Michée 2

1 Ils se préparent des peines; même sur leurs couches, ils songent à faire le mal; ils le font, dès que le jour paraît, parce qu'ils n'ont pas élevé les mains vers Dieu.

Горе тим, що заду́мують кривду і на ло́жах своїх учиняють лихе! За світла пора́нку виконують це, бо їхня рука має силу.

2 Ils ont désiré des champs, et ils ont dépouillé des orphelins; ils ont opprimé des familles; ils ont pris l'un avec sa demeure, l'autre avec son héritage.

Якщо́ піль жада́ють, то грабують вони, а домів — то хапа́ють. І вони переслідують мужа та дома його, і чоловіка й спа́дки його́.

3 À cause de cela, le Seigneur a dit: Voilà que Je pense à me venger de cette tribu; vous ne relèverez plus la tête, et vous ne marcherez plus droit d'un pas superbe, parce que les temps sont mauvais.

Тому так промовляє Госпо́дь: Ось Я замишляю на цей рід лихе́, що ший своїх з нього не ви́зволите, і ходити не бу́дете гордо, бо це час лихий.

4 En ces jours-là, vous serez des sujets de fables, et l'on chantera sur vous une lamentation, disant: Nous sommes accablés de misère; la part de mon peuple a été mesurée au cordeau, et nul n'était là pour empêcher le ravisseur et le mettre en fuite, et nos champs ont été partagés.

Того дня проголо́сять на вас припові́стку, і співатимуть пісню жало́бну, говорячи: „Сталось! До пня опусто́шені ми, уділ наро́ду мого змінився, — я́к це діткну́ло мене! Наше поле поділене буде чужи́нцями,

5 À cause de cela, nul n'étendra plus le cordeau pour te faire ta part de terre. Dans l'Église du Seigneur,

тому в тебе не буде ніко́го, хто кидав би шнура мірни́чого, як жеребка́ на Господнім зібра́нні.

6 ne versez point de larmes, et qu'on ne pleure point sur ces choses; car Il ne rétractera pas Ses reproches,

„Не проповідуйте, та вони проповідують! Хай нам не проповідують, — не дося́гне нас га́ньба“.

7 Celui qui dit: La maison de Jacob a irrité l'Esprit du Seigneur. N'est-ce point sa coutume? Les paroles du Seigneur ne sont-elles pas justes sur ce peuple? Et n'ont-elles pas cheminé avec droiture?

О ти, що звешся „Яковів дім“, — чи змалі́в Дух Господній? Чи ці чини Його? Хіба добре не роблять слова́ Мої тому, хто ходить правдиво?

8 Jadis Mon peuple s'est soulevé en ennemi contre Sa paix. On l'a écorché et on lui a enlevé la peau comme pour lui ôter l'espérance, dans les brisements de la guerre.

Ще вчо́ра були ви наро́дом Моїм, тепер же стаєте за ворога, з одежі верхньої плаща́ ви стяга́єте з тих, хто проходить безпечно, як здо́бич війни.

9 Les chefs de Mon peuple seront précipités de leurs maisons de délices; et à cause de leurs mœurs perverses, ils ont été rejetés. Allez aux montagnes éternelles.

Жінок Мого наро́ду — з приємного дому її виганяєте ко́жну, з дітей славу Мою ви берете навіки.

10 Lève-toi et marche; car il n'est plus pour toi de repos à cause de ton impureté. Vous êtes perdus de corruption;

Устаньте й ідіть, бо тут не спочи́нок, — це за занечи́щення ваше, що загла́ду для вас принесе́, виріша́льну загла́ду.

11 vous avez fui quand personne ne vous poursuivait. L'esprit du mal a produit le mensonge, il s'est infiltré en toi comme le vin et l'ivresse. Et voici ce qui arrivera: d'une goutte de sang de ce peuple,

Коли б чоловік, який ходить за вітром, і брехню набрехав, говорячи: Буду тобі проповідувати про вино та про на́пій п'янки́й, то був би він лю́бим пророком оцьому наро́дові.

12 il en naîtra la réunion de Jacob et de toutes ses tribus; Je recueillerai avec amour les restes d'Israël, et Je les ferai retourner au même lieu. Comme des brebis dans l'angoisse, comme un menu troupeau au milieu de son parc, ils s'élanceront des contrées des hommes,

Невідмі́нно зберу́ тебе всього, о Якове, невідмінно згрома́джу останок Ізраїлів, — ра́зом поставлю його, як отару в Боцрі́, як ту че́реду на пасови́щі, — і будуть гомоні́ти вони від много людства!

13 à travers la brèche ouverte devant eux; ils en ont franchi l'ouverture, ils ont passé la porte par où ils étaient sortis; leur roi est devant eux, et le Seigneur sera le premier à leur tête.

Перед ними вила́мувач пі́де, вони продеру́ться та браму пере́йдуть і вийдуть із неї. І пі́де їхній цар перед ними, а Госпо́дь — на чолі́ їх!