Psaumes 77

1 Jusqu'à la Fin. Psaume d'Asaph, sur Idithun. J'ai crié au Seigneur de ma voix; et ma voix est allée au Seigneur, et il a fait attention à moi.

Керівнику хору, Єдутуну. Псалом Асафів. Голосом своїм я волатиму до Бога, голосом моїм – до Бога, і Він прислухається до мене.

2 Au jour de mon affliction, j'ai cherché Dieu; la nuit, j'ai étendu vers lui les mains, et je n'ai pas été déçu. Mon âme ne voulait pas être consolée.

У день скорботи моєї я шукав Володаря; [цілу] ніч моя рука була простягнута й не затерпла. Моя душа відмовлялася від втіхи.

3 Je me suis souvenu de Dieu, et j'ai été réjoui; j'ai réfléchi comme un enfant, et mon esprit a défailli.

Згадаю про Бога – і охопить мене трепет; пороздумую – і знемагає дух мій. (Села)

4 Tous mes ennemis surprenaient à l'improviste mes gardes; j'ai été troublé, et je n'ai point parlé.

Ти тримав розплющеними повіки очей моїх; я вражений і не можу говорити.

5 J'ai considéré les jours antiques, et je me suis souvenu des années éternelles.

Подумав я про дні давноминулі, про роки давні.

6 J'ai médité, et la nuit j'ai réfléchi en mon cœur, et je me suis creusé l'esprit, disant:

Згадую наспіви мої вночі, із серцем своїм веду розмову, і дух мій дошукується:

7 Est-ce que le Seigneur me repoussera toujours? est-ce qu'il ne se complaira plus en moi?

Невже навіки покинув [нас] Володар і більше не буде прихильним?

8 Est-ce que, jusqu'à la fin, il privera de sa miséricorde les générations des générations?

Невже назавжди зникла Його милість, припинилося Його слово на [всі] наступні покоління?

9 Dieu oubliera-t-il de s'apitoyer? Confondrait-il sa miséricorde avec sa colère?

Хіба забув Бог, як милувати, чи замкнув у гніві милосердя Своє? (Села)

10 Et j'ai dit: Maintenant j'ai commencé; ceci est le changement de la droite du Très-Haut.

Тоді сказав я: «Що гнітить мене, так це те, що Всевишній змінив [дію] правиці Своєї щодо нас».

11 Je me suis souvenu des œuvres du Seigneur, et je me souviendrai de tes merveilles dès le commencement.

Згадаю я про діяння Господа; нагадаю-но собі про чудеса стародавні.

12 Et je méditerai sur toutes tes œuvres, et je réfléchirai sur tes conseils.

Споглядатиму всі справи Твої і про звершення Твої роздумувати буду.

13 O Dieu, ta voie est dans la sainteté; quel Dieu est grand comme notre Dieu?

Боже, у святості шлях Твій! Який бог настільки великий, як [наш] Бог?

14 Tu es le Dieu qui fait tes merveilles; tu as fait connaître aux peuples ta puissance.

Ти – Бог, Який творить чудеса; Ти з’явив могутність Свою серед народів.

15 Par ton bras, tu as délivré ton peuple, les fils de Jacob et de Joseph.

Ти визволив рукою Своєю народ Твій, синів Якова і Йосифа. (Села)

16 Les eaux t'ont vu, mon Dieu, les eaux t'ont vu; et elles ont eu peur, et les abîmes ont été troublés.

Побачили Тебе води, Боже, побачили Тебе води й затремтіли, здригнулися безодні.

17 Le fracas des eaux a longuement retenti; les nuées ont fait entendre des voix, car tes flèches les ont traversées.

Потоками лилася вода із темних хмар, свій голос подали хмарини, і стріли Твої розліталися.

18 La voix de ton tonnerre a retenti dans la voûte du ciel; tes éclairs ont brillé sur le monde; la terre a frémi et tremblé.

Гуркіт Твого грому на небокраї, спалахи блискавок освітлювали всесвіт, земля тремтіла й здригалася.

19 Ta voie est au fond de la mer; et tes sentiers sont recouverts par des amas d'eau, et l'on ne reconnaîtra pas tes traces.

Шлях Твій [пролягав] через море, і стежки Твої – через води великі, та слідів Твоїх не було видно.

20 Tu as conduit ton peuple comme un troupeau par les mains d'Aaron et de Moïse.

Ти вів, немов отару, народ Свій рукою Мойсея і Аарона.