Proverbes 20

1 Le vin est moqueur, les boissons fortes sont tumultueuses; Quiconque en fait excès n’est pas sage.

Вино — то насмі́шник, напій п'янки́й — галасу́н, і кожен, хто блу́дить у ньому, немудрий.

2 La terreur qu’inspire le roi est comme le rugissement d’un lion; Celui qui l’irrite pèche contre lui-même.

Страх царя — як рик лева; хто до гніву дово́дить його́, — проти свого життя прогрішає.

3 C’est une gloire pour l’homme de s’abstenir des querelles, Mais tout insensé se livre à l’emportement.

Слава люди́ні, що гнів покидає, а кожен глупа́к вибуха́є.

4 A cause du froid, le paresseux ne laboure pas; A la moisson, il voudrait récolter, mais il n’y a rien.

Лінивий не о́ре із о́сени, а захоче в жнива́ — і нічо́го нема.

5 Les desseins dans le cœur de l’homme sont des eaux profondes, Mais l’homme intelligent sait y puiser.

Рада в серці люди́ни — глибока вода, і розумна люди́на її повиче́рпує.

6 Beaucoup de gens proclament leur bonté; Mais un homme fidèle, qui le trouvera?

Багато людей себе звуть милосердними, та вірну люди́ну хто зна́йде?

7 Le juste marche dans son intégrité; Heureux ses enfants après lui!

У своїй непови́нності праведний ходить, — блаженні по ньому сини його!

8 Le roi assis sur le trône de la justice Dissipe tout mal par son regard.

Цар сидить на судде́вім престолі, всяке зло розганяє своїми очима.

9 Qui dira: J’ai purifié mon cœur, Je suis net de mon péché?

Хто скаже: „Очи́стив я серце своє, очистився я від свого гріха́?“

10 Deux sortes de poids, deux sortes d’épha, Sont l’un et l’autre en abomination à l’Éternel.

Вага неоднакова, неоднакова міра, — обо́є вони — то оги́да для Господа.

11 L’enfant laisse déjà voir par ses actions Si sa conduite sera pure et droite.

Навіть юна́к буде пі́знаний з чи́нів своїх, — чи чин його чистий й чи про́стий.

12 L’oreille qui entend, et l’œil qui voit, C’est l’Éternel qui les a faits l’un et l’autre.

Ухо, що слухає, й око, що бачить, — Господь учинив їх обо́є.

13 N’aime pas le sommeil, de peur que tu ne deviennes pauvre; Ouvre les yeux, tu seras rassasié de pain.

Не кохайся в спанні́, щоб не збідні́ти; розплю́щ свої очі — та хлібом наси́ться!

14 Mauvais! Mauvais! Dit l’acheteur; Et en s’en allant, il se félicite.

„Зле, зле!“каже той, хто купує, а як пі́де собі, тоді хва́литься ку́пном.

15 Il y a de l’or et beaucoup de perles; Mais les lèvres savantes sont un objet précieux.

Є золото й пе́рел багато, та розумні уста́ — найцінніший то по́суд.

16 Prends son vêtement, car il a cautionné autrui; Exige de lui des gages, à cause des étrangers.

Візьми його о́діж, бо він поручивсь за чужого, і за чужи́нку візьми його за́став.

17 Le pain du mensonge est doux à l’homme, Et plus tard sa bouche est remplie de gravier.

Хліб з неправди солодкий люди́ні, та піско́м потім бу́дуть напо́внені у́ста її.

18 Les projets s’affermissent par le conseil; Fais la guerre avec prudence.

Тримаються за́міри радою, і війну прова́дь мудрими ра́дами.

19 Celui qui répand la calomnie dévoile les secrets; Ne te mêle pas avec celui qui ouvre ses lèvres.

Виявляє обмо́вник таємне, а ти не втручайся до того, ле́гко хто розту́лює уста свої.

20 Si quelqu’un maudit son père et sa mère, Sa lampe s’éteindra au milieu des ténèbres.

Хто кляне свого батька та матір свою, — погасне світильник йому серед те́мряви!

21 Un héritage promptement acquis dès l’origine Ne sera pas béni quand viendra la fin.

Спа́док спо́чатку заскоро набу́тий, — не буде кінець його поблагосло́влений!

22 Ne dis pas: Je rendrai le mal. Espère en l’Éternel, et il te délivrera.

Не кажи: „Надолу́жу я зло!“— май надію на Господа, і Він допоможе тобі.

23 L’Éternel a en horreur deux sortes de poids, Et la balance fausse n’est pas une chose bonne.

Вага неоднакова — то оги́да для Господа, а ома́нливі ша́льки не добрі.

24 C’est l’Éternel qui dirige les pas de l’homme, Mais l’homme peut-il comprendre sa voie?

Від Господа — кроки люди́ни, а люди́на — як вона зрозуміє дорогу свою?

25 C’est un piège pour l’homme que de prendre à la légère un engagement sacré, Et de ne réfléchir qu’après avoir fait un vœu.

Тене́та люди́ні казати „святе́“нерозважно, а зго́дом свої обітни́ці досліджувати.

26 Un roi sage dissipe les méchants, Et fait passer sur eux la roue.

Мудрий цар розпо́рошить безбожних, і зве́рне на них своє ко́ло для мук.

27 Le souffle de l’homme est une lampe de l’Éternel; Il pénètre jusqu’au fond des entrailles.

Дух люди́ни — світильник Господній, що все ну́тро обшукує.

28 La bonté et la fidélité gardent le roi, Et il soutient son trône par la bonté.

Милість та правда царя стережуть, і трона свого він підтримує милістю.

29 La force est la gloire des jeunes gens, Et les cheveux blancs sont l’ornement des vieillards.

Окраса юна́цтва — їхня сила, а пишність стари́х — сивина́.

30 Les plaies d’une blessure sont un remède pour le méchant; De même les coups qui pénètrent jusqu’au fond des entrailles.

Синяки́ від побоїв — то масть лікува́льна на злого, та вдари нутру́ живота.