Ézéchiel 7

1 Et la parole du Seigneur vint à moi, disant:

І було́ мені слово Господнє таке:

2 Et toi, fils de l'homme, dis: Voici ce que dit le Seigneur: La fin est venue pour la terre d'Israël; elle est venue sur les quatre ailes de la terre.

„А ти, сину лю́дський, послухай: Отак Господь Бог промовляє до кра́ю Ізраїлевого: Кіне́ць, надійшов той кінець на чотири окра́йки землі!

3 La fin est venue

На те́бе тепер цей кінець, і пошлю́ Я на те́бе Свій гнів, і тебе́ розсуджу́ за твоїми доро́гами, і на тебе складу́ всі гидо́ти твої.

4 Pour toi, habitant de la terre; le temps est venu, le jour est proche; il est venu sans troubles et sans douleurs.

І око Моє над тобою не зми́лується, і милосе́рдя не бу́ду Я мати, бо доро́ги твої Я на тебе складу́, а гидо́ти твої серед тебе зоста́нуть, і пізнаєте ви, що Я — то Господь!“

5 Maintenant, à portée de ma main, je répandrai sur toi ma colère, j'assouvirai sur toi ma fureur, et je te jugerai pour tes voies, et je te rétribuerai pour toutes tes abominations.

Отак Господь Бог промовляє: „Ось прихо́дить біда на біду́!

6 Mon œil sera sans pitié, et je serai sans miséricorde; car je te rétribuerai selon tes voies, et tes abominations seront au milieu de toi; et tu sauras que je suis le Seigneur, et que c'est moi qui te frappe.

Прихо́дить кінець, прихо́дить кінець, — він збуди́вся на тебе, прихо́дить ось він!

7 Maintenant ta fin est proche; et j'enverrai mon jugement contre toi, et je te punirai dans tes voies, et je te rétribuerai pour toutes tes abominations.

Надійшла твоя доля для тебе, о ме́шканче кра́ю, приходить цей час, близьки́й той день за́колоту, нема на гора́х крику радости.

8 Mon œil sera sans pitié, et je serai sans miséricorde; car je te rétribuerai pour tes voies, et tes abominations seront au milieu de toi, et tu sauras que je suis le Seigneur.

Тепер лютість Свою незаба́ром Я виллю на те́бе, і Свій гнів докінчу́ проти те́бе, і тебе́ осуджу́ за твоїми дорогами, і на те́бе складу́ всі гидо́ти твої!

9 Car ainsi dit le Seigneur.

І око Моє над тобою не зми́лується, і милосе́рдя не бу́ду Я мати, бо доро́ги твої Я на тебе складу́, а гидо́ти твої серед тебе зали́шаться, — і пізнаєте ви, що Я — Госпо́дь, що карає!

10 Voilà que la fin est venue, voilà le jour du Seigneur, puisque la verge a fleuri et que l'orgueil a germé.

Ось той день, ось прихо́дить, доля виходить, виро́стає кий, розцвітає пиха,

11 Et le Seigneur brisera la force de l'impie, et cela sans trouble et sans hâte.

розвило́ся наси́льство для ки́я безбожності! Нічого із них не зали́шиться: ані з числе́нности їхньої, ані з їхнього завору́шення, ані з їхньої пишноти́.

12 Le temps est venu, voilà le jour. Que l'acheteur ne se réjouisse pas, que le vendeur ne se lamente pas.

Надходить той час, наближа́ється день. Хто купує, нехай не радіє, а хто продає, хай не буде в жало́бі, — бо сунеться лютість на все многолю́ддя його!

13 Car l'acheteur ne retournera pas vers le vendeur, et l'homme ne prévaudra pas avec l'œil de sa vie.

Бо до про́даного не пове́рнеться вже продаве́ць, хоча б залиши́вся при житті між живими, бо пророцтво про все многолю́ддя їхнє не відмі́ниться, і ніхто беззаконням своїм не зміцни́ть свого життя.

14 Sonnez de la trompette, et choisissez entre toutes ces choses:

Засу́рмлять у су́рму та все приготу́ють, — та не пі́де ніхто на війну́, бо на все многолю́ддя його Моя лютість!

