Proverbes 27

1 Ne te vante pas du lendemain, Car tu ne sais pas ce qu’un jour peut enfanter.

Не вихва́люйся за́втрашнім днем, бо не знаєш, що день той поро́дить.

2 Qu’un autre te loue, et non ta bouche, Un étranger, et non tes lèvres.

Нехай інший тебе вихваля́є, а не уста твої, чужий, а не губи твої.

3 La pierre est pesante et le sable est lourd, Mais l’humeur de l’insensé pèse plus que l’un et l’autre.

Камі́ння — тяга́р, і пісок — важка річ, та гнів нерозумного тяжчий від них від обох.

4 La fureur est cruelle et la colère impétueuse, Mais qui résistera devant la jalousie?

Лютість — жорстокість, а гнів — то зато́плення, та хто перед заздрістю всто́їть?

5 Mieux vaut une réprimande ouverte Qu’une amitié cachée.

Ліпше відкрите карта́ння, ніж таємна любов.

6 Les blessures d’un ami prouvent sa fidélité, Mais les baisers d’un ennemi sont trompeurs.

Побої коханого вірність показують, а в нена́висника поцілу́нки числе́нні.

7 Celui qui est rassasié foule aux pieds le rayon de miel, Mais celui qui a faim trouve doux tout ce qui est amer.

Сита душа топче й мед щільнико́вий, а голодній душі все гірке́ — то солодке.

8 Comme l’oiseau qui erre loin de son nid, Ainsi est l’homme qui erre loin de son lieu.

Як птах, що гніздо́ своє кинув, так і люди́на, що з місця свого мандру́є.

9 L’huile et les parfums réjouissent le cœur, Et les conseils affectueux d’un ami sont doux.

Олива й кадило поті́шують серце, і солодкий нам друг за душевну пораду.

10 N’abandonne pas ton ami et l’ami de ton père, Et n’entre pas dans la maison de ton frère au jour de ta détresse; Mieux vaut un voisin proche qu’un frère éloigné.

Друга свого й друга батька свого не кидай, а в дім брата свого не прихо́дь в день нещастя свого́, — ліпший сусіда близьки́й за далекого брата!

11 Mon fils, sois sage, et réjouis mon cœur, Et je pourrai répondre à celui qui m’outrage.

Будь мудрий, мій сину, й потіш моє серце, і я матиму що відповісти́, як мені докоря́тиме хто.

12 L’homme prudent voit le mal et se cache; Les simples avancent et sont punis.

Мудрий бачить лихе — і ховається, а безумні йдуть — і караються.

13 Prends son vêtement, car il a cautionné autrui; Exige de lui des gages, à cause des étrangers.

Візьми його одіж, бо він поручивсь за чужого, і за чужи́нку заста́ву візьми.

14 Si l’on bénit son prochain à haute voix et de grand matin, Cela est envisagé comme une malédiction.

Хто сильним голосом благословляє із ра́ннього ранку свого товариша, — за прокля́ття залічується це йому.

15 Une gouttière continue dans un jour de pluie Et une femme querelleuse sont choses semblables.

Ри́нва, постійно теку́ча слотли́вого дня та жінка сварли́ва — одна́кове:

16 Celui qui la retient retient le vent, Et sa main saisit de l’huile.

хто хоче сховати її — той вітра ховає, чи оливу паху́чу правиці своєї, що видасть себе.

17 Comme le fer aiguise le fer, Ainsi un homme excite la colère d’un homme.

Як гострить залізо залізо, так гострить люди́на лице свого друга.

18 Celui qui soigne un figuier en mangera le fruit, Et celui qui garde son maître sera honoré.

Сторож фіґо́вниці пло́ди її споживає, а хто пана свого стереже, той шанований.

19 Comme dans l’eau le visage répond au visage, Ainsi le cœur de l’homme répond au cœur de l’homme.

Як лице до лиця у воді, так серце люди́ни до серця люди́ни.

20 Le séjour des morts et l’abîme sont insatiables; De même les yeux de l’homme sont insatiables. (Sheol h7585)

Шео́л й Аваддо́н не наси́тяться, — не наси́тяться й очі люди́ни. (Sheol h7585)

21 Le creuset est pour l’argent, et le fourneau pour l’or; Mais un homme est jugé d’après sa renommée.

Що для срі́бла топи́льна посу́дина, і го́рно — для золота, те для людини уста́, які хвалять її.

22 Quand tu pilerais l’insensé dans un mortier, Au milieu des grains avec le pilon, Sa folie ne se séparerait pas de lui.

Хоч нерозумного будеш товкти́ товкаче́м поміж зе́рнами в сту́пі, — не віді́йде від нього глупо́та його!

23 Connais bien chacune de tes brebis, Donne tes soins à tes troupeaux;

До́бре знай вигляд своєї отари, поклади своє серце на че́реди,

24 Car la richesse ne dure pas toujours, Ni une couronne éternellement.

бо багатство твоє не навіки, і чи корона твоя з роду в рід?

25 Le foin s’enlève, la verdure paraît, Et les herbes des montagnes sont recueillies.

Появилася зе́лень, і трава показалась, і збирається сіно із гір, —

26 Les agneaux sont pour te vêtir, Et les boucs pour payer le champ;

будуть ві́вці тобі на вбрання́, і козли́ — ціна поля,

27 Le lait des chèvres suffit à ta nourriture, à celle de ta maison, Et à l’entretien de tes servantes.

і молока твоїх кіз буде до́сить на ї́жу тобі, на їду́ твого дому, і на життя для служни́ць твоїх.