Psaumes 89
1 Un psaume de méditation d'Étham, l'Israélite. Je chanterai éternellement tes miséricordes, ô Seigneur; de génération en génération ma bouche annoncera ta vérité.
Навчальна пісня Ета́на езрахе́янина. Про милості Господа буду співати пові́ки, я буду звіща́ти уста́ми своїми про вірність Твою з роду в рід!
2 Car tu as dit: La miséricorde sera édifiée pour tous les siècles; ta vérité sera établie dans les cieux.
Бо я був сказав: „Буде наві́ки збудо́вана милість, а небо — Ти вірність Свою встановля́єш на нім“.
3 J'ai fait alliance avec mes élus; j'ai juré à David mon serviteur:
„Я склав заповіта з вибра́нцем Своїм, присягнув Я Давидові, Моєму рабо́ві:
4 Durant tous les siècles, j'établirai ta race, et j'édifierai ton trône pour les générations des générations.
Встановлю́ Я наві́ки насі́ння твоє, а твій трон Я збудую на вічні віки́“! (Се́ла)
5 Les cieux témoignent de tes merveilles, Seigneur, et de ta vérité dans l'assemblée des saints.
І небо хвалитиме, Господи, чудо Твоє, також вірність Твою на зібра́нні святих,
6 Qui, dans les nuées, sera l'égal du Seigneur? Qui sera semblable au Seigneur parmi les fils de Dieu?
бо хто в небі поді́бний до Господа? Хто подібний до Господа серед Божих синів?
7 Dieu est glorifié dans le conseil des saints; il est grand et redoutable pour tous ceux qui l'entourent.
Бог дуже страшни́й у зібра́нні святих, і грізни́й Він на ці́ле довкі́лля Своє!
8 Seigneur, Dieu des années, qui te ressemble? tu es puissant, Seigneur, et ta vérité t'entoure.
Господи, Боже Саваоте, — хто си́льний, як Ти, Господи? А вірність Твоя — на довкі́ллі Твоїм!
9 Tu domines la puissance de la mer, et tu apaises la fureur de ses flots.
Ти пануєш над силою моря, коли підіймаються хви́лі, Ти їх втихоми́рюєш.
10 Tu as humilié le superbe, comme un homme blessé, et par le bras de ta force tu as dispersé tes ennemis.
Ти стиснув Рага́ва, як трупа, і сильним раме́ном Своїм розпоро́шив Своїх ворогів.
11 A toi sont les cieux, à toi la terre; tu as fondé l'univers et les êtres qu'il contient.
Твої небеса́, Твоя теж земля, вселе́нна і все, що на ній, — Ти їх заложив!
12 Tu as créé l'aquilon et la mer; Hermon et Thabor, à ton nom, tressailliront d'allégresse.
Північ та південє — Ти їх створив, Фаво́р та Хермо́н співають про Йме́ння Твоє.
13 Ton bras est inséparable de la puissance; que ta main s'affermisse; que ta droite soit exaltée.
Могутнє раме́но Твоє, рука Твоя си́льна, висока прави́ця Твоя!
14 La justice et le jugement sont les bases de ton trône; la miséricorde et la vérité marcheront devant ta face.
Справедливість та право — підста́ва престо́лу Твого, милість та правда — обличчя Твоє випере́джують!
15 Heureux le peuple qui connaît les cris de joie; Seigneur, il cheminera en la lumière de ton visage.
Блаже́нний наро́д, що знає він поклик святковий, — Господи, вони ходять у світлі обличчя Твого!
16 Et tout le jour il tressaillira d'allégresse à ton nom; et il sera exalté dans ta justice.
Радіють вони цілий день Твоїм Іменням, і підви́щуються Твоєю справедливістю,
17 Car tu es la gloire de leur force; et, en ton bon plaisir, notre front sera exalté.
бо окра́са їхньої сили — то Ти, а Твоєю зичли́вістю ріг наш підно́ситься,
18 Notre aide vient du Seigneur, du Saint d'Israël, notre Roi.
бо щит наш — Господній, а цар наш — від Святого Ізраїлевого!
19 Autrefois tu as parlé à tes fils en une vision; et tu as dit: J'ai mis mon aide sur le puissant; j'ai exalté l'élu de mon peuple.
Тоді богобійним Своїм про мовляв Ти в об'я́вленні та говорив: „Я поклав допомогу на сильного, Я вибра́нця підніс із наро́ду:
20 J'ai trouvé David, mon serviteur; je l'ai oint en ma sainte miséricorde.
знайшов Я Давида, Свого раба, — Я його намасти́в Своєю святою оливою,
21 Car ma main le secourra, et mon bras le fortifiera.
щоб із ним була си́льна рука Моя, а раме́но Моє вміцни́ло його́!
22 Nul ennemi ne réussira contre lui, et le fils de l'iniquité ne se présentera point pour l'affliger.
Ворог на нього не нападе́, а син беззаконня не буде його переслі́дувати,
23 Et je frapperai ses ennemis devant sa face, et je mettrai en fuite ceux qui le haïssent.
— його ворогів поб'ю́ перед обличчям його, і вда́рю його ненави́сників!
24 Et ma vérité et ma miséricorde sont avec lui; et en mon nom, sa puissance sera exaltée.
Із ним Моя вірність та милість Моя, а Йме́нням Моїм його ріг піднесе́ться, —
25 Et je poserai sa main gauche sur la mer, et sa droite sur les fleuves.
і Я покладу́ його ру́ку на море, і на рі́ки — прави́цю його.
