Ecclésiaste 7

1 Bon renom vaut mieux que bon parfum; le jour de la mort vaut mieux que le jour de la naissance.

Краще добре ім'я́ від оливи хорошої, а день смерти люди́ни — від дня її вро́дження!

2 Il vaut mieux aller à la maison du deuil qu'à la maison du festin, puisque le deuil est la fin de tout homme, et que le vivant donnera ainsi de bons avertissements à son cœur.

Краще ходити до дому жало́би, ніж ходити до дому бенке́ту, бо то — кінець кожній люди́ні, і живий те до серця свого бере!

3 La tristesse vaut mieux que le rire; parce que, par la tristesse du visage, le cœur deviendra bon.

Кращий смуток від смі́ху, бо при обличчі сумні́м добре серце!

4 Le cœur des sages est à la maison des pleurs; le cœur des insensés est à la maison d'allégresse.

Серце мудрих — у домі жало́би, а серце безглу́здих — у домі весе́лощів.

5 Mieux vaut écouter la réprimande d'un sage, que d'entendre le chant des insensés.

Краще слухати до́кір розумного, аніж слу́хати пісні безумних,

6 Le rire des insensés est comme le pétillement des épines sous une chaudière; et cela encore est vanité.

бо як трі́скот терни́ни під горщиком, такий сміх нерозу́много. Теж марно́та й оце!

7 La calomnie trouble le sage, et lui fait perdre sa force d'âme.

Коли мудрий кого утискає, то й сам нерозумним стає, а хаба́р губить серце.

8 La fin du discours vaut mieux que le commencement; un homme patient vaut mieux qu'un esprit présomptueux.

Кінець ді́ла ліпший від поча́тку його; ліпший терпеливий від чванькува́того!

9 Ne t'abandonne pas trop vite au souffle de la colère; car la colère réside dans le sein des insensés.

Не спіши в своїм дусі, щоб гні́ватися, бо гнів спочиває у на́драх глупці́в.

10 Garde-toi de dire: Comment se fait-il que les jours d'autrefois ont été meilleurs que ceux d'à présent? Car il n'est point sage de s'enquérir de ces choses.

Не кажи: „Що́ це сталось, що перші дні були кращі за ці?“, бо не з мудрости ти запитався про це.

11 La sagesse est bonne, unie aux richesses; elle est alors profitable à ceux qui vivent sous le soleil.

Добра мудрість з багатством, а прибу́ток для тих, хто ще сонечко бачить,

12 Car on s'abrite à l'ombre de la sagesse, comme à l'ombre de l'argent; mais l'avantage de la science et de la sagesse, c'est qu'elles font vivre celui qui les possède.

бо в тіні мудрости — як у тіні срі́бла, та ко́ристь пізна́ння у то́му, що мудрість життя зберігає тому́, хто має її.

13 Considère les œuvres de Dieu; car qui pourrait redresser celui que Dieu a courbé?

Розваж Божий учинок, — бо хто́ може те ви́простати, що Він покриви́в?

14 Au jour de la prospérité vis dans le bien-être, et prévois le jour du malheur; prévois-le: car Dieu a fait telle chose concordant avec telle autre, à cause des propos des hommes, afin qu'ils ne trouvent rien à blâmer en Lui.

За доброго дня користай із добра́, за злого ж — розважуй: Одне й друге вчинив Бог на те, щоб люди́на нічо́го по собі не знайшла́!

15 J'ai vu toutes choses au jour de ma vanité. Le juste meurt avec sa justice; l'impie subsiste avec sa perversité.

В днях марно́ти своєї я всьо́го набачивсь: буває справедливий, що гине в своїй справедливості, буває й безбожний, що довго живе в своїм злі.

16 Ne sois pas juste à l'excès; ne soit point sage plus qu'il ne faut, de peur que tu ne sois confondu.

Не будь справедливим занадто, і не роби себе мудрим над міру: пощо нищити маєш себе?

17 Mais ne sois pas non plus impie ni obstiné à l'excès, de peur que tu ne périsses avant le temps.

Не будь несправедливим занадто, і немудрим не будь: пощо маєш померти в неча́сі своїм?

18 Il est bon que tu t'attaches à telle chose, et que tu t'éloignes de telle autre, pour ne point souiller tes mains; car tout vient à ceux qui craignent Dieu.

Добре, щоб ти ухопи́вся за це, але й з того своєї руки не спускай, бо богобоя́зний втече від усього того.

19 La sagesse sera utile au sage plus que dix des plus puissants de la cité.

Мудрість робить мудрого сильнішим за десятьох володарів, що в місті.

20 Car il n'est point sur la terre de juste qui fasse le bien, et ne pèche.

Немає люди́ни праведної на землі, що робила б добро́ й не грішила,

21 Mais ne dépose pas en ton cœur toutes les paroles que dirent les impies, de peur que tu n'entendes ton serviteur te maudire.

тому́ не клади свого серця на всякі слова́, що гово́рять, щоб не чути свого раба, коли він лихосло́вить тебе,

22 Car maintes fois il t'irritera, et il t'affligera de bien des manières; car toi-même aussi tu as maudit les autres.

знає бо серце твоє, що багато разі́в також ти лихосло́вив на інших!

23 J'ai éprouve toutes choses en ma sagesse, et j'ai dit: Je serai sage; et la sagesse s'est éloignée de moi.

Усе́ це я в мудрості ви́пробував, і сказав: „Стану мудрим!“Та дале́ка від мене вона!

24 Elle était plus loin encore qu'auparavant; l'abîme entre nous était profond: qui le sondera?

Дале́ке оте, що було́, і глибо́ке, глибо́ке, — хто зна́йде його?

25 Pour moi, j'ai tourné autour de toutes choses, et j'ai appliqué mon esprit à les apprendre, à les examiner avec soin, à chercher la sagesse et la raison des choses, à connaître la démence de l'impie, et ses agitations et son inquiétude.

Звернувся я серцем своїм, щоб пізна́ти й розві́дати, та шукати премудрість і розум, та щоб пізнати, що безбожність — глупо́та, а нерозум — безу́мство!

26 Et j'ai trouve cette démence, et je la dis plus amère que la mort; de même est la femme que le veneur poursuit comme une proie, tandis que son cœur est un filet, et qu'elle tient des chaînes en sa main. L'homme bon en face du Seigneur fuira loin d'elle, et le pécheur y sera pris.

І знайшов я річ гіршу від смерти — то жінку, бо па́стка вона, її ж серце — тене́та, а руки її — то кайда́ни! Хто добрий у Бога — врято́ваний буде від неї, а грішного схо́пить вона!

27 Voilà ce que j'ai trouvé, dit l'Ecclésiaste, en prenant les choses une à une, pour en découvrir la raison.

Подивися, оце я знайшов, сказав Пропові́дник: рівняймо одне до одно́го, щоб знайти зрозумі́ння!

28 Mon âme l'a cherchée cette raison, et je ne l'ai point trouvée, et j'ai trouvé un homme sur mille; mais parmi toutes les femmes, je n'en ai pas trouvé une seule.

Чого ще шукала душа моя, та не знайшла: я люди́ну знайшов одну з тисячі, але жінки між ними всіма́ не знайшов!

29 Seulement voici ce que j'ai trouvé: Dieu a créé l'homme droit, et les hommes ont cherché une multitude de raisons.

Крім то́го, поглянь, що знайшов я: що праведною вчинив Бог люди́ну, та ви́гадок усяких шукають вони!