Psaumes 50

1 Psaume d’Asaph. Dieu, Dieu, l’Éternel, parle, et convoque la terre, Depuis le soleil levant jusqu’au soleil couchant.

Псалом Асафів.

2 De Sion, beauté parfaite, Dieu resplendit.

Із Сіону, корони краси́, Бог явився в промі́нні!

3 Il vient, notre Dieu, il ne reste pas en silence; Devant lui est un feu dévorant, Autour de lui une violente tempête.

Прихо́дить наш Бог, — і не буде мовчати: палю́чий огонь перед Ним, а круг Нього все бу́риться сильно!

4 Il crie vers les cieux en haut, Et vers la terre, pour juger son peuple:

Він покличе згори́ небеса́, і землю — наро́д Свій судити:

5 Rassemblez-moi mes fidèles, Qui ont fait alliance avec moi par le sacrifice!

„Позбирайте для Мене побожних Моїх, що над жертвою склали заповіта зо Мною“.

6 Et les cieux publieront sa justice, Car c’est Dieu qui est juge. (Pause)

І небеса́ звістять правду Його, що Бог — Він суддя. (Се́ла)

7 Écoute, mon peuple! Et je parlerai; Israël! Et je t’avertirai. Je suis Dieu, ton Dieu.

„Слухай же ти, Мій наро́де, бо буду ось Я говорити, Ізра́їлеві, і буду сві́дчить на тебе: Бог, Бог твій Я!

8 Ce n’est pas pour tes sacrifices que je te fais des reproches; Tes holocaustes sont constamment devant moi.

Я бу́ду карта́ти тебе не за жертви твої, — бо все передо Мною твої цілопа́лення,

9 Je ne prendrai pas de taureau dans ta maison, Ni de bouc dans tes bergeries.

не візьму́ Я бичка з твого дому, ні козлів із коша́р твоїх,

10 Car tous les animaux des forêts sont à moi, Toutes les bêtes des montagnes par milliers;

бо належить Мені вся лісна́ звірина́ та худоба із тисячі гір,

11 Je connais tous les oiseaux des montagnes, Et tout ce qui se meut dans les champs m’appartient.

Я знаю все пта́ство гірське́, і звір польови́й при Мені!

12 Si j’avais faim, je ne te le dirais pas, Car le monde est à moi et tout ce qu’il renferme.

Якби був Я голодний, тобі б не сказав, — бо Моя вся вселе́нна й усе, що на ній!

13 Est-ce que je mange la chair des taureaux? Est-ce que je bois le sang des boucs?

Чи Я м'ясо бичкі́в спожива́ю, і чи п'ю кров козлів?

14 Offre pour sacrifice à Dieu des actions de grâces, Et accomplis tes vœux envers le Très-Haut.

Принось Богові в жертву подя́ку, і виконуй свої обітниці Всеви́шньому,

15 Et invoque-moi au jour de la détresse; Je te délivrerai, et tu me glorifieras.

і до Мене поклич в день недолі, — Я тебе порятую, ти ж просла́виш Мене!“

16 Et Dieu dit au méchant: Quoi donc! Tu énumères mes lois, Et tu as mon alliance à la bouche,

А до грішника Бог промовляє: „Чого́ про устави Мої розповідаєш, і чого́ заповіта Мого на уста́х своїх но́сиш?

17 Toi qui hais les avis, Et qui jettes mes paroles derrière toi!

Ти ж науку знена́видів, і поза себе слова́ Мої ви́кинув.

18 Si tu vois un voleur, tu te plais avec lui, Et ta part est avec les adultères.

Як ти злодія бачив, то бі́гав із ним, і з перелюбниками накладав.

19 Tu livres ta bouche au mal, Et ta langue est un tissu de tromperies.

Свої уста пускаєш на зло, і язик твій ома́ну плете́.

20 Tu t’assieds, et tu parles contre ton frère, Tu diffames le fils de ta mère.

Ти сидиш, проти брата свого нагово́рюєш, поголо́ски пускаєш про сина своєї матері.

21 Voilà ce que tu as fait, et je me suis tu. Tu t’es imaginé que je te ressemblais; Mais je vais te reprendre, et tout mettre sous tes yeux.

Оце ти робив, Я ж мовчав, і ти ду́мав, що Я такий са́мий, як ти. Тому буду картати тебе, і ви́ложу все перед очі твої!

22 Prenez-y donc garde, vous qui oubliez Dieu, De peur que je ne déchire, sans que personne délivre.

Зрозумійте ж це ви, що забуваєте Бога, щоб Я не схопи́в, — бо не буде кому рятува́ти!

23 Celui qui offre pour sacrifice des actions de grâces me glorifie, Et à celui qui veille sur sa voie Je ferai voir le salut de Dieu.

Хто жертву подяки прино́сить, той шанує Мене; а хто на дорогу Свою уважа́є, Боже спасі́ння йому покажу́!“