Jérémie 30

1 À l'Idumée, voici ce que dit le Seigneur: n'y a plus de sagesse à Théman; le conseil a péri chez ses sages; leur sagesse s'en est allée.

Слово, що було до Єремії від Господа, гово́рячи:

2 Leur pays a été foulé; creusez des retraites pour vous abriter, hommes de Dédam; car le Seigneur a fait venir contre vous la destruction. J'ai amené ce peuple, dit-il, au temps où je l'ai visité;

„Так говорить Господь, Бог Ізраїлів, кажучи: Напиши собі всі ті слова́, що тобі говорив Я, до книги.

3 Car des vendangeurs sont venus, qui ne te laisseront pas une grappe; ils étendront la main sur toi comme des voleurs de nuit;

Бо прихо́дять ось дні, — говорить Господь, — і Я верну́ народ Мій Ізраїлів та Юдин, — каже Господь, — і верну́ їх до Кра́ю, що їхнім батька́м Я був дав, і вони пося́дуть його.

4 Car j'ai pillé Ésau; j'ai découvert ses retraites cachées; ils n'ont pu se cacher eux-mêmes. Ils ont péri par la main de leur frère et de leur voisin; et il n'est pas possible

А оце ті слова, що Господь говорив про Ізраїля й Юду:

5 Qu'il survive chez toi un seul orphelin; quant à moi je vivrai, et les veuves ont mis en moi leur confiance.

Бо так промовляє Госпо́дь: Почули ми голос страху, переля́ку, й немає споко́ю.

6 Car voici ce que dit le Seigneur: Ceux qui n'avaient point coutume de boire ce calice y boiront; et, coupable, tu ne seras pas impuni.

Запитайте й побачте, чи родить мужчи́на? Чому́ ж це Я бачу, що в кожного мужа он ру́ки його — на сте́гнах його, немов у породі́ллі, і всяке обличчя поблідло?

7 J'ai juré par moi-même, dit le Seigneur, que tu serais, au milieu de la terre, inhabitée, outragée et maudite; et toutes tes villes seront désertes dans tous les siècles.

Ой горе, бо це день великий, — немає такого, як він! А це час недолі для Якова, та з нього він бу́де врято́ваний!

8 J'ai entendu une voix venant du Seigneur, et il a envoyé des messagers aux nations, disant: Rassemblez-vous, marchez contre Édom; levez-vous pour le combattre.

І буде в той день, — говорить Господь Савао́т, — поламаю ярмо Я із шиї твоєї, а пу́та твої розірву́, — і не будуть чужі понево́лювати більше його!

9 Je t'ai rendu petit parmi les nations, méprisable parmi les hommes.

І будуть служити вони тільки Господеві, Богові своє́му, і цареві своєму Давидові, якого поста́влю Я їм.

10 Tes plaisirs t'ont séduit, et l'audace de ton cœur; Édom s'est logé dans le creux des rochers; il s'est emparé de la force des hautes collines; il a placé haut son nid comme l'aigle; c'est de là que je te précipiterai;

А ти не лякайся, рабе Мій Якове, — каже Госпо́дь, — і не страши́ся, Ізраїлю, бо Я ось врятую тебе із далекого кра́ю, і наща́дків твоїх — з краю їхнього полону́! І ве́рнеться Яків, і буде спокійний, і буде безпе́чний, і не буде того́, хто б його настраши́в,

11 Et l'Idumée sera un désert, et le passant sifflera sur elle.

бо Я із тобою, — говорить Господь, — щоб спаса́ти тебе! Бо зроблю́ Я кінець всім наро́дам, між якими тебе розпоро́шив, та з тобою кінця́ не зроблю́, і тебе покараю за правом, бо не поли́шу тебе непокараним!

12 Voilà comme ont été bouleversées Sodome et Gomorrhe et les villes voisines, dit le Seigneur tout-puissant; nul homme ne s'y reposera; nul fils de l'homme n'y demeurera.

Бо так промовляє Господь: Невиліча́льна пораза твоя, рана твоя невиго́йна!

13 Voilà que contre elle l'ennemi va bondir comme un lion bondit du Jourdain à Étham; car je le conduirai promptement contre elle; dirigez vos jeunes guerriers contre l'Idumée: car qui est semblable à moi? Qui me résistera? Quel pasteur se placera devant moi face à face?

Немає того, хто б справу твою́ розсудив для твоєї боля́чки, нема в тебе ліків таких, щоб над раною м'ясо зросло́!

14 À cause de cela, écoutez le conseil que le Seigneur a tenu contre l'Idumée et contre ceux de Théman: Je jure que leurs moindres brebis périront, et que leur demeure sera pour eux inhabitable.

Забу́ли про тебе всі дру́зі твої, до тебе вони не зверта́ються, — бо ворожим уда́ром Я вра́зив тебе, жорстокою карою за числе́нні провини твої, за те, що зміцніли гріхи́ твої.

15 La terre a été effrayée du bruit de leur chute, et l'on n'y a plus entendu la voix de la mer.

Чого ти кричиш про пора́зу свою, про свій біль невиго́йний? За числе́нні твої беззако́нства, за те, що зміцні́ли гріхи́ твої, Я зробив тобі це.

