Psaumes 73

1 Psaume d'Asaph. Que Dieu est bon pour Israël, pour ceux qui sont droits en leur cœur!

Псалом Аса́фів.

2 Peu s'en est fallu que mes pieds n'aient chancelé; peu s'en est fallu que mes pieds n'aient glissé.

А я, — мало не послизну́лися но́ги мої, мало не посковзну́лися сто́пи мої,

3 Car à voir la paix des pécheurs, je les avais enviés.

бо лихим я зави́дував, бачивши спо́кій безбожних, —

4 En effets à leur mort ils ne font point paraître qu'ils la refusent, et ils ont de la fermeté en leurs châtiments.

бо не мають стражда́ння до смерти своєї, і здорове їхнє тіло,

5 Ils n'ont point les peines des autres hommes, et comme les autres hommes ils ne seront point flagellés.

на лю́дській роботі нема їх, і ра́зом із іншими лю́дьми не зазнаю́ть вони вда́рів.

6 A cause de cela l'orgueil les possède; ils se sont revêtus de leur injustice et de leur impiété.

Тому́ то пиха їхню шию оздо́блює, зодяга́є їх ша́та наси́лля,

7 Leur injustice sortira de leur richesse comme de sa source; ils se sont adonnés aux caprices de leur cœur.

вилазять їм очі від жи́ру, бажа́ння їхнього серця збули́ся,

8 Ils ont pensé et parlé méchamment; ils ont parlé du Très-Haut avec injustice.

сміються й злосли́во говорять про у́тиск, говорять бундю́чно:

9 Ils ont fait usage de leur bouche contre le ciel, et leur langue a parcouru la terre.

свої уста до неба підно́сять, — а їхній язик по землі походжа́є!

10 A cause de cela mon peuple y retournera, et une grande plénitude de jours sera trouvée en eux.

Тому́ то туди Його люди зверта́ються, і щедро беруть собі воду

11 Ils ont dit: Que sait Dieu? et comment y a-t-il quelque science dans le Très -Haut?

та й кажуть: „Хіба́ Бог те знає, і чи має Всеви́шній відо́мість,

12 Voilà les pécheurs qui prospèrent toujours; ils possèdent les richesses.

як он ті безбожні й безпечні на світі збільши́ли бага́тство своє?“

13 Et moi-même j'ai dit: J'ai donc vainement rendu juste mon cœur, et levé mes mains parmi les innocents!

Направду, нада́рмо очи́стив я серце своє, і в неви́нності вимив ру́ки свої,

14 J'ai été châtié tout le jour, et réprimandé tous les matins.

і ввесь день я побитий, і щора́нку пока́раний.

15 Si j'avais parlé ainsi, voilà que j'eusse rompu mon alliance avec vos enfants.

Коли б я сказав: „Буду так говори́ть, як вони“, то спроневі́рився б я поколі́нню синів Твоїх.

16 Et J'ai entrepris de comprendre ces choses; mais ce travail reste inconnu devant moi,

І розду́мував я, щоб пізна́ти оте, — та трудне́ воно в о́чах моїх,

17 Tant que je n'aurai pas pénétré dans le sanctuaire de Dieu; car c'est ainsi que je comprendrai les choses de la fin.

аж прийшов я в Божу святиню, — і кінець їхній побачив:

18 Or donc, Seigneur, tu as rendu jugement contre eux à cause de leurs fourberies; et tandis qu'ils s'élevaient, tu les as renversés.

направду, — Ти їх на слизько́му поставив, на спусто́шення кинув Ти їх!

19 Comment sont-ils tombés dans la désolation? Ils ont défailli soudain; ils ont péri à cause de leur iniquité.

Як вони в одній хвилі спусто́шені, згинули, пощеза́ли від стра́хів!

20 Comme le songe d'un homme qui s'éveille, Seigneur, dans ta cité tu mets à néant leur image.

Немов сном по обу́дженні, Господи, о́бразом їхнім пого́рдиш, мов сном по обу́дженні!

21 C'est pourquoi mon cœur s'est réjoui, et mes reins se sont reposés.

Бо болить моє серце, і в нутрі́ моїм коле,

22 Parce que moi aussi j'avais été mis à néant, et j'en ignorais la cause;

а я немов бидло й не знаю, — я перед Тобою худо́бою став!

23 Devant toi, j'étais devenu comme une brute, et je restai sans cesse avec toi.

Та я за́вжди з Тобою, — Ти де́ржиш мене за правицю,

24 Mais tu m'as pris par la main droite, tu m'as conduit selon ta volonté; tu m'as accueilli avec honneur.

Ти Своєю порадою во́диш мене, і пото́му до слави Ти ві́зьмеш мене!

25 Or, qu'ai-je au ciel? Et après toi, qu'ai-je désiré sur la terre?

Хто є мені на небеса́х, окрім Тебе? А я при Тобі на землі не бажаю нічо́го!

26 Ma chair et mon cœur ont défailli, ô Dieu de mon cœur, et Dieu est mon partage pour toujours.

Гине тіло моє й моє серце, та Бог — скеля серця мого й моя доля навіки,

27 Car ceux qui se sont éloignés de toi périront, et tu as exterminé tous ceux qui se prostituaient loin de toi.

бо погинуть ось ті, хто боку́є від Тебе, пони́щиш Ти кожного, хто відсту́пить від Тебе!

28 Pour moi, il est bon que je m'attache à Dieu, que je place en Dieu mon espérance, que je chante ses louanges aux portes de la fille de Sion.

А я, — бли́зькість Бога для мене добро́, — на Владику, на Господа свою певність складаю, щоб звіща́ти про всі Твої чи́ни!