Proverbes 26

1 Il y a des rosées pendant la moisson, et des pluies pendant l'été; mais il n'est point de gloire pour l'insensé.

Як літом той сніг, і як дощ у жнива́, — та́к не лицю́є глупце́ві пошана.

2 Les oiseaux s'envolent et même les autruches: ainsi les vanités s'évanouissent sans arriver à rien.

Як пташка літає, як ла́стівка лине, так невинне прокля́ття не спо́вниться.

3 Comme est le fouet au cheval, l'aiguillon à l'âne, ainsi est la verge à une nature déréglée.

Батіг на коня, обро́ть на осла, а різка на спи́ну глупці́в.

4 Ne réponds point au fou selon sa folie, de peur que tu ne deviennes semblable à lui.

Нерозумному відповіді не дава́й за нерозум його, щоб і ти не став рівний йому.

5 Mais réponds au fou selon sa folie, de peur qu'il ne semble sage à tes dépens.

Нерозумному відповідь дай за безумством його, щоб він в о́чах своїх не став мудрим.

6 Celui qui envoie ses paroles par un messager imprudent expose ses propres voies à un affront.

Хто через глупця́ посилає слова́, той ноги собі обтинає, отру́ту він п'є.

7 Interdis aux insensés l'usage de leurs jambes, et empêche l'iniquité de sortir de leur bouche.

Як воло́чаться но́ги в кульга́вого, так у безумних уста́х припові́стка.

8 Celui qui attache la pierre à sa fronde ressemble à celui qui glorifie un insensé.

Як прив'я́зувати камінь коштовний до пра́щі, так глупце́ві пошану давати.

9 Des épines poussent dans la main d'un homme ivre, et la servitude dans la main des insensés.

Як те́рен, що влізе у руку, отак припові́стка в уста́х нерозумного.

10 La chair des insensés est pleine de trouble; car leurs passions se brisent dans leur choc.

Як стрілець, що все ра́нить, так і той, хто наймає глупця́, і наймає усяких прохо́жих.

11 Comme le chien, lorsqu'il revient à son vomissement, inspire le dégoût; ainsi est l'insensé qui, en sa malice, retourne à son péché. Il est une honte qui conduit au mal; il est une honte pleine de gloire et de grâce.

Як вертається пес до своєї блюво́тини, так глупо́ту свою повторяє глупа́к.

12 J'ai vu un homme qui, lui-même, s'estimait sage; cependant l'insensé a plus de confiance que lui.

Чи ти бачив люди́ну, що мудра в очах своїх? Більша надія глупце́ві, ніж їй.

13 Le paresseux que l'on envoie en voyage dit: Il y a un lion sur le chemin et des assassins dans les rues.

Лінивий говорить: „Лев на дорозі! Лев на майда́ні!“

14 Comme la porte tourne sur ses gonds, ainsi fait le paresseux sur son lit.

Двері обе́ртаються на своєму чопі́, а лінивий — на лі́жку своїм.

15 Le paresseux, s'il a caché sa main sous son manteau, n'aura pas le courage de la porter à sa bouche.

Свою руку лінивий стромля́є до миски, — та підне́сти до рота її йому тяжко.

16 Le paresseux se croit plus sage que celui qui rapporte une dépêche et en reçoit un salaire abondant.

Лінивий мудріший ув очах своїх за сімох, що відповідають розумно.

17 Se mettre en avant pour la querelle d'autrui, c'est comme prendre un chien par la queue.

Пса за ву́ха хапає, хто, йдучи́, устрява́є до сварки чужої.

18 On lance parmi les hommes des paroles comme des traits; celui qu'elles atteignent le premier succombe.

Як той, хто вдає божевільного, ки́дає і́скри, стрі́ли та смерть,

19 C'est ce qui arrive à tous ceux qui dressent des embûches à leurs amis; et si l'on s'en aperçoit, ils disent: Je l'ai fait en jouant.

так і люди́на, що обманює друга свого та каже: „Таж це́ я жартую!“

20 Le feu s'active, s'il y a beaucoup de bois; où il n'y a point de contradicteur, les querelles s'apaisent.

З браку дров огонь гасне, а без пліткаря́ мовкне сварка.

21 Le charbon et le bois dans le foyer animent le feu; le médisant entretient le trouble des querelles.

Вугі́лля для жару, а дро́ва огне́ві, а люди́на сварли́ва — щоб сварку розпа́лювати.

22 Les paroles du trompeur sont douces; mais elles blessent jusqu'au fond des entrailles.

Слова́ обмо́вника — мов ті присма́ки, й у нутро́ живота вони схо́дять.

23 L'argent donné pour tromper ne vaut pas mieux qu'un coquillage. Des lèvres frivoles cachent un mauvais cœur.

Як срі́бло з жу́желицею, на горшкові накла́дене, так полу́м'яні уста, а серце лихе, —

24 Un ennemi que l'on voit pleurer promet beaucoup des lèvres; mais en son cœur il trame quelque fraude.

устами своїми маску́ється ворог, і ховає оману в своє́му нутрі́:

25 Si ton ennemi te prie à grands cris, ne te laisse pas persuader; car il a sept méchancetés dans l'âme.

коли він говорить лагі́дно — не вір ти йому, бо в серці його сім оги́д!

26 Celui qui dissimule sa haine cherche à tromper; mais il a beau cacher ses fautes, le monde le connaît bien.

Як нена́висть прикрита ома́ною, — її зло відкривається в зборі.

27 Celui qui creuse une fosse pour son prochain y tombera; celui qui roule une pierre la roule sur lui-même.

Хто яму копа́є, той в неї впаде́, а хто ко́тить камі́ння — на нього воно поверта́ється.

28 Une langue trompeuse hait la vérité; une bouche indiscrète est une cause de ruines.

Брехливий язик нена́видить своїх ути́скуваних, і уста гладе́нькі до згуби прова́дять.