Job 38
1 Aussitôt qu'Elihou eut fini son discours, le Seigneur dit à Job à travers un nuage et un tourbillon:
Тоді відповів Господь Йову із бурі й сказав:
2 Quel est celui qui me cache ses desseins? Il renferme des pensées en son cœur; croit-il qu'elles m'échapperont?
„Хто́ то такий, що зате́мнює раду слова́ми без розуму?
3 Ceins-toi les reins comme un homme; je vais te questionner: réponds-moi.
Підпережи́ но ти сте́гна свої, як мужчи́на, а Я буду питати тебе, — ти ж Мені поясни!
4 Où étais-tu quand j'ai créé la terre? Déclare-le-moi si tu en as connaissance.
Де́ ти був, коли землю осно́вував Я? Розкажи, якщо маєш знання́!
5 Qui en a réglé les dimensions; le sais-tu? Qui a promené sur elle le cordeau pour en prendre la mesure?
Хто осно́ви її положив, чи ти знаєш? Або хто́ розтягнув по ній шнура?
6 Comment en a-t-on attaché les anneaux? Qui a posé sur elle la pierre angulaire?
У що підстави її позапу́щувані, або хто́ поклав камінь нарі́жний її,
7 Lorsque les astres ont paru, tous mes anges à haute voix m'ont applaudi.
коли ра́зом співали всі зо́рі пора́нні та радісний о́крик здіймали всі Божі сини?
8 J'ai renfermé la mer, j'ai placé des portes pour que, dans sa fureur, elle ne pût s'élancer hors des entrailles qui la contiennent.
І хто море воро́тами загороди́в, як воно виступа́ло, немов би з утро́би вихо́дило,
9 Pour langes, je lui ai donné les brouillards, et pour vêtement les nuées.
коли хмари поклав Я за одіж йому, а імлу́ — за його пелюшки́,
10 J'ai fixé ses limites, je l'ai entourée de battants et de verrous.
і призна́чив йому Я границю Свою та поставив засу́ва й воро́та,
11 Je lui ai dit: Tu iras jusque-là, tu n'iras pas plus loin; tes vagues se briseront sur toi-même.
і сказав: „Аж досі ти ді́йдеш, не далі, і тут ось межа́ твоїх хвиль гордови́тих?“
12 Est-ce de ton temps que j'ai disposé la lueur de l'aurore? et que l'étoile du matin a su qu'elle avait pour devoir
Чи за своїх днів ти наказував ра́нкові? Чи досві́тній зорі́ показав її місце,
13 De secouer la terre, en la tenant par les deux ailes, et d'en faire tomber les impies?
щоб хапа́лась за кі́нці землі та поси́пались з неї безбожні?
14 Est-ce toi qui, ayant pris de l'argile, as formé un être vivant et l'as mis sur la terre, doué de parole?
Земля змі́нюється, мов та глина печа́тки, і стають, немов о́діж, вони!
15 As-tu ôté aux méchants la lumière, as-tu broyé les bras des orgueilleux?
І нехай від безбожних їх світло віді́йметься, а високе раме́но злама́ється!
16 Es-tu descendu jusqu'au sources de la mer? As-tu marché dans les profondeurs de l'abîme?
Чи ти схо́див коли аж до мо́рських джере́л, і чи ти перехо́джувався дном безодні?
17 Les portes de la mort s'ouvrent-elles sans t'effrayer? Peux-tu soutenir sans épouvante les regards des gardiens de l'enfer? (questioned)
Чи для тебе відкриті були брами смерти, і чи бачив ти брами смерте́льної тіні?
18 La vaste étendue que le ciel recouvre ne t'a-t-elle pas averti? Dis-le- moi, que penses-tu de sa grandeur?
Чи широкість землі ти оглянув? Розкажи, якщо знаєш це все!
19 Quelle est la contrée où la lumière passe la nuit? Quel est le lieu où résident les ténèbres?
Де́ та доро́га, що світло на ній пробуває? А те́мрява — де її місце,
20 Pourrais-tu m'y conduire, en connais-tu le chemin?
щоб узяти її до границі її, і щоб знати стежки́ її дому?
21 Ne sais-je point que si dès lors tu étais né, tes jours ont été bien nombreux?
Знаєш ти, бо тоді народився ж ти був, і велике число твоїх днів!
22 As-tu visité les trésors de la neige? As-tu vu les trésors de la grêle?
Чи дохо́див коли ти до схо́ванок снігу, і схо́ванки граду ти бачив,
23 Les tiens-tu en réserve pour l'heure où se montreront tes ennemis, pour les jours de la guerre et des combats?
які Я тримаю на час лихолі́ття, на день бо́ю й війни?
24 D'où viennent les frimas ou le vent du midi qui souffle sous le ciel?
Якою дорогою ді́литься вітер, розпоро́шується по землі вітере́ць?
25 Quelle puissance a préparé la chute des pluies violente et la voie des cataclysmes
Хто для зливи прото́ку прові́в, а для громови́ці — дорогу,
26 Qui fondent sur des contrées où il n'y a point d'hommes, sur des déserts où les mortels ne possèdent rien;
щоб дощи́ти на землю безлюдну, на пустиню, в якій чоловіка нема,
27 Qui fécondent des champs inhabités et leur font produire une herbe luxuriante?
щоб пустиню та пущу наси́чувати, і щоб забезпе́чити ви́хід траві?
28 Quel est le père de la pluie? Qui a produit les gouttes de la rosée?
Чи є ба́тько в доща, чи хто кра́плі роси́ породи́в?
29 De quel sein est sortie la glace, d'où est né le givre du ciel
Із чиєї утро́би лід вийшов, а і́ній небесний — хто його породив?
30 Qui descend comme l'eau coule? Quel est celui qui frappe de terreur les impies?
Як камінь, тужа́віють води, а пове́рхня безо́дні ховається.
31 Est-ce toi qui as enchaîné les pléiades et ouvert la clôture qui retenait Orion?
Чи зв'яжеш ти за́в'язки Волосожа́ру, чи розв'я́жеш віжки́ в Оріо́на?
32 Feras-tu voir Mazuroth en son temps, et conduiras-tu sur sa chevelure l'étoile du soir elle-même?
Чи ви́ведеш ча́су свого Зодія́ка, чи Во́за з синами його попрова́диш?
33 Connais-tu les révolutions du ciel et ce qui arrive en même temps sur la terre?
Чи ти знаєш уста́ви небе́с? Чи ти покладе́ш на землі їхню вла́ду?
34 Appelles-tu de la voix le nuage, t'obéit-il, en s'ébranlant verse-t-il des torrents d'eau?
Чи піді́ймеш свій голос до хмар, — і багато води тебе вкриє?
35 Convoques-tu les éclairs? Viennent-ils en disant: Qu'y a-t-il?
Чи бли́скавки ти посилаєш, і пі́дуть вони, й тобі скажуть „Ось ми“?
36 Qui donc a enseigné aux femmes l'art de faire des tissus; qui les a douées de l'adresse d'y tracer des ornements divers?
Хто мудрість вкладає людині в нутро́? Або — хто́ дає се́рцеві розум?
37 Qui sait, en sa sagesse, dompter les nuages, et qui a courbé le ciel vers la terre?
Хто мудрістю хмари зрахує, і хто може затримати небесні посу́ди,
38 Il a été malléable comme de la terre en poudre, et je l'ai consolidé comme un bloc de pierre.
коли по́рох зливається в зли́вки, а кавалки злипаються?
39 Chasseras-tu pour donner aux lions leur nourriture? Rempliras-tu l'âme des serpents?
Чи здо́бич левиці ти зловиш, і заспоко́їш життя левчукі́в,
40 Ils craignent dans leurs repaires, et ils se tiennent en embuscade au fond des forêts.
як вони по лего́вищах ту́ляться, на ча́тах сидять по куща́х?
41 Qui a préparé au corbeau sa pâture? car ses petits, en secouant leurs ailes, ont crié au Seigneur pour demander à manger.
Хто готує для кру́ка поживу його, як до Бога кричать його діти, як без ї́жі блукають вони?
