Job 9
1 Job reprenant dit:
А Йов відповів та й сказав:
2 En vérité je sais qu'il en est ainsi. Comment un mortel serait-il juste aux yeux du Seigneur?
Справді пізнав я, що так. Та як оправда́тись люди́ні земній перед Богом?
3 Car si des hommes veulent aller avec Dieu en justice, il ne s'y prêtera pas; il ne voudra pas être contredit sur un seul point entre mille.
Якщо вона схоче на прю стати з Ним, — Він відповіді їй не дасть ні на о́дне із тисячі ска́ржень.
4 Lui seul est sage en ses pensées; il est fort, il est grand; qui donc s'est assez endurci pour lui résister?
Він мудрого серця й могутньої сили; хто був проти Нього упертий — і ці́лим зостався?
5 Il lutte contre les montagnes et elles l'ignorent; il les bouleverse dans son courroux.
Він го́ри зриває, й не знають вони, що в гніві Своїм Він їх переверну́в.
6 Il ébranle dans ses fondements la terre que recouvre le ciel, et les colonnes qui la soutiennent sont chancelantes.
Він землю трясе́ з її місця, і стовпи́ її тру́сяться.
7 Il parle au soleil, et le soleil ne se lève pas; il appose son scel sur les astres.
Він сонцеві скаже, — й не сходить воно, і Він запеча́тує зо́рі.
8 C'est lui seul qui a tendu les cieux et qui marche sur la mer comme sur un sol affermi.
Розтягує небо Він Сам, і хо́дить по мо́рських висо́тах,
9 Il a créé les Pléïades, et l'étoile du soir, et Arcture, et les constellations du Midi.
Він Во́за створив, Оріо́на та Волосожа́ра, та зо́рі півде́нні.
10 Il a fait une multitude innombrable de merveilles glorieuses et incompréhensibles.
Він чинить велике та недосліди́ме, предивне, якому немає числа!
11 S'il a passé au-dessus de moi, je ne l'ai point vu; s'il a marché à mes côtés, je n'en ai rien su.
Ось Він надо мною прохо́дить, та я не побачу, і Він пере́йде, а я не пригля́нусь до Нього
12 Se détourne-t-il, qui le ramènera? qui osera lui dire: Que faites-vous?
Ось Він схо́пить кого, — хто заве́рне Його, хто скаже Йому: що́ Ти робиш?
13 Seul il a dompté toute fureur, il a fait plier les monstres marins sous le ciel.
Бог гніву Свойого не спи́нить, під Ним гнуться Рага́вові помічники́, —
14 S'il m'écoutait, s'il jugeait mes arguments!
що ж тоді відпові́м я Йому́? Які я слова́ підберу́ проти Нього,
15 Quand même je serais juste, il ne m'écouterait pas; je n'obtiendrais pas de lui un arrêt.
я, який коли б був справедли́вий, то не відповідав би, я, що благаю свойо́го Суддю?
16 Et si je ne l'avais invoqué et qu'il ne m'exauçât point, je ne pourrais croire qu'il eût entendu ma voix.
Коли б я взива́в, а Він мені відповідь дав, — не повірю, що вчув би мій голос,
17 Je crains qu'il ne me broie au moyen d'un tourbillon, car il amortit les ravages de mes plaies nombreuses.
Він, що бурею може розте́рти мене та помно́жити рани мої безневи́нно.
18 Il ne me laisse point reprendre haleine, après m'avoir rempli d'amertume,
Не дає Він мені й зве́сти духа мого, бо мене насича́є гірко́тою.
19 Et il prévaut par la force. Qui donc résisterait à la condamnation qu'il aurait prononcée?
Коли ходить про силу, то Він Всемогутній, коли ж ходить про суд, — хто посві́дчить мені?
20 Juste, ma bouche se trouvera dire des impiétés; irréprochable, je passerai pour criminel.
Якщо б справедливим я був, то осу́дять мене мої у́ста, якщо я безневи́нний, то вчинять мене винува́тим.
21 Car, si j'ai péché, c'est dans l'ignorance de mon âme, et néanmoins la vie m'est ôtée.
Я невинний, проте́ своєї душі я не знаю, і не ра́дий життям своїм я.
22 Aussi j'ai dit: La colère détruit le riche et le grand.
Це одне, а тому́ я кажу́: невинного як і лукавого Він вигубля́є.
23 La mort qui les frappe soudain met à nu leur faiblesse; mais les justes sont tournés en dérision,
Якщо нагло бич смерть заподі́ює, — Він з про́би невинних сміється.
24 Ils sont livrés aux mains des pervers, et le Seigneur a voilé le front des juges. Et si ce n'est pas lui qui est-ce donc?
У ру́ку безбожного да́на земля, та Він лиця су́ддів її закриває. Як не Він, тоді хто?
25 Ma vie est plus rapide qu'un courrier; on ne s'est point placé sur son passage et on ne l'a pas vue.
А дні мої стали швидкіші, як той скорохо́д, повтікали, не бачили доброго,
26 Les navires laissent-ils une trace, ou l'aigle qui vole et cherche sa proie?
промину́ли, немов ті човни́ очере́тяні, мов орел, що несеться на здо́бич.
27 Si je me dis: Cesse donc de parler; borne-toi à courber la tête et à gémir;
Якщо я скажу́: Хай забуду своє наріка́ння, хай зміню́ я обличчя своє й підбадьо́рюся,
28 Je tremble de tous mes membres, car je sais que vous ne me jugez point innocent.
то боюся всіх сму́тків своїх, і я знаю, що Ти не очи́стиш мене.
29 Ai-je donc commis quelque impiété? Mais pourquoi ne suis-je point mort?
Все одно буду я́ винува́тий, то на́що надармо я мучитися бу́ду?
30 Lors même que je me serais lavé avec de la neige, et que des mains pures m'auraient purifié,
Коли б я умився снігово́ю водою, і почи́стив би лу́гом долоні свої,
31 Vous m'avez assez plongé dans la fange pour que ma robe m'ait souillé.
то й тоді Ти до гро́бу опу́стиш мене, і учи́нить бридки́м мене о́діж моя.
32 Car vous n'êtes point comme moi un homme avec qui je puisse contester et comparaître en justice.
Бо Він не люди́на, як я, й Йому відповіді я не дам, і не пі́демо ра́зом на суд,
33 Que n'existe-t-il pour nous un médiateur, qui écoute et qui prononce entre vous et moi?
поміж нами нема посере́дника, що поклав би на нас на обо́х свою руку.
34 Détournez de moi votre verge; que l'effroi qu'elle m'inspire ne me trouble plus.
Нехай забере Він від мене Свойого бича́, Його ж страх хай мене не жахає,
35 Si je cesse de craindre je parlerai, car je ne le peux en l'état où je suis.
тоді буду казати, й не буду боятись Його, бо я не такий сам з собою!