26 Il m'invoquera, disant: tu es mon père, ô mon Dieu, et le défenseur de mon salut.
Він Мене буде звати: „Отець Ти мій, Бог мій, і скеля спасі́ння мого́!“
27 Et moi je le tiendrai pour mon premier-né; je l'élèverai au-dessus des rois de la terre.
Я вчиню́ його теж перворі́дним, найвищим над зе́мних царів.
28 Dans tous les siècles, je lui garderai ma miséricorde, et mon alliance lui sera fidèle.
Свою милість для нього наві́ки схова́ю, і Мій заповіт йому вірний,
29 Et j'affermirai sa race dans les siècles des siècles, et son trône comme les jours du ciel.
і насіння його покладу́ Я наві́ки, а трона його — як дні неба!
30 Si ses fils abandonnent ma loi, s'ils ne marchent point selon mes commandements,
Коли ж його діти покинуть Зако́на Мого, і не будуть держа́тись нака́зів Моїх,
31 S'ils profanent mes préceptes, s'ils ne gardent pas mes ordonnances,
коли ізнева́жать Мої постано́ви, і не бу́дуть держатись нака́зів Моїх,
32 Je visiterai leurs iniquités avec ma verge, et leurs péchés avec mon fouet.
тоді па́лицею навіщу́ їхню прови́ну, та пора́зами — їхнє беззако́ння!
33 Mais je n'éloignerai pas entièrement de lui ma miséricorde, et je ne ferai point tort à ma vérité.
А ласки Своєї від ньо́го Я не заберу́, і не зра́джу його в Своїй вірності,
34 Je ne violerai point mon alliance, et ce qui est sorti de mes lèvres, je ne le révoquerai pas.
не збезче́щу Свого заповіту, а що́ було з уст Моїх вийшло, того не зміню́!
35 J'ai juré une fois par ma sainteté que je ne mentirais pas à David.
Одне в Своїй святості Я присягнув, — не пові́м Я неправди Давидові:
36 Sa postérité durera dans tous les siècles.
повік буде насі́ння його, а престол його передо Мною — як сонце,
37 Son trône sera devant moi comme le soleil et comme la lune, et il y en a un témoin fidèle dans les cieux.
як місяць, він буде стояти пові́ки, і Сві́док на хмарі — правди́вий“. (Се́ла)
38 Cependant, Seigneur, tu as repoussé et méprisé, tu as rejeté ton Christ.
А Ти опустив та обри́див, розгнівався Ти на Свого пома́занця, —
39 Tu as aboli l'alliance faite avec ton serviteur; tu as profané sa sainteté sur la terre.
Ти неважливим зробив запові́та Свого раба, Ти скинув на землю корону його́,
40 Tu en as abattu les clôtures, et de ses défenses tu as fait un épouvantail.
всю горо́жу його полама́в, тверди́ні його оберну́в на руїну!
41 Tous ceux qui ont passé par le chemin l'ont pillé; il est devenu un opprobre pour ses voisins.
Всі грабують його, хто прохо́дить дорогою, — він став для сусідів своїх посміхо́вищем.
42 Tu as exalté la droite de ses ennemis; tu les as tous réjouis.
Підніс Ти правицю його переслі́дувачів, усіх його ворогів Ти поті́шив,
43 Tu as ôté la force à son glaive, et dans la guerre tu ne l'as point secouru.
і Ти відвернув вістря ша́блі його, у війні ж не підтри́мав його.
44 Tu as terni sa pureté; tu as brisé son trône contre terre.
Ти слави позбавив його, а трона його повалив був на землю,
45 Tu as abrégé les jours de son règne; tu as versé sur lui la honte.
скоротив Ти був дні його мо́лодости, розтягнув над ним сором! (Се́ла)
46 Jusques à quand, Seigneur, te détourneras-tu pour notre perte? Jusques à quand ta colère brûlera-t-elle comme un feu?
Доки, Господи, бу́деш хова́тись наза́вжди, доки буде палати Твій гнів, як огонь?
47 Souviens-toi de ma substance; est-ce donc en vain que tu as créé tous les enfants des hommes?
Пам'ятай же про мене, — яка довгота́ життя лю́дського? Для чого створив Ти всіх лю́дських синів на ніщо́?
48 Quel est l'homme qui vivra et ne verra point la mort, qui retirera son âme de la main de l'enfer? (Sheol h7585)
Котри́й чоловік буде жити, а смерти не ба́читиме, збереже свою душу від сили шео́лу? (Се́ла) (Sheol h7585)
49 Où sont, Seigneur, tes antiques miséricordes que tu avais promises à David, en ta vérité?
Де Твої перші милості, Господи, що їх присягав Ти Давидові у Своїй вірності?
50 Souviens-toi, Seigneur, de l'opprobre que j'ai renfermé en mon sein, et que tes serviteurs ont souffert de la part de maintes nations.
Згадай, Господи, про га́ньбу рабів Своїх, яку я ношу́ в своїм лоні від усіх великих наро́дів,
51 Cet opprobre, ô Seigneur, est venu de tes ennemis; ils nous imputent à opprobre la récompense de ton Christ.
якою Твої вороги зневажають, о Господи, і кроки Твого́ помазанця безславлять!
52 Béni soit le Seigneur dans l'éternité. Ainsi soit-il! Ainsi soit-il!
Благослове́нний навіки Господь! Амі́нь і амі́нь!