15 La guerre au dehors avec le glaive, la famine et la peste au dedans; celui qui est aux champs périra par le glaive; ceux qui seront dans la ville, la famine et la peste les consumeront.

На вулиці — меч, морови́ця ж та голод — у домі, хто на полі — помре від меча, а хто в місті — зжере́ того голод та мор.

16 Et parmi eux, ceux qui se seront enfuis seront sauvés, et ils resteront dans les montagnes. Mais les autres, je les tuerai, chacun dans son iniquité.

І врято́вані з них повтікають, і бу́дуть на го́рах, немов голуби́ із долин, — всі бу́дуть стогна́ти, кожен за гріх свій.

17 Toute main sera défaillante, toute jambe souillée d'humeurs.

Усі ру́ки осла́бнуть, затремтя́ть, як вода, всі колі́на,

18 Et ils ceindront des cilices, et l'effroi les couvrira; et tout visage sera confondu, et toute tête sera chauve.

і вере́тами попідпері́зуються, і покри́є їх страх, і на кожнім лиці буде сором, а на всіх голова́х їхніх — жало́бна та ли́сина.

19 On jettera leur argent dans les rues, on méprisera leur or; et leurs âmes n'en seront pas assouvies, et leurs entrailles n'en seront point rassasiées; car le châtiment de leurs iniquités est venu.

Вони повикида́ють на вулицю срі́бло своє, і за ніщо́ їхнє золото стане, — їхнє срі́бло та золото їхнє не буде могти́ врятувати їх удень гніву Господнього, ним не наси́тять своєї душі й свого ну́тра вони не напо́внять, бо їхня провина була перешкодою!

20 Leurs ornements les plus précieux, ils s'en sont servis pour satisfaire leur orgueil; ils en ont fait les images de leurs abominations. C'est pourquoi je les regarde comme choses impures.

А гордість вчинили за славну оздо́бу свою́, у ній наробили бовва́нів гидо́ти своєї й обри́джень своїх, тому їм оберну́ Я її на нечистість, —

21 Et je les livrerai aux mains des étrangers, pour les mettre au pillage, et aux fléaux de la terre, pour en être la proie; et on les tiendra choses impures.

і віддам її в руку чужих на грабу́нок, а нечестивим землі — на здобич.

22 Et je détournerai de ces hommes mon visage; et ils profaneront le lieu de mon repos, et ils y entreront avec insolence, et ils le profaneront.

І обличчя Своє відверну́ Я від них, і вони побезче́стять Мій скарб, і вві́йдуть до нього наси́льники та й побезче́стять його́.

23 Et ils le bouleverseront; car la terre est pleine d'étrangers, et la ville pleine d'iniquités.

Зроби ланцюга́, бо земля перепо́внилась правом крива́вим, а місто наси́льством напо́внилось.

24 Et je ferai taire les rugissements de leur force; et leurs choses saintes seront souillées.

І наведу́ Я найзліших із наро́дів, — і пося́дуть вони доми їхні, і гордість вельмо́жних спиню́, — і свя́тощі їхні побезче́щені бу́дуть!

25 Et l'expiation viendra, et chacun cherchera la paix, et il n'y en aura point.

Загибіль іде, й вони будуть шукати споко́ю — та не буде його.

26 Et il y aura malheur sur malheur, message sur message; on cherchera quelque vision de prophète, et la loi périra par le prêtre, et le conseil par les anciens.

При́йде біда до біди, й буде звістка до звістки, і бу́дуть шукати проро́цтва в пророка, та згине Зако́н у священиків і рада — у ста́рших.

27 Le prince se revêtira de désolation; les mains du peuple seront paralysées. Je les traiterai selon leurs voies, et je les punirai selon leurs jugements, et ils sauront que je suis le Seigneur.

Цар буде в жало́бі, і стра́хом зодя́гнеться князь, а ру́ки наро́ду землі затремтя́ть. За доро́гами їхніми їм учиню́, і судитиму їх — їхніми суда́ми, і пізна́ють, що Я — то Госпо́дь!“