Proverbes 20
1 Le vin est déréglé, et l'ivresse insolente; l'insensé se laisse prendre dans leurs filets;
Вино — то насмі́шник, напій п'янки́й — галасу́н, і кожен, хто блу́дить у ньому, немудрий.
2 La menace d'un roi ne diffère point de la colère du lion; celui qui le provoque pèche contre sa propre vie.
Страх царя — як рик лева; хто до гніву дово́дить його́, — проти свого життя прогрішає.
3 C'est une gloire pour un homme de se détourner des contestations; au contraire, le fou s'y laisse prendre.
Слава люди́ні, що гнів покидає, а кожен глупа́к вибуха́є.
4 Le paresseux, quand on le blâme, n'en a point honte; il en est de même de celui qui emprunte du blé à usure pendant la moisson.
Лінивий не о́ре із о́сени, а захоче в жнива́ — і нічо́го нема.
5 Le conseil dans le cœur de l'homme est une eau profonde; l'homme prudent y saura puiser.
Рада в серці люди́ни — глибока вода, і розумна люди́на її повиче́рпує.
6 Un homme est une grande chose; un homme miséricordieux est un trésor; mais un homme fidèle est difficile à trouver.
Багато людей себе звуть милосердними, та вірну люди́ну хто зна́йде?
7 L'homme irréprochable qui se tourne vers la justice laissera ses enfants heureux.
У своїй непови́нності праведний ходить, — блаженні по ньому сини його!
8 Lorsqu'un roi juste s'est assis sur son trône, nul mal ne résiste à ses regards.
Цар сидить на судде́вім престолі, всяке зло розганяє своїми очима.
9 Qui peut se vanter d'avoir le cœur chaste? Qui osera dire: Je suis pur de tout péché?
Хто скаже: „Очи́стив я серце своє, очистився я від свого гріха́?“
10 Avoir deux poids et deux mesures, et en faire usage: deux choses infâmes devant le Seigneur.
Вага неоднакова, неоднакова міра, — обо́є вони — то оги́да для Господа.
11 Le jeune homme en compagnie d'un saint sera réservé dans ses mœurs, et sa voie sera droite.
Навіть юна́к буде пі́знаний з чи́нів своїх, — чи чин його чистий й чи про́стий.
12 L'oreille entend, et l'œil voit; l'un et l'autre sont l'œuvre du Seigneur.
Ухо, що слухає, й око, що бачить, — Господь учинив їх обо́є.
13 Ne te plais pas à médire, si tu ne veux être chassé. Ouvre les yeux, et rassasie-toi de pain.
Не кохайся в спанні́, щоб не збідні́ти; розплю́щ свої очі — та хлібом наси́ться!
„Зле, зле!“каже той, хто купує, а як пі́де собі, тоді хва́литься ку́пном.
Є золото й пе́рел багато, та розумні уста́ — найцінніший то по́суд.
Візьми його о́діж, бо він поручивсь за чужого, і за чужи́нку візьми його за́став.
Хліб з неправди солодкий люди́ні, та піско́м потім бу́дуть напо́внені у́ста її.
Тримаються за́міри радою, і війну прова́дь мудрими ра́дами.
Виявляє обмо́вник таємне, а ти не втручайся до того, ле́гко хто розту́лює уста свої.
20 La lampe de celui qui décrie son père ou sa mère s'éteindra; les prunelles de ses yeux verront les ténèbres.
Хто кляне свого батька та матір свою, — погасне світильник йому серед те́мряви!
21 Le bien acquis tout d'abord à la hâte, à la fin ne sera pas béni.
Спа́док спо́чатку заскоро набу́тий, — не буде кінець його поблагосло́влений!
22 Garde-toi de dire: Je me vengerai de mon ennemi; mais attends le Seigneur, afin qu'Il te seconde.
Не кажи: „Надолу́жу я зло!“— май надію на Господа, і Він допоможе тобі.
23 Le double poids est en abomination au Seigneur, et les fausses balances ne sont point bonnes à Ses yeux.
Вага неоднакова — то оги́да для Господа, а ома́нливі ша́льки не добрі.
24 La marche d'un homme est maintenue droite par le Seigneur; car comment un mortel discernerait-il ses voies?
Від Господа — кроки люди́ни, а люди́на — як вона зрозуміє дорогу свою?
25 L'homme tombe dans un piège, quand il se hâte trop de consacrer ses biens; car après le vœu vient le repentir.
Тене́та люди́ні казати „святе́“нерозважно, а зго́дом свої обітни́ці досліджувати.
26 Un roi sage est le vanneur des impies, et il fait passer sur eux une roue.
Мудрий цар розпо́рошить безбожних, і зве́рне на них своє ко́ло для мук.
27 L'esprit de l'homme est une lumière du Seigneur, qui éclaire jusqu'au fonds des entrailles.
Дух люди́ни — світильник Господній, що все ну́тро обшукує.
28 La miséricorde et la vérité sont la garde du roi, et avec la justice elles font cercle autour de son trône.
Милість та правда царя стережуть, і трона свого він підтримує милістю.
29 L'ornement des jeunes gens c'est la sagesse; la parure des vieillards, ce sont leurs cheveux qui grisonnent.
Окраса юна́цтва — їхня сила, а пишність стари́х — сивина́.
30 Les confusions et les blessures sont le partage des méchants; ils ont des plaies jusqu'au fond des entrailles.
Синяки́ від побоїв — то масть лікува́льна на злого, та вдари нутру́ живота.
