des cieux, et vois! Considère cette vigne!

Боже Саваоте, — вернися ж, споглянь із небе́с і побач, і відві́дай цього́ виногра́дника,

15 Protège ce que ta droite a planté, Et le fils que tu t’es choisi!…

і охорони його, якого насадила прави́ця Твоя, і галу́зку, яку Ти для Себе зміцни́в!

16 Elle est brûlée par le feu, elle est coupée! Ils périssent devant ta face menaçante.

В огні виногра́дина спалена, відтята, гинуть від сва́ру обличчя Твого, —

17 Que ta main soit sur l’homme de ta droite, Sur le fils de l’homme que tu t’es choisi!

нехай буде рука Твоя над мужем Твоєї прави́ці, на лю́дському сині, якого зміцнив Ти Собі!

18 Et nous ne nous éloignerons plus de toi. Fais-nous revivre, et nous invoquerons ton nom.

А ми не відступимо від Тебе, Ти нас оживи́ш, і ми будемо Ім'я́ Твоє кликати!

19 Éternel, Dieu des armées, relève-nous! Fais briller ta face, et nous serons sauvés!

Господи, Боже Саваоте, приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!