16 Voilà que l'ennemi va regarder comme l'aigle; puis il étendra ses ailes sur les forteresses d'Édom, et le cœur des forts de l'Idumée sera en ce jour comme le cœur d'une femme qui enfante.

Тому всі, що тебе поїдають, поїджені бу́дуть, а всі вороги твої — всі вони пі́дуть в поло́н, і стануть здо́биччю ті, хто тебе обдирає, а всіх, хто грабує тебе, на грабу́нок віддам!

17 Voici ce que dit le Seigneur aux fils d'Ammon: N'y a-t-il point de fils en Israël? N'y a-t-il point chez eux d'héritiers? Pourquoi donc Melchol s'est-il emparé de Galaad, et a-t-il établi son peuple dans ses villes?

Бо ви́рощу шкурку на рані тобі, і з пора́з тебе вилікую, — говорить Госпо́дь, — бо „відкинута“зва́но тебе, ти, Сіонська дочка́, „якої ніхто не шукає“.

18 À cause de cela, voilà que les jours arrivent, dit le Seigneur, où je ferai entendre sur Rabbath le tumulte de la guerre, et ce ne sera plus qu'une ruine et un désert, et ses autels seront brûlés par le feu, et Israël héritera de sa principauté.

Так говорить Господь: Ось Я поверну́ з полону шатра Яковові, і зми́луюся над місцями його пробува́ння, — і на пагі́рку своїм побуду́ється місто, а па́лац ося́деться на відповідному місці своїм.

19 Pousse des gémissements, Ésebon; car Haï est détruite; criez, filles de Rabbath, ceignez des cilices et frappez-vous la poitrine, parce que Melchol sera banni, et avec lui ses prêtres et ses princes.

І ви́йде подяка із них та голос радіючих, і Я їх помно́жу, — і не буде їх мало, і просла́влю Я їх — і не будуть прини́жені!

20 Pourquoi vous réjouissez-vous dans les plaines d'Énacim; et toi aussi, fille de l'orgueil, qui te confies en tes trésors, disant: Qui donc marchera contre moi?

І сини його стануть, як перше, а збір його буде міцни́й перед лицем Моїм, і Я покараю всіх тих, хто його переслідує!

21 C'est moi qui t'apporterai l'épouvante, dit le Seigneur, de tous les pays qui t'environnent; et devant eux vous vous disperserez tous, et nul ne vous rassemblera.

І буде із нього Поту́жний його, і поста́не Воло́дар його́ з-поміж ньо́го, й Я набли́жу Його, — й Він піді́йде до Мене! Бо хто є такий, що нара́зить життя своє на небезпе́ку, щоб до Мене набли́зитись? каже Госпо́дь.

22 À Cédar, reine du palais, qui a frappé Nabuchodonosor, roi de Babylone, voici ce que dit le Seigneur: Levez-vous et marchez sur Cédar, et rassasiez les fils de Cedem.

І станете ви наро́дом Мені, а Я буду вам Богом!

23 À Cédar, reine du palais, qui a frappé Nabuchodonosor, roi de Babylone, voici ce que dit le Seigneur: Levez-vous et marchez sur Cédar, et rassasiez les fils de Cedem.

Ось буря Господня, лютість вихо́дить, а вихор крутли́вий на голову безбожних упаде́.

24 Ils prendront leurs tentes et leurs brebis; ils prendront leurs vêtements, leurs meubles et leurs chameaux; appelez contre eux la destruction de toutes parts.

Не спи́ниться по́лум 'я гніву Господнього, поки Свого не зробить, і поки не ви́конає за́мірів серця Свого́, — ви напри́кінці дні́в зрозумієте це́!

25 Fuyez, creusez des retraites profondes pour vous cacher, vous qui êtes assis dans le palais, parce que le roi de Babylone a tenu conseil et pris des résolutions contre vous.

26 Lève-toi et marche sur une nation tranquillement assise dans le repos, sans portes, sans verrous, sans barrières, seule à l'écart.

27 Et ses chameaux seront ton butin, la multitude de son bétail sera détruite; et je les vannerai à tous les vents, ces hommes qui se coupent la chevelure au dessus du front; je leur apporterai le bouleversement de toutes leurs frontières, dit le Seigneur.

28 Et leur palais sera le séjour des autruches et il sera à jamais désert; nul homme ne s'y reposera; nul fils des hommes n'y demeurera.

29 A Damas, Émath et Arphath sont dans la confusion, parce qu'elles ont entendu une nouvelle funeste; elles sont stupéfaites, elles sont furieuses et ne peuvent plus se tenir en repos.

30 Damas a perdu courage; elle s'est enfuie; elle a été prise de terreur.

31 Pourquoi n'a et-elle pas épargné ma ville, le lieu que j'aime?

32 À cause de cela, tes jeunes gens tomberont au milieu de tes places, et tous tes hommes de guerre périront, dit le Seigneur.

33 Et je mettrai le feu aux remparts de Damas, et il dévorera les carrefours du fils d'Ader.