Psaumes 147

1 Alléluiah. Psaume d'Aggée et de Zacharie. Louez le Seigneur, car le chant d'un psaume lui est agréable; puissent nos louanges être agréables à notre Dieu!

Хваліть Господа, — добрий бо Він, виспівуйте нашому Богу, — приємний бо Він, — Йому подоба́є хвала́!

2 C'est le Seigneur qui a bâti Jérusalem; il rassemblera les membres dispersés d'Israël.

Господь Єрусалима будує, збирає вигна́нців Ізраїлевих.

3 Il guérit les hommes contrits en leur cœur; il bande leurs plaie.

Він зламаносе́рдих лікує, і їхні рани болю́чі обв'я́зує,

4 Il dénombre la multitude des étoiles, et toutes, il les appelle par leur nom.

вирахо́вує Він число зо́рям, і кожній із них дає йме́ння.

5 Notre Seigneur est grand; sa force est grande, et son intelligence infinie.

Великий Господь наш, та дужий на силі, Його мудрости міри нема!

6 Le Seigneur élève les doux; il humilie jusqu'à terre les pécheurs.

Господь підіймає слухня́них, безбожних понижує аж до землі.

7 Entonnez des chants de gloire au Seigneur; chantez des psaumes à notre Dieu sur la cithare.

Дайте відповідь Господу нашому вдячною піснею, заграйте для нашого Бога на гу́слах:

8 C'est lui qui revêt le ciel de nuages, lui qui prépare de la pluie pour la terre; lui qui fait naître de l'herbe dans les montagnes, et du fourrage pour le service de l'homme.

Він хмарами небо вкриває, пригото́влює дощ для землі, обро́щує гори травою,

9 Il donne la pâture aux bêtes et aux petits des corbeaux qui l'invoquent.

худобі дає її корм, вороня́там — чого вони кличуть!

10 Il ne veut pas qu'on se complaise dans la force du cheval, ni que l'on se confie dans les jarrets de l'homme.

Не в силі коня уподо́ба Його, і не в чле́нах люди́ни Його закоха́ння, —

11 Le Seigneur se complaît en ceux qui le craignent, et en tous ceux qui espèrent en sa miséricorde.

Госпо́дь любить тих, хто боїться Його, хто наді́ю склада́є на милість Його!

12 Alléluiah. Psaume d'Aggée et de Zacharie. Jérusalem, loue de concert le Seigneur; ô Sion, loue ton Dieu.

Хвали Господа, Єрусалиме, прославляй Свого Бога, Сіоне,

13 Car il a fortifié les verrous de tes portes; il a béni les fils dans ton enceinte.

бо зміцняє Він за́суви брам твоїх, синів твоїх благословляє в тобі,

14 C'est lui qui a établi la paix sur tes frontières, et qui te rassasie de fleur de froment;

чинить мир у границі твоїй, годує тебе пшеницею щирою,

15 Lui qui envoie sa parole à la terre, et sa voix court avec rapidité;

посилає на землю нака́за Свого, — дуже швидко летить Його Слово!

16 Lui qui couvre la terre de neige comme d'une toison, et verse des brouillards comme de la cendre;

Дає сніг, немов во́вну, розпоро́шує па́морозь, буцім то по́рох,

17 Lui qui produit la glace comme des morceaux de pain: qui alors peut supporter la rigueur de la froidure?

Він кидає лід Свій, немов ті кришки́, — і перед морозом Його хто усто́їть?

18 Il enverra sa parole, et la glace fondra; il exhalera son souffle, et les eaux couleront.

Та Він пошле́ Своє слово, — та й розто́пить його, Своїм вітром повіє, — вода потече!

19 C'est lui qui annonce sa parole à Jacob, ses ordonnances et ses jugements à Israël.

Своє слово звіщає Він Якову, постано́ви Свої та Свої правосуддя — Ізраїлю:

20 Il n'a point fait de même pour toutes les nations, et il ne leur a pas révélé ses commandements.

для жодного люду Він так не зробив, — той не знають вони правосуддя Його! Алілуя!