Job 15

1 Et Eliphaz le Thémanite répondant dit:

І відповів теманянин Еліфа́з та й сказав:

2 Est-il sage celui qui, rempli d'amertume, s'exprimera comme si l'esprit d'intelligence l'inspirait,

„Чи відповідатиме мудра люди́на знання́м вітряни́м, і східнім вітром напо́внить утробу свою?

3 En exhalant des plaintes inconvenantes et des discours inutiles?

Бу́де виправдуватися тим словом, що не надається, чи тими реча́ми, що пожитку немає від них?

4 N'as-tu pas répudié toute crainte pour un tenir un tel langage devant le Seigneur?

Ти страх Божий руйнуєш тако́ж, і пусто́шиш молитву до Бога,

5 Tu es coupable en ces mots de ta bouche; tu n'as point apprécié ceux des hommes capables.

бо навчає провина твоя — твої уста, і ти вибираєш собі язика хитрунів.

6 C'est ta bouche qui t'accuse, et non moi; tes lèvres portent témoignage contre toi.

Оскаржа́ють тебе твої уста, не я, й твої губи свідкують на те́бе:

7 Qu'y a-t-il? Es-tu le premier mortel qui ait existé? As-tu été produit avant les montagnes?

Чи ти народився люди́ною першою, чи раніше, ніж згі́р'я, ти ство́рений?

8 As-tu entendu le Seigneur commander; Dieu t'a-t-il admis en ses conseils; la sagesse réside-t-elle en toi?

Чи ти слухав у Божій таємній нара́ді, та мудрість для себе забрав?

9 Que sais-tu que nous ne sachions; que comprends-tu que nous ne comprenions?

Що ти знаєш, чого б ми не знали? Що ти зрозумів, — і не з нами воно?

10 L'un de nous est un vieillard plus chargé de jours que ne l'a été ton père.

Поміж нами і сивий, ото́й і старий, старший днями від ба́тька твого́.

11 Tu as été châtié faiblement à cause des péchés que tu as commis, et tes paroles sont superbes et hautaines.

Чи мало для тебе — поті́шення Божі та слово, яке Він сховав у тобі́?

12 Qu'a donc osé ton cœur et sur qui as-tu porté les yeux,

Чого то підно́сить тебе твоє серце, й які то знаки́ твої очі дають,

13 Pour que tu t'emportes à ce point devant le Seigneur et que tu laisses de telle paroles sortir de ta bouche?

що на Бога зверта́єш ти духа свого́, і з своїх уст випускаєш подібні слова́?

14 Qui donc, étant mortel, sera irréprochable? Qui donc étant né de la femme, sera semblable au Juste?

Що таке чоловік, щоб опра́вданим бути, і щоб був справедливим від жінки наро́джений?

15 Puisque Dieu n'a pas confiance en ses saints et que devant lui le ciel n'est pas pur,

Таж Він на́віть святим Своїм не довіря́є, і не опра́вдані в о́чах Його небеса́, —

16 Souffre donc qu'il considère comme impur et profane l'homme qui boit l'iniquité à pleines coupes.

що ж тоді чоловік той бридки́й та зіпсутий, що п'є кривду, як воду?

17 Je vais te dire, écoute-moi, je vais te révéler ce que j'ai vu,

Я тобі розповім, — ти послухай мене, а що бачив, то те розкажу́,

18 Ce que rapportent les sages, ce qu'ils avaient appris de leurs pères,

про що мудрі доне́сли та від батьків своїх не затаїли того, —

19 Les sages à qui seuls la terre a été donnée et que jamais l'étranger n'a assaillis:

їм самим була да́на земля, і не прихо́див чужий поміж них.

20 Les jours de l'impie se passent dans l'inquiétude; ceux du puissant de la terre sont comptés.

Безбожний тремти́ть по всі дні, а наси́льникові мало років захо́вано.

21 Il s'effraye des bruits que son oreille recueille, et lorsqu'il croit jouir d'un moment de paix, sa catastrophe est prochaine.

Вереск жа́хів — у нього в уша́х, серед ми́ру прихо́дить на нього грабі́жник.

22 Qu'il ne s'imagine pas revenir des ténèbres; car déjà il est livré à des mains de fer.

Він не вірить, що ве́рнеться від темноти́, й він вичі́кується для меча́.

23 Il est réservé à rassasier les vautours; il n'ignore pas lui-même qu'il attend sa chute; le sombre jour est près de l'emporter.

Він мандру́є за хлібом, — та де він? Знає він, що для нього встано́влений день темноти́.

24 La nécessité, l'affliction vont le saisir et tomber sur lui, comme un chef de guerre qui combat au premier rang.

Страша́ть його у́тиск та гно́блення, хапають його, немов цар, що готовий до бо́ю,

25 Car il s'est attaqué au Fort; il a levé la tête avec orgueil devant le Seigneur.

бо руку свою простягав він на Бога, і повставав на Всемогу́тнього,

26 Il a couru contre Dieu l'outrage à la bouche, le dos couvert d'un épais bouclier.

проти Нього твердо́ю він шиєю бігав, товсти́ми хребта́ми щитів своїх.

27 L'embonpoint gonflait son visage, et son ventre engraissé descendait sur ses cuisses.

Бо закрив він обличчя своє своїм салом, і бо́ки обклав своїм жиром,

28 Puisse-t-il passer les nuits dans des villes désertes et se loger en des demeures inhabitées; que d'autres emportent ce que les siens auront préparé.

і сидів у міста́х поруйно́ваних, у дома́х тих, що в них не сидять, що на купи каміння призна́чені.

29 Qu'il n'ajoute pas à ses richesses; qu'il ne lui reste rien de ce qu'il possède; qu'il ne projette plus d'ombre sur la terre.

Він не буде багатий, і не всто́їться сила його, і по землі не поши́ряться їхні маєтки.

30 Qu'il n'échappe pas à l'obscurité, que le vent flétrisse ses bourgeons et que ses fleurs tombent.

Не всту́питься з те́мности він, по́лум'я висушить па́рост його, й духом уст Його буде він схо́плений.

31 Qu'il ne s'imagine pas pouvoir subsister, car il ne réalisera que des choses vaines.

Хай не вірить в марно́ту заблу́каний, бо марно́тою буде заплата йому́, —

32 Sa récolte sera détruite avant la maturité; ses arbustes ne grossiront pas.

вона ви́повниться не за днів його, а його верхові́ття не буде зелене!

33 Qu'il soit cueilli comme un raisin vert; qu'il sèche comme une fleur d'olivier.

Поскидає наси́ллям, немов виноград, недозрілість свою, поро́нить він квіття своє, як оливка, —

34 Car la mort porte témoignage contre l'impie; et le feu brûlera les demeures de ceux qui se laissent gagner par les présents.

бо збори безбожних спусто́шені будуть, а огонь пожере́ дім хаба́рника:

35 La race des pervers ne concevra que des douleurs, elle n'enfantera que de vanités, et le seul fruit de ses entrailles sera la fraude.

він злом вагітні́є, й породить марно́ту, й ома́ну готує утро́ба його“.