1 Chroniques 16
1 Après qu’on eut amené l’arche de Dieu, on la plaça au milieu de la tente que David avait dressée pour elle, et l’on offrit devant Dieu des holocaustes et des sacrifices d’actions de grâces.
І прине́сли вони Божого ковчега, і поставили його в сере́дині скинії, що розтягну́в для нього Давид, і прине́сли цілопа́лення та мирні жертви перед Божим лицем.
2 Quand David eut achevé d’offrir les holocaustes et les sacrifices d’actions de grâces, il bénit le peuple au nom de l’Éternel.
І покінчи́в Давид прино́сити цілопа́лення та мирні же́ртви, та й поблагослови́в наро́д Ім'я́м Господнім.
3 Puis il distribua à tous ceux d’Israël, hommes et femmes, à chacun un pain, une portion de viande et un gâteau de raisins.
І він поділив для всякого Ізраїлевого му́жа, від чоловіка й аж до жінки, кожному по буханце́ві хліба, і по кава́лкові м'яса та по виноградному калаче́ві.
4 Il remit à des Lévites la charge de faire le service devant l’arche de l’Éternel, d’invoquer, de louer et de célébrer l’Éternel, le Dieu d’Israël.
І він попризна́чував перед Господнім ковчегом із Левитів слу́жачих, щоб вони визнава́ли, і прославляли, і хвалили Господа, Бога Ізраїлевого:
5 C’étaient: Asaph, le chef; Zacharie, le second après lui, Jeïel, Schemiramoth, Jehiel, Matthithia, Éliab, Benaja, Obed-Édom et Jeïel. Ils avaient des instruments de musique, des luths et des harpes; et Asaph faisait retentir les cymbales.
Асаф був головою, а другий по ньому — Захарій, Єіїл, і Шемірамот, і Хіїл, і Маттітія, і Еліяв, і Беная, і Овед-Едом, і Єіїл — на знаря́ддях цитр та на арфах, а Асаф голосно грав на цимба́лах.
6 Les sacrificateurs Benaja et Jachaziel sonnaient continuellement des trompettes devant l’arche de l’alliance de Dieu.
А священики Беная та Яхазіїл — на су́рмах, за́вжди перед ковчегом Божого заповіту.
7 Ce fut en ce jour que David chargea pour la première fois Asaph et ses frères de célébrer les louanges de l’Éternel.
Того дня, тоді Давид дав уперше псалма на подя́ку Господе́ві через Асафа та братів його:
8 Louez l’Éternel, invoquez son nom! Faites connaître parmi les peuples ses hauts faits!
„Дякуйте Господу, кличте Ім'я́ Його, серед наро́дів звіщайте про вчи́нки Його́!
9 Chantez, chantez en son honneur! Parlez de toutes ses merveilles!
Співайте Йому́, грайте Йому́, говоріть про всі чу́да Його!
10 Glorifiez-vous de son saint nom! Que le cœur de ceux qui cherchent l’Éternel se réjouisse!
Хваліться святим Його Йме́нням, хай ті́шиться серце шукаючих Господа!
11 Ayez recours à l’Éternel et à son appui, Cherchez continuellement sa face!
Пошу́куйте Господа й силу Його́, лице Його́ за́вжди шукайте!
12 Souvenez-vous des prodiges qu’il a faits, De ses miracles et des jugements de sa bouche,
Пам'ятайте про чу́да Його, які Він учинив, про озна́ки Його та про при́суди уст Його
13 Race d’Israël, son serviteur, Enfants de Jacob, ses élus!
ви, насіння Ізраїля, раба Його, сини Яковові, вибра́нці Його́!
14 L’Éternel est notre Dieu; Ses jugements s’exercent sur toute la terre.
Він — Госпо́дь, Бог наш, по ці́лій землі Його при́суди!
15 Rappelez-vous à toujours son alliance, Ses promesses pour mille générations,
Пам'ятайте наві́ки Його заповіта, слово, яке наказав Він на тисячу ро́дів,
16 L’alliance qu’il a traitée avec Abraham, Et le serment qu’il a fait à Isaac;
що склав Він Його з Авраамом, і прися́гу Його — для Ісака.
17 Il l’a érigée pour Jacob en loi, Pour Israël en alliance éternelle,
І Він поставив його за Зако́на для Якова, Ізра́їлеві — заповітом навіки,
18 Disant: Je te donnerai le pays de Canaan Comme l’héritage qui vous est échu.
говорячи: „Дам тобі край ханаа́нський, як наділ спна́дщини для вас!“
19 Ils étaient alors peu nombreux, Très peu nombreux, et étrangers dans le pays,
Тоді їх було невелике число, нечисле́нні були та прихо́дьки на і́ншій землі,
20 Et ils allaient d’une nation à l’autre Et d’un royaume vers un autre peuple;
і від наро́ду ходили вони до наро́ду, і від царства до іншого люду.
21 Mais il ne permit à personne de les opprimer, Et il châtia des rois à cause d’eux:
Не дозво́лив ніко́му Він кри́вдити їх, і за них Він царям докоря́в:
22 Ne touchez pas à mes oints, Et ne faites pas de mal à mes prophètes!
„Не дото́ркуйтеся до Моїх помаза́нців, а пророкам Моїм не робіте лихо́го!“
23 Chantez à l’Éternel, vous tous habitants de la terre! Annoncez de jour en jour son salut;
Господе́ві співайте, вся зе́мле, з дня-на-день сповіщайте спасі́ння Його!
24 Racontez parmi les nations sa gloire, Parmi tous les peuples ses merveilles!
Розповідайте про славу Його між пога́нами, про чу́да Його — між усіма наро́дами.
25 Car l’Éternel est grand et très digne de louange, Il est redoutable par-dessus tous les dieux;
Бо великий Господь і просла́влений ве́льми, і Він найгрізні́ший над бо́гів усіх!
26 Car tous les dieux des peuples sont des idoles, Et l’Éternel a fait les cieux.
Бо всі бо́ги наро́дів — божки́, а Господь небеса́ сотворив!
27 La majesté et la splendeur sont devant sa face, La force et la joie sont dans sa demeure.
Слава та ве́лич — перед лицем Його, сила та радість — на місці Його.
28 Familles des peuples, rendez à l’Éternel, Rendez à l’Éternel gloire et honneur!
Дайте Господу, ро́ди наро́дів, дайте Господу славу та силу,
29 Rendez à l’Éternel gloire pour son nom! Apportez des offrandes et venez en sa présence, Prosternez-vous devant l’Éternel avec de saints ornements!
дайте Господу славу Йме́ння Його, прино́сьте дарунка й прихо́дьте перед лице Його! Кланяйтеся Господе́ві в вели́ччі святому!
30 Tremblez devant lui, vous tous habitants de la terre! Le monde est affermi, il ne chancelle point.
Перед лицем Його затремти́, уся зе́мле, — бо міцно поста́влений все́світ, щоб не захита́вся!
31 Que les cieux se réjouissent, et que la terre soit dans l’allégresse! Que l’on dise parmi les nations: L’Éternel règne!
Хай небо радіє, і хай весели́ться земля, і хай серед наро́дів говорять: „Царю́є Госпо́дь!“
32 Que la mer retentisse avec tout ce qu’elle contient! Que la campagne s’égaie avec tout ce qu’elle renferme!
Нехай гримить море й його повнота́, нехай поле радіє та все, що на ньо́му!
33 Que les arbres des forêts poussent des cris de joie Devant l’Éternel! Car il vient pour juger la terre.
Тоді перед Господнім лицем дере́ва лісні́ заспівають, бо землю судити йде Він.
34 Louez l’Éternel, car il est bon, Car sa miséricorde dure à toujours!
Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосе́рдя!
35 Dites: Sauve-nous, Dieu de notre salut, Rassemble-nous, et retire-nous du milieu des nations, Afin que nous célébrions ton saint nom Et que nous mettions notre gloire à te louer!
І промовте: Спаси нас, о Боже спасі́ння нашого, і збери нас, і нас урятуй від наро́дів, щоб дякувати Йме́нню святому Твоє́му, щоб Твоєю хвалитися славою!
36 Béni soit l’Éternel, le Dieu d’Israël, D’éternité en éternité! Et que tout le peuple dise: Amen! Louez l’Éternel!
Благослове́нний Господь, Бог Ізраїлів, від віку й навіки!“А наро́д увесь сказав: „Амінь“і „Хвала́ Господе́ві!“
37 David laissa là, devant l’arche de l’alliance de l’Éternel, Asaph et ses frères, afin qu’ils fussent continuellement de service devant l’arche, remplissant leur tâche jour par jour.
І Давид позоставив там перед ковчегом Господнього заповіту Асафа та братів його, щоб за́вжди служили перед ковчегом, що́ в якій день треба було́,
38 Il laissa Obed-Édom et Hosa avec leurs frères, au nombre de soixante-huit, Obed-Édom, fils de Jeduthun, et Hosa, comme portiers.
і Овед-Едома та братів його, шістдеся́т і вісьмо́х; а Овед-Едома, Єдутунового сина, та Хоса — за придве́рних;
39 Il établit le sacrificateur Tsadok et les sacrificateurs, ses frères, devant le tabernacle de l’Éternel, sur le haut lieu qui était à Gabaon,
а священика Садока та братів його священиків — перед Господнім наметом на па́гірку, що в Ґів'оні,
40 pour qu’ils offrissent continuellement à l’Éternel des holocaustes, matin et soir, sur l’autel des holocaustes, et qu’ils accomplissent tout ce qui est écrit dans la loi de l’Éternel, imposée par l’Éternel à Israël.
щоб прино́сити цілопа́лення для Господа на же́ртівнику цілопа́лення, за́вжди ра́нком та вве́чорі, та на все інше, що написане в Зако́ні Господа, що наказав був Ізраїлеві.
41 Auprès d’eux étaient Héman et Jeduthun, et les autres qui avaient été choisis et désignés par leurs noms pour louer l’Éternel. Car sa miséricorde dure à toujours.
А з ними Геман та Єдутун, та решта ви́браних, що були́ докла́дно зазначені поіменно, щоб „Дякувати Господе́ві, бо навіки Його милосе́рдя!“
42 Auprès d’eux étaient Héman et Jeduthun, avec des trompettes et des cymbales pour ceux qui les faisaient retentir, et avec des instruments pour les cantiques en l’honneur de Dieu. Les fils de Jeduthun étaient portiers.
А з ними су́рми та цимба́ли для тих, що грають, та знаря́ддя для Божої пісні. А сини Єдутунові — сторожі до брами.
43 Tout le peuple s’en alla chacun dans sa maison, et David s’en retourna pour bénir sa maison.
І порозхо́дився ввесь народ, кожен до дому свого. А Давид вернувся, щоб поблагословити свій дім.
