Proverbes 25

1 Voici maintenant les sentences du roi Salomon qui n'ont point été classées et qu'ont transcrites les amis d'Ézéchias, roi de la Judée.

І оце Соломо́нові при́повісті, що зібрали люди Єзекі́ї, Юдиного царя.

2 La gloire de Dieu cèle sa parole; la gloire d'un roi apprécie toute chose.

Слава Божа — щоб справу схова́ти, а слава царів — щоб розві́дати справу.

3 Le ciel est haut, la mer est profonde; mais le cœur d'un roi ne peut être sondé.

Небо висо́кістю, і земля глибино́ю, і серце царі́в — недосліди́мі.

4 Bats de l'argent rouillé, et il sera tout à fait purifié.

Як відкинути жу́жель від срі́бла, то золотаре́ві виходить посу́дина, —

5 Extermine les impies devant le roi, et son trône se maintiendra dans la justice.

коли віддалити безбожного з-перед обличчя царе́вого, то справедливістю міцно поста́виться трон його.

6 Ne te vante pas en présence du roi; ne promets rien dans les demeures des princes.

Перед царем не пиша́йся, а на місці великих не стій,

7 Car il vaut mieux que l'on te dise: Viens auprès de moi, que de t'humilier en présence d'un prince. Ne dis rien que tes yeux ne l'aient vu.

бо ліпше, як скажуть тобі: „Ходи вище сюди!“аніж тебе зни́зити перед шляхе́тним, що бачили очі твої.

8 Ne t'engage pas inopinément dans une querelle, de peur que tu ne t'en repentes à la fin. Si ton ami vient à te réprimander,

Не спіши́ся ставати до по́зову, бо що́ будеш робити в кінці його, як тебе засоро́мить твій ближній?

9 retire-toi dans le secret avec lui, et ne le méprise pas,

Судися за сварку свою з своїм ближнім, але не виявляй таємни́ці іншого,

10 de peur que ton ami n'en vienne aux reproches; car alors ce seraient des querelles et des haines sans fin, et qui seraient pour toi comme la mort. La grâce et l'amitié nous délivrent de tout mal; conserve-les en toi, pour ne point devenir un sujet d'outrages, et garde tes voies dans la paix.

щоб тебе не обра́зив, хто слухати буде, і щоб не вернулась на тебе обмо́ва твоя́.

11 Parler raison vaut un collier de cornaline mêlé de grains d'or.

Золоті яблука на срібнім таре́лі — це слово, прока́зане ча́су свого́.

12 Une sage parole, dans une oreille docile, vaut un pendant d'oreille où l'or est entrelacé de cornalines de grand prix.

Золотая сере́жка й оздоба зо щи́рого золота — це мудрий карта́ч для уважного уха.

13 Le messager fidèle est, pour ceux qui l'envoient, aussi agréable que le serait la neige au temps de la moisson; il réjouit le cœur de ceux qui l'ont envoyé.

Немов снігова́ прохоло́да в день жнив — посол вірний для тих, хто його посилає, і він душу пана свого оживля́є.

14 L'homme qui se glorifie d'un présent trompeur ne vaut pas mieux que des fléaux éclatants, tels que la tempête, les sombres nuées ou les torrents de pluie.

Хмари та вітер, а немає дощу це люди́на, що чва́ниться да́ром, та його не дає.

15 La patience fait la prospérité des rois, et une langue douce amollit jusqu'aux os.

Воло́дар зм'я́кшується терпели́вістю, а м'яке́нький язик ломить кістку.

16 Si tu trouves du miel, n'en mange que ce qui te suffit, de peur que tu ne vomisses, si tu t'en es gorgé.

Якщо мед ти знайшов, то спожий, скільки до́сить тобі, щоб ним не переси́титися та не звернути.

17 Entre rarement chez ton ami, de peur que, rassasié de toi, il ne te prenne en haine.

Здержуй но́гу свою від дому твого товариша, щоб тобою він не переси́тивсь, і не зненави́дів тебе.

18 L'homme qui porte contre son ami un faux témoignage ressemble à une massue, à un glaive, à une flèche acérée.

Молот, і меч, і гостра стріла́ — люди́на, що говорить на ближнього свого, як свідок брехливий.

19 La dent du méchant et le pied du pervers seront détruits au jour de l'adversité.

Гнилий зуб та кульга́ва нога — це наді́я на зрадли́вого радника в день твого у́тиску.

20 Comme le vinaigre ne vaut rien à un ulcère, ainsi la douleur du corps attriste le cœur; et comme le bois est rongé par la pourriture, et les vêtements par un ver, ainsi le cœur de l'homme est rongé par la tristesse.

Що здіймати одежу холодного дня, що лити о́цет на со́ду, — це — співати пісні серцю засмученому.

21 Si ton ennemi a faim, nourris-le; s'il a soif, donne-lui à boire.

Якщо голодує твій ворог — нагодуй його хлібом, а як спра́гнений він — водою напі́й ти його,

22 En agissant ainsi, tu amasseras sur sa tête des charbons ardents, et le Seigneur te comblera de biens.

бо цим пригорта́єш ти жар на його го́лову, і Господь надолу́жить тобі!

23 L'aquilon, excite les nuées; un front sans pudeur irrite la langue.

Вітер північний народжує дощ, а таємний язик — сердите обличчя.

24 Mieux vaut demeurer dans un coin de la terrasse qu'avec une femme querelleuse, en une maison commune.

Ліпше жити в куті́ на даху́, ніж з сварливою жінкою в спільному домі.

25 Comme l'eau fraîche est douce à une âme altérée, ainsi est bonne la nouvelle arrivant d'une terre lointaine.

Добра звістка з далекого кра́ю — це холодна водиця на спра́гнену душу.

26 Si quelqu'un ferme un puits ou corrompt une source d'eau, c'est une chose funeste comme un juste tombant en présence de l'impie.

Джерело́ скаламу́чене чи зіпсутий поті́к — це праведний, що схиляється перед безбожним.

27 Il n'est pas bon de manger beaucoup de miel; mais il est juste d'honorer les sages discours.

Їсти меду багато — не добре, так досліджувати власну славу — не слава.

28 Comme une ville dont les remparts sont renversés, et qui n'est plus fortifiée, ainsi est un homme qui agit sans conseil.

Люди́на, що стри́му немає для духу свого, — це зруйно́ване місто без му́ру.