2 Chroniques 35

1 Et Josias fit la Pâque du Seigneur son Dieu, et il immola la pâque, le quatorzième jour de la première lune.

І справив Йосія в Єрусалимі Пасху для Господа, і зарізали пасхальне ягня чотирнадцятого дня першого місяця.

2 Et il établit les prêtres dans leurs fonctions, et il les fortifia pour qu'ils servissent dans le temple du Seigneur.

І поставив він священиків на їхні стано́вища, і підбадьо́рував їх на службу Господнього дому.

3 Et il prescrivit aux hommes valides parmi les lévites d'Israël, de se consacrer au Seigneur; ils placèrent donc l'arche sainte dans le temple qu'avait bâti Salomon; puis, le roi dit aux lévites: Vous n'avez plus rien à porter sur vos épaules, maintenant servez le Seigneur votre Dieu et Israël son peuple.

І сказав він Левитам, наста́вникам усього Ізра́їля, посвя́ченим для Господа: „Дайте святого ковчега до храму, що його збудува́в Соломон, син Давидів, цар Ізраїлів. Нема пощо вам носити його на раме́нах, — служіть тепер Господе́ві, вашому Богові, та Його наро́дові, Ізраїлеві.

4 Préparez-vous, par familles paternelles, selon l'ordre de vos services journaliers; conformez-vous aux règlements du roi David, et à l'ordre établi par son fils Salomon.

І приготу́йтеся за родом ваших батьків, за вашими че́ргами, за писа́нням Давида, Ізраїлевого царя, та за писа́нням його сина Соломона.

5 Tenez-vous dans le temple; afin d'y servir par divisions de familles paternelles, pour vos frères les fils du peuple; c'est le privilège de la maison de Lévi.

І станьте в святині за ві́дділами ба́тьківських ро́дів ваших браті́в, синів народу, — а по́діл за ба́тьківськими домами в Левитів.

6 Immolez la pâque et préparez-la pour vos frères, afin d'observer la loi du Seigneur que Moïse a fait connaître.

І заріжте пасха́льне ягня́, й освятіться, і приготу́йте для ваших братів, щоб робити за Господнім словом, даним через Мойсея“.

7 Et Josias, pour que les enfants du peuple fissent la pâque, immola des brebis, des agneaux, des chevreaux, au nombre de trente mille, et trois mille bœufs, tous pris parmi les troupeaux qui lui appartenaient.

І дав Йосі́я для лю́дських синів худоби дрібно́ї, ове́чок та молодих кіз, це все на пасха́льне ягня́ для кожного, хто знахо́дився в Єрусалимі, числом тридцять тисяч, а худоби великої — три тисячі. Це з набу́тку царе́вого.

8 Et ses princes sacrifièrent aussi pour le peuple, les prêtres et les lévites. Helcias, et Zacharie, et Jehiel, princes des prêtres, donnèrent à ceux-ci, pour la pâque, deux mille six cents brebis, agneaux ou chevreaux, et trois cents bœufs.

А його зве́рхники дали́ на жертву для народу, для священиків та для Левитів: Хілкійя, і Захарій, і Єхіїл, старші́ в Божому домі, дали́ священикам на пасха́льні же́ртви дві тисячі й шість сотень худо́би дрібно́ї, а худоби великої — три тисячі.

9 Et Honenias, Banaïas, Samaïas, son frère Nathanaël, Asabias, Jébiel et Jozabad, chefs des lévites, donnèrent à ceux-ci, pour la pâque, cinq mille têtes de menu bétail, et cinq cents bœufs.

А Конанія, і Шемая, і брат його Натанаїл, і Хашавія, і Єіїл, і Йозавад, зверхники Левитів, дали́ для Левитів на пасхальні же́ртви п'ять тисяч худо́би дрібно́ї, а худоби великої — п'ять сотень.

10 Et le service fut régulièrement rétabli; les prêtres se tinrent à leur rang ainsi que les lévites selon leurs divisions, comme l'avait prescrit le roi.

І була́ міцно встано́влена служба, — і стали священики на своїм стано́вищі, а Левити — при своїх че́ргах, за нака́зом царя.

11 Et ils immolèrent la pâque, et les prêtres répandirent de leurs mains le sang des victimes, et les lévites en enlevèrent les peaux;

І різали пасхальне ягня, а священики кропи́ли кров'ю, беручи́ з їхньої руки, а Левити здирали шкуру.

12 Et ils préparèrent les holocaustes qui furent répartis, parmi le peuple, selon leurs divisions, par familles paternelles, pour qu'on les offrît au Seigneur, dès le matin, comme il est écrit au livre de Moïse.

І відділи́ли, що було на цілопа́лення, щоб дати їх за ві́дділами, по ба́тьківських дома́х сина́м народу на прино́шення Господе́ві, як написано в Мойсеєвій книзі. І так зробили й з худобою великою.

13 Et ils rôtirent la pâque à la flamme, selon la loi, et ils firent bouillir les chairs saintes, dans des chaudières d'airain et des marmites, et tout se passa heureusement, et quand les chairs furent bien cuites, ils se hâtèrent de les distribuer aux enfants du peuple.

І пекли пасхальне ягня на огні, за постановою, а святі жертви варили в горшка́х, і в котла́х, і в горня́тах, і швидко не́сли всім синам народу.

14 Ils en préparèrent ensuite pour eux-mêmes et pour les prêtres, car ces derniers restèrent jusqu'à la nuit à offrir les holocaustes, et à brûler les graisses. Les lévites préparèrent donc leur propre repas, et celui de leurs frères les fils d'Aaron.

А потім навари́ли собі та священикам, бо священики, Ааро́нові сини, були зайняті прино́шенням цілопа́лення та ло́ю аж до ночі, то Левити нагото́вили ї́жі собі та священикам, Ааро́новим синам.

15 Pendant ce temps, les chantres-harpistes, fils d'Asaph, étaient à leur poste, selon les règlements de David, d'Asaph, d'Hêman et d'Idithun, prophètes de ce roi, ainsi que les chefs et les gardiens des portes; il ne leur était pas permis de s'éloigner du service et des choses saintes; ce furent donc encore leurs frères les lévites, qui préparèrent leur repas.

А співаки́, Асафові сини, були на своїх місцях за нака́зом Давида, і Асафа, і Гемана, і Єдутуна, царе́вого прозорли́вця, а придве́рні були при кожній брамі, — їм не треба було відхо́дити від своїх робі́т, бо їхні брати́ Левити нагото́вили їм.

16 Ainsi, chaque service du Seigneur, ce jour-là, pour la célébration de la pâque et les offrandes d'holocaustes sur l'autel du Seigneur, se fit régulièrement par les soins du roi Josias.

I була міцно встано́влена вся Господня служба того дня, щоб спра́вити Па́сху й прине́сти цілопа́лення на Господньому же́ртвінику, за нака́зом царя Йосії.

17 Les fils d'Israël qui se trouvèrent à Jérusalem, en ce temps-là, firent aussi la pâque et la fête des azymes, pendant sept jours.

І Ізра́їлеві сини, що знахо́дилися там, справля́ли того ча́су Па́сху та свято Опрі́сноків сім день.

18 Et il n'y avait pas eu en Israël pareille pâque, depuis le temps du prophète Samuel; nul des rois d'Israël n'avait fait la pâque comme la firent, pour le Seigneur, Josias, les prêtres et les lévites, tout Juda, ce qui se trouva là d'Israël, et les habitants de la ville.

І не справля́лася Па́сха, як ця, в Ізраїлі від днів пророка Самуїла, а всі Ізраїлеві царі не справляли такої, як ця Па́сха, що справив Йосія, і священики, і Левити, і ввесь Юда та Ізраїль, що знахо́дився там, та ме́шканці Єрусалиму.

19 Ce fut en la dix-huitième année du règne de Josias, que cette pâque fut célébrée. Or, après tout ce que le roi Josias avait fait dans le temple…

Вісімнадцятого року царюва́ння Йосі́ї справля́лася ця Па́сха.

20 Et le Pharaon Néchao, roi d'Égypte, marcha, sur le fleuve Euphrate, contre le roi des Assyriens, et Josias se porta à sa rencontre.

По всьому цьому, коли Йосі́я пригото́вив дім Божий, прийшов Нехо́, цар єгипетський, щоб воювати в Каркеміші над Ефратом, а Йосія вийшов навпроти нього.

21 Et Néchao lui envoya des messagers, disant: Qu'y a-t-il entré moi et toi, roi de Jérusalem? Je ne suis pas venu aujourd'hui pour te combattre, et Dieu m'a prescrit de me hâter. Fais attention au Dieu qui est avec moi, si tu ne veux que je t'extermine.

І послав той до нього послів, говорячи: „Що́ мені до тебе, ца́рю Юдин? Не проти тебе прихо́джу я сьогодні, але проти дому, що воює зо мною. А Бог наказав мені спіши́ти. Не протився Богові, що зо мною, і нехай Він не знищить тебе!“

22 Mais Josias ne détourna point de lui sa face; il se fortifia pour le combattre, sans tenir compte des paroles de Néchao, dites de la part de Dieu, et il, lui livra une bataille dans la plaine de Mageddo.

Та Йосія не відвернувся від нього, але перебрався, щоб воювати з ним, і не послухався слів Нехо, що були з Божого нака́зу, і прийшов воювати в долині Меґіддо.

23 Là, des archers percèrent le roi Josias, et il dit à ses serviteurs: Emmenez-moi, car je souffre cruellement.

І ви́стрілили стрільці́ на царя Йосію. І сказав цар до своїх рабів: „Відведіть мене, бо я си́льно ра́нений“...

24 Ses serviteurs le descendirent donc de son char, le placèrent sur un autre char qu'il avait, et l'emmenèrent à Jérusalem, où il mourut; il fut enseveli avec ses pères. Et tout Juda et Jérusalem pleurèrent sur Josias,

І перевели́ його його раби з військової колесниці на його другий по́віз, і відве́зли його до Єрусалиму. І помер він, і був похований у гроба́х своїх батьків, а вся Юдея та Єрусалим були в жало́бі по Йосії.

25 Jérémie a fait sur lui une lamentation que tous les chefs et les lemmes des princes ont chantée jusqu'à ce jour; c'est devenu comme une loi en Israël, et elle est écrite au livre des Lamentations.

І Єремія співав жало́бну пісню по Йосії. А всі співаки́ та співа́чки оповіда́ли в жало́бних своїх пісня́х про Йосію, і так є аж до сьогодні, і дали їх за уставу для Ізраїля, і ось вони написані в „Жало́бних Пісня́х“.

26 Et les actions de Josias et son espérance furent conformes à ce qui est écrit en la loi du Seigneur.

А решта діл Йосії та його чесно́ти, за написаним у Господнім Зако́ні,

27 Et ses actes, les premiers et les derniers, sont écrits au livre des Rois d'Israël et de Juda.

і дії його перші та останні, — ото вони описані в Книзі Царів Ізраїлевих та Юдиних.