Job 24
1 Pourquoi les moments ont-ils été ignorés du maître,
Для чо́го часи́ не заховані від Всемогу́тнього? Ті ж, що знають Його, Його днів не побачать!
2 Quand des impies ont envahi ses champs et ravi ses troupeaux avec ses bergers?
Пересо́вують ме́жі безбожні, стадо грабують вони та пасу́ть,
3 Ils ont enlevé la bête de somme de l'orphelin; ils ont mis en gage le bœuf de la veuve.
займають осла в сироти́ни, беруть у заста́ву вола від удовиць.
4 Ils ont fait dévier le faible de la voie de la justice, et l'homme doux s'est caché devant eux.
вони бідних з дороги спиха́ють, разом мусять ховатися збі́джені кра́ю.
5 Ils se sont répandus dans la campagne comme des ânes; ils se sont précipités sur moi en bon ordre; il leur a été agréable de prendre du pain pour leurs enfants.
Тож вони, бідарі́, немов дикі осли на пустині, вихо́дять на працю свою, здобичі шукаючи, — степ йому хліба дає для дітей.
6 Ils ont moissonné avant la saison une terre qui ne leur appartenait pas. Des pauvres ont cultivé les vignes des impies sans recevoir aliments ni salaires.
На полі вночі вони жнуть, і збирають собі виноград у безбожного,
7 Ils ont réduit des nus à passer les nuits sans vêtements, ils ont ôté la couverture qui préservait leur vie.
на́го ночують вони, без одежі, і не мають вкриття́ собі в холоді,
8 Ceux-ci, faute de demeure reçoivent la pluie des montagnes; ils n'ont d'autre lit que les rochers.
мокнуть від зливи гірсько́ї, а засло́ни не маючи, скелю вони обіймають.
9 Leurs oppresseurs ont enlevé l'orphelin à la mamelle; ils ont humilié celui qui déjà était abattu.
Сироту́ відривають від перс, і в заста́ву беруть від убогого.
10 Ils ont procuré aux nus un triste sommeil; ils ont pris aux affamés leur bouchée de pain.
Ходять на́го вони, без вбрання́, і голодними носять снопи́.
11 Ils ont dressé de mauvaises embûches en des défilés; ils n'ont point connu le droit chemin.
Хоч між му́рами їхніми ро́блять оливу, то́пчуть чави́ла, — та прагнуть вони!
12 L'âme des enfants chassés de leurs maisons et de leurs villes a exhalé de profonds sanglots.
Стогнуть люди із міста, і кричить душа вби́ваних, а Бог на це зло не зверта́є уваги.
13 Pourquoi le Seigneur n'a-t-il pas exercé sa surveillance sur de telles actions? Ces impies en la terre qui leur appartenait ont tout ignoré; ils ne connaissaient pas les voies de la justice; ils n'ont même pas suivi les sentiers battus.
Вони проти світла бунту́ють, не знають дорі́г Його, і на сте́жках Його не сидять.
14 Quand il a su leurs œuvres, il les a voués aux ténèbres. Le voleur attend la nuit.
На світа́нку встає душогу́б, замордо́вує бідного та злидаря́, а ніч він прово́дить, як зло́дій.
15 L'œil de l'adultère a épié l'heure de l'obscurité; sa pensée est que nul ne le soupçonne, et il s'est voilé le visage.
А перелю́бника око чекає смерка́ння, говорячи: „Не побачить мене жодне око!“і засло́ну кладе на обличчя.
16 Pendant la nuit, il a percé des maisons; ils avaient fixé le moment, et ils n'ont point connu la lumière.
Підко́пуються під доми́ в темноті́, замика́ються вдень, світла не знають вони,
17 En même temps que le matin, l'ombre de la mort leur apparaît et les trouble.
бо ра́нок для них усіх ра́зом — то те́мрява, і знають вони жахи те́мряви.
18 L'homme s'enfuit comme l'objet léger qui coule à la surface de l'eau; maudit soit son champ, que ses arbres disparaissent
Такий легкий він на пове́рхні води, на землі їхня частка прокля́та, — не ве́рнеться він на дорогу садів-виноградів.
Як посу́ха та спе́ка їдять сніжну во́ду, так шео́л поїсть грі́шників! (Sheol h7585)
20 Si ensuite il vient à se rappeler son crime, c'est pour lui comme la vapeur, à peine visible, de la rosée; puisse-t-il être rétribué selon ses œuvres. Que tout homme inique soit broyé comme un arbre pourri.
Забуде його лоно матері, буде жерти черва́ його, мов солодо́щі, більше не буде він зга́дуваний, — і безбожник поламаний буде, мов де́рево!
21 Car il n'a fait aucun bien à la femme stérile; il n'a eu aucune compassion de son sexe.
Чинить зло для бездітної він, щоб вона не родила, і вдовиці не зробить добра́.
22 Il a ruiné les faibles avec emportement; aussi, au comble de son élévation, il ne sera point assuré de sa vie.
А міццю своєю він тягне могутніх, — коли він встає, то ніхто вже не певний свойо́го життя!
23 S'il tombe malade, qu'il n'espère point de guérison, il succombera.
Бог дає йому все на безпе́ку, і на те він спира́ється, та очі Його бачать їхні доро́ги:
24 Car il a maltraité des gens en son orgueil; et puis il s'est flétri comme une herbe pendant l'ardente chaleur, ou comme un épi tombé de sa tige.
піді́ймуться трохи — й не має вже їх, бо понижені. Як усе, вони гинуть, — і зрі́зуються, немов та колоско́ва голо́вка.
25 Qui dira que j'ai menti, et qui réduira mes paroles à néant?
Якщо ж ні, то хто зробить мене неправдомо́вцем, а слово моє на марно́ту обе́рне?“
