Proverbes 18
1 L'homme qui veut rompre avec ses amis cherche des prétextes, et en tout temps il sera digne de blâme.
Примхли́вий шукає сваволі, стає проти всього розумного.
2 Celui qui manque de sens n'a que faire de la sagesse; il est plutôt conduit par la folie.
Нерозумний не хоче навчатися, а тільки свій ум показати.
3 Lorsque l'impie est tombé en un abîme de fautes, il n'en tient compte; mais la honte et les ignominies lui arrivent.
З прихо́дом безбожного й га́ньба приходить, а з легкова́женням — сором.
4 La parole dans le cœur de l'homme est une eau profonde; un fleuve en jaillit, et une fontaine de vie.
Слова́ уст люди́ни — глибока вода, джерело премудрости — бризкотли́вий поті́к.
5 Il n'est pas bien d'avoir égard à la parole de l'impie; se détourner de l'équité dans la jeunesse est une impiété.
Не добре вважа́ти на обличчя безбожного, щоб праведного повалити на суді.
6 Les lèvres de l'insensé le mènent à mal, et sa bouche hardie appelle la mort.
Уста́ нерозумного тя́гнуть до сварки, а слова́ його кличуть бійки́.
7 La bouche de l'insensé est sa ruine; ses lèvres sont un piège pour son âme.
Язик нерозумного — загибіль для нього, а уста його — то тене́та на душу його.
8 La crainte abat les paresseux; les âmes des efféminés sont toujours affamées.
Слова обмо́вника — мов ті присма́ки, і вони сходять у нутро утро́би.
9 Qui n'a point d'ardeur en ses travaux est frère de celui qui se détruit lui-même.
Теж недбалий у праці своїй — то брат марнотра́тнику.
10 Le Nom du Seigneur est d'une force toute-puissante; les justes qui courent à Lui sont glorifiés.
Господнє Ім'я́ — сильна башта: до неї втече справедливий і буде безпечний.
11 Les biens du riche sont une forteresse; sa gloire projette au loin de l'ombre.
Маєток багатому — місто тверди́нне його, і немов міцний мур ув уяві його.
12 Le cœur de l'homme s'exalte avant d'être brisé; ils s'humilie avant d'être glorifié.
Перед загибіллю серце люди́ни висо́ко несеться, перед славою ж — скромність.
13 Répondre avant d'avoir entendu, c'est insensé et blâmable.
Хто відповідає на слово, ще поки почув, — то глупо́та та сором йому!
14 Un serviteur prudent apaise la colère de l'homme; qui peut supporter un homme pusillanime?
Дух дійсного мужа вино́сить терпі́ння своє, а духа приби́того хто піднесе́?
15 Le cœur de l'homme sensé possède la doctrine; les oreilles du sage cherchent l'intelligence.
Серце розумне знання́ набуває, і вухо премудрих шукає знання́.
16 Les présents que fait un homme le grandissent et le font siéger parmi les puissants.
Дару́нок люди́ни виводить із у́тиску, і провадить її до великих людей.
17 Le juste s'accuse le premier; mais s'il est ensuite attaqué, c'est son adversaire qu'on blâme.
Перший у сварці своїй уважає себе справедливим, але при́йде противник його та й дослі́дить його.
18 L'homme silencieux apaise les contradictions; il juge entre les puissants.
Жереб перериває сварки́, та відділює сильних один від одно́го.
19 Un frère, soutenu par son frère, est comme une puissante et haute cité; il est fort comme un palais solidement bâti.
Розлючений брат протиставиться більше за місто тверди́нне, а сварки́, — немов за́суви за́мку.
20 L'homme remplit ses entrailles des fruits de sa bouche, et se rassasiera du fruit de ses lèvres.
Із плоду уст люди́ни наси́чується її шлунок, вона наси́чується плодом уст своїх.
21 La mort et la vie sont au pouvoir de la langue; ceux qui la maîtrisent mangeront ses fruits.
Смерть та життя — у владі язика, хто ж кохає його, його плід поїдає.
22 Celui qui a trouvé une femme bonne a trouvé des grâces; il a reçu de Dieu l'allégresse. Celui qui répudie une femme bonne répudie une bonne fortune; celui qui garde une adultère est impie et insensé.
Хто жінку чесно́тну знайшов, знайшов той добро́, і милість отримав від Господа.
Убогий говорить блага́льно, багатий же відповідає зухва́ло.
Є товариші на розбиття́, та є й при́ятель, більше від брата прив'я́заний.
