Proverbes 18

1 L’Homme qui