Proverbes 29

1 L'homme qui reprend vaut mieux que l'indocile; car celui-ci tombera soudain dans des maux cuisants et sans remède.

Чоловік остере́жуваний, та твердошиїй, буде зламаний нагло, і ліку не буде йому.

2 Quand les justes sont loués, les peuples sont dans la joie; mais quand les impies gouvernent, les hommes gémissent.

Коли мно́жаться праведні, радіє наро́д, як панує ж безбожний — то сто́гне наро́д.

3 Un homme qui aime la sagesse fait la joie de son père; celui qui nourrit des prostituées dissipe ses richesses.

Люди́на, що мудрість кохає, поті́шує батька свого, а хто попасає блудни́ць, той губить маєток.

4 Le roi juste fait prospérer ses États; le méchant les ruine.

Цар утримує край правосу́ддям, а люди́на хаба́рна руйнує його.

5 Celui qui tend un filet à la face de son ami, s'y prendra lui-même les pieds.

Люди́на, що другові своєму підле́щує, на сто́пах його па́стку ставить.

6 Le pécheur marche environné de pièges; le juste vit plein de paix et de joie.

У провині люди́ни лихої знахо́диться па́стка, а справедливий радіє та ті́шиться.

7 Le juste sait rendre justice aux pauvres; mais l'impie n'entend pas cette science, et le nécessiteux n'a pas l'esprit assez intelligent.

Праведний знає про право вбогих, безбожний же не розуміє пізна́ння про це.

8 Les hommes déréglés mettent en feu une ville; le sage apaise les colères.

Люди глузли́ві підбу́рюють місто, а мудрі утишують гнів.

9 Un homme sage juge les nations; mais un homme méprisable, s'il se met en colère, fait rire et n'effraie personne.

Мудра люди́на, що праву́ється із нерозумним, то чи гні́вається, чи сміється, — споко́ю не знає.

10 Les hommes de sang haïssent un saint; les hommes droits recherchent son âme.

Кровоже́рці нена́видять праведного, справедливі ж шукають спасти його душу.

11 L'insensé donne cours à toute sa colère; le sage la contient et la mesure.

Глупа́к уесь свій гнів увиявляє, а мудрий назад його стри́мує.

12 Quand un roi prête l'oreille à l'injustice, tous ses sujets transgressent la loi.

Володар, що слухає сло́ва брехливого, — безбожні всі слу́ги його!

13 L'usurier et l'emprunteur marchent ensemble; le Seigneur les surveille l'un et l'autre.

Убогий й гноби́тель стрічаються, — їм обом Господь очі освітлює.

14 Si un roi juge les pauvres selon la vérité, son trône sera affermi pour servir de témoignage.

Як цар правдою судить убогих, стоя́тиме трон його за́вжди.

15 Les réprimandes et les corrections donnent la sagesse; l'enfant qui s'en écarte est la honte de ses parents.

Різка й поу́ка премудрість дають, а дити́на, зали́шена тільки собі, засоро́млює матір свою.

16 Plus il y a d'impies, plus il y a de péchés; les justes, avertis par leurs chutes, deviennent craintifs.

Як мно́жаться несправедливі — провина розмно́жується, але праведні бачитимуть їхній упа́док.

17 Corrige ton fils, et il donnera à toi le repos, à ton âme la gloire.

Карай сина свого — й він тебе заспоко́їть, і приє́мнощі дасть для твоєї душі.

18 Il n'est point de prophète pour une nation perverse; mais bienheureux est celui qui garde la loi.

Без пророчих виді́нь люд розбе́щений, коли ж стереже він Зако́на — блаженний.

19 La parole ne suffit pas pour corriger un mauvais serviteur; car même quand il la comprend, il lui est indocile.

Раб словами не буде пока́раний, — хоч він розуміє, але́ не послу́хає.

20 Si tu vois un homme prompt à parler, sache que l'insensé même a plus d'espoir que lui.

Чи бачив люди́ну, квапли́ву в словах своїх? — Більша надія глупце́ві, ніж їй!

21 Celui qui, dès l'enfance, a vécu dans les délices, un jour sera au service d'autrui et pleurera sur lui-même.

Хто розпе́щує зма́лку свого раба, то кінець його буде невдячний.

22 L'homme enclin à la colère excite des discordes; l'homme irascible se creuse un abîme de péchés.

Гнівли́ва люди́на викли́кує сварку, а лютий вчиняє багато провин.

23 L'orgueil abaisse l'homme; le Seigneur est l'appui des humbles, et les élève en gloire.

Горди́ня люди́ни її понижає, а чести набуває покірливий духом.

24 Celui qui prend sa part d'un larcin hait son âme; ceux qui ayant ouï un serment, n'en ont rien dit,

Хто ді́литься з зло́дієм, той нена́видить душу свою, — він чує прокля́ття, та не виявляє.

25 par crainte ou par égard pour les hommes, ont failli. Celui qui met sa confiance dans le Seigneur sera dans la joie; l'impiété cause la chute de l'homme; celui qui a mis sa confiance dans le Maître, sera sauvé.

Страх перед люди́ною па́стку дає, хто ж наді́ю складає на Господа, буде безпечний.

26 Beaucoup se prosternent devant la face du prince; mais c'est le Seigneur qui est le juge des hommes.

Багато шукають для себе обличчя володаря, та від Господа суд для люди́ни.

27 Le juste est en abomination à l'injuste; et celui qui suit la droite voie est en abomination au pervers.

Наси́льник — оги́да для праведних, а простодоро́гий — оги́да безбожному.