Psaumes 126

1 En Jérusalem. Quand le Seigneur ramena les captifs de Sion, nous fûmes comblés de consolations.

2 Alors notre bouche fut remplie de joie, et notre langue d'allégresse; alors les Gentils dirent entre eux: Pour eux le Seigneur a fait de grandes choses.

Наші у́ста тоді були́ повні весе́лощів, а язик наш — співа́ння! Казали тоді між наро́дами: Велике вчини́в Господь з ними!“

3 Le Seigneur a fait de grandes choses pour nous, et nous en avons été dans la joie.

Велике вчини́в Господь з нами, — були ра́дісні ми!

4 Seigneur, ramène nos captifs comme les torrents du Midi.

Вернися ж із нашим поло́ном, о Господи, немо́в ті джере́ла, на пі́вдень!

5 Ceux qui sèment dans les larmes récolteront dans l'allégresse.

Хто сіє з слізьми́, зо спі́вом той жне:

6 Ils allaient, ils allaient pleurant, jetant leur semence: ils reviendront dans l'allégresse, apportant leurs gerbes.

все хо́дить та плаче, хто но́сить торби́ну насіння на по́сів, — та ве́рнеться з співом, хто но́сить снопи́ свої!