Proverbes 19
Ліпший убогий, що ходить в своїй непови́нності, ніж лукавий уста́ми та нерозумний.
Теж не добра душа без знання́, а хто на́глить ногами, спіткне́ться.
3 La folie de l'homme souille ses voies, et c'est Dieu qu'il accuse en son cœur.
Глупо́та люди́ни дорогу її викривля́є, і на Господа гні́вається її серце.
4 Les richesses attirent à l'homme beaucoup d'amis; au contraire, le pauvre est délaissé même de l'ami qu'il a.
Маєток примно́жує дру́зів числе́нних, а від бідака́ відпадає й товариш його.
5 Le faux témoin ne sera pas impuni; celui qui appelle à tort en justice en portera la peine.
Свідок брехливий не буде без кари, а хто бре́хні говорить, не буде врято́ваний.
6 Beaucoup se prosternent en face des rois; tout méchant est pour l'homme un opprobre.
Багато-хто го́дять тому, хто гостинці дає, і кожен товариш люди́ні, яка не скупи́ться на дари.
7 Celui qui hait son frère pauvre est bien loin de l'amitié; c'est une bonne pensée qui fait approcher d'elle ceux qui la connaissent, et le sage la trouvera. Avoir fait beaucoup de mal entraîne à faire plus de mal encore; celui qui use de paroles provocatrices ne sera pas sauvé.
Бідаря́ ненави́дять всі браття його, а тимбільш його при́ятелі відпадають від нього; а коли за словами поради женеться, — нема їх!
8 Celui qui possède la sagesse est ami de soi-même, et celui qui garde la prudence trouvera le bien.
Хто ума набуває, кохає той душу свою, а хто розум стереже́, той знахо́дить добро́.
9 Le faux témoin ne sera pas impuni; celui qui attise une méchanceté périra par elle.
Свідок брехливий не буде без кари, хто ж неправду говорить, загине.
10 Les délices ne sont pas pour l'insensé; qu'un serviteur ne se mette pas à commander avec orgueil.
Не лицю́є пишно́та безумному, тим більше рабові панувати над зве́рхником.
11 L'homme miséricordieux est patient; sa gloire retombe comme la punition sur le pécheur.
Розум люди́ни припинює гнів її, а вели́чність її — перейти над провиною.
12 La menace d'un roi est comme le rugissement du lion, et sa sérénité comme une rosée sur une prairie.
Гнів царя — немов рик левчука́, а ласка́вість його — як роса на траву.
13 Le fils insensé est la honte de son père; les vœux qu'une courtisane paye de ses faveurs ne sont pas purs.
Син безумний — погибіль для батька свого́, а жінка сварлива — як ри́нва, що з неї вода тече за́вжди.
14 Les pères partagent entre les enfants leur maison et leurs richesses; mais la femme bien en harmonie avec un homme vient du Seigneur.
Хата й маєток — спа́дщина батьків, а жінка розумна — від Господа.
15 La crainte possède l'efféminé; l'âme de l'oisif est indigente.
Лі́нощі сон накидають, і лінива душа — голодує.
16 Garder les commandements, c'est sauver son âme; se négliger en sa voie, c'est courir à sa perte.
Хто заповідь охороня́є, той душу свою стереже́; хто дороги свої легкова́жить, — помре.
17 Celui qui est miséricordieux envers les pauvres prête à usure au Seigneur; Dieu le rétribuera selon ce qu'il aura donné.
Хто милости́вий до вбогого, той позичає для Господа, і чин його Він надолу́жить йому.
18 Corrige ton fils; c'est ainsi qu'il sera ton espérance. Ne sois pas exalté en ton âme jusqu'à l'orgueil.
Карта́й свого сина, коли є наді́я навчити, та забити його — не підно́сь свою душу.
19 L'homme malveillant sera puni sévèrement; s'il nuit à autrui, il nuit aussi à son âme.
Люди́на великого гніву хай кару несе, бо якщо ти вряту́єш її, то вчи́ниш ще гірше.
20 Écoute, ô mon fils, les instructions de ton père pour être sage jusqu'à ta dernière heure.
Слухай ради й карта́ння приймай, щоб мудрим ти став при своєму кінці́.
21 De nombreuses pensées roulent dans le cœur de l'homme; le conseil du Seigneur demeure dans tous les siècles.
У серці люди́ни багато думо́к, але ви́повниться тільки за́дум Господній.
22 La miséricorde est un fruit pour l'homme; mieux vaut un mendiant juste qu'un riche trompeur.
Здобу́ток люди́ні — то милість її, але ліпший біда́р за люди́ну брехливу.
23 La crainte du Seigneur est la vie de l'homme; celui qui n'a pas cette crainte habitera des lieux où la doctrine est inconnue.
Страх Господній веде́ до життя, і хто його має, той ситим ночує, і зло не дося́гне його.
24 Celui qui cache ses mains sous son manteau, avec de mauvais desseins, n'aura garde de les porter à sa bouche.
У миску стромляє лінюх свою руку, до уст же своїх не піді́йме її.
25 Les coups qui le flagellent rendent l'insensé plus réfléchi; mais si l'on reprend le sage, il comprend aussitôt la réprimande.
Як битимеш нерозважного, то помудріє й немудрий, а будеш розумного остеріга́ти, то він зрозуміє поуку.
26 Celui qui n'honore pas son père et repousse sa mère sera couvert de honte, et recevra un blâme.
Хто батька грабує, хто матір жене? — Це син, що засти́джує та осоро́млює, —
27 Le fils qui néglige de garder les instructions de son père tramera de mauvais desseins.
перестань же, мій сину, навчатися від нерозумних, щоб відступитися від слів знання́!
28 Celui qui répond pour un jeune insensé outrage la justice; la bouche des impies dévore l'iniquité.
Свідок нікчемний висміює суд, а уста безбожних вибри́зкують кривду.
29 Des fouets sont préparés pour les pervers, et des châtiments pour les insensés.
На насмі́шників кари готові пості́йно, і вдари на спи́ну безумним.
