Job 13

1 Voilà ce que mon œil a vu et ce qu'a entendu mon oreille.

Ось усе оце бачило око моє, чуло ухо моє, — та й усе заува́жило.

2 Tout ce que vous savez je le sais, et, non plus que vous, je ne manque d'intelligence.

Як знаєте ви — знаю й я, я не нижчий від вас,

3 Je parlerai donc au Seigneur; je me plaindrai devant lui, s'il ne s'y oppose pas.

і я говори́тиму до Всемогутнього, і переко́нувати хочу Бога!

4 Vous êtes des médecins iniques, et il y a des remèdes pour tous les maux.

Та неправду кує́те тут ви, лікарі́ непутя́щі ви всі!

5 Que n'avez-vous gardé le silence? la sagesse vous viendrait.

О, коли б ви наспра́вді мовчали, то вам це за мудрість було́ б!

6 Ecoutez les reproches de ma bouche; recueillez le jugement que prononcent mes lèvres.

Послухайте но переко́нань моїх: і ви́слухайте запере́чення уст моїх.

7 N'est-ce pas devant le Seigneur que vous avez discouru et que vous avez dit des mensonges?

Чи будете ви говорити неправду про Бога, чи будете ви говорити ома́ну про Нього?

8 Obéissez-vous à ses ordres? Non, vous vous étiez de vous-mêmes constitués juges.

Чи будете ви уважати на Нього? Чи за Бога на прю постаєте?

9 C'est bien, s'il suit vos traces; et si, en tout ce que vous avez fait, vous vous êtes conformés à sa pensée,

Чи добре, що вас Він дослі́дить? Чи як з люди́ни сміються, так будете ви насміха́тися з Нього?

10 Il ne vous adressera pas le moindre blâme. Mais si, en secret, vous avez eu égard aux apparences,

Насправді Він вас покарає, якщо бу́дете ви потура́ти таємно особі!

11 Est-ce que son tourbillon ne vous enlèvera pas? L'épouvante qu'il répand tombera sur vous.

Чи ж ве́лич Його не настра́шує вас, і не напада́є на вас Його страх?

12 Votre orgueil se dispersera comme de la cendre; votre corps sera comme de la boue.

Ваші нага́дування — це прислі́в'я із по́пелу, ваші ба́шти — це гли́няні башти!

13 Ne m'interrompez pas; laissez-moi dire, et mon courroux se calmera.

Мовчіть передо мною, — а я говори́тиму, і нехай щобудь при́йде на ме́не!

14 Je prendrai, avec mes dents, ma chair, et je mettrai mon âme sur ma main.

Нащо де́ртиму я своє тіло зубами своїми, а душу свою покладу́ в свою ру́ку?

15 Quand même le Tout-Puissant m'accablerait, puisque aussi bien il a commencé, je ne laisserais pas de parler et de me plaindre devant lui.

Ось Він мене вб'є, і я надії не матиму, — але перед обли́ччям Його про доро́ги свої спереча́тися буду!

16 C'est de là que viendra mon salut; car Dieu n'entendra de ma bouche aucune parole artificieuse.

І це мені буде спасі́нням, бо перед обличчя Його не піді́йде безбожний.

17 Ecoutez, écoutez mes raisonnements, car je me dévoilerai à vous qui me prêtez l'oreille.

Направду послухайте сло́ва мого́, а моє це осві́дчення — в ваших ушах нехай бу́де.

18 Me voici près du jugement, et je sens que je serai reconnu juste.

Ось я суд споряди́в, — бо я справедливий, те знаю!

19 Car quel est celui qui comparaîtra avec moi devant le juge, pour que maintenant je me taise et que je déserte ma cause?

Хто той, що буде зо мною прова́дити прю? Бо тепер я замовк би й помер би.

20 Que deux choses mes soient accordées; alors, ô mon Dieu, je ne me cacherai point de vous.

Тільки двох цих речей не роби Ти зо мною, тоді від обличчя Твого́ я не буду ховатись:

21 Détournez votre main qui me frappe; délivrez-moi de la crainte que vous inspirez.

віддали Свою руку від мене, а Твій страх хай мене не жаха́є!

22 Ensuite, appelez ma cause, et j'accourrai; accusez-moi, je ne vous ferai pas attendre ma défense.

Тоді клич, а я відповіда́тиму, або я говори́тиму, Ти ж мені відповідь дай!

23 Quels sont mes péchés et mes dérèglements? Apprenez-moi quels ils sont?

Скільки в мене провин та гріхів? Покажи Ти мені мій пере́ступ та гріх мій!

24 D'où vient que vous vous dérobez à mes regards? Montrez-moi le chemin qui mène à vous.

Чому Ти ховаєш обличчя Своє і вважаєш мене Собі во́рогом?

25 Ne me considérez-vous pas comme un adversaire semblable à la feuille desséchée que le moindre souffle emporte, ou au brin d'herbe fanée qu'entraîne le vent?

Чи Ти будеш страха́ти заві́яний вітром листо́к? Чи Ти соломи́ну суху будеш гнати?

26 Et vous avez enregistré ce que je puis avoir fait de mal; et vous m'avez tenu compte des péchés de mon enfance.

Бо Ти пишеш на мене гірко́ти й провини мого молоде́чого віку даєш на спа́док мені,

27 Vous avez mis mes pieds en des entraves; vous avez observé toutes mes œuvres; vous avez cherché l'empreinte de tous mes pas.

і в кайда́ни зако́вуєш но́ги мої, і всі дороги мої стере́жеш, на́зирці ходиш за мною,

28 Et je suis déjà comme une vieille outre, comme un manteau mangé des vers.

і він розпадається, мов та трухля́вина, немов та одежа, що міль її з'їла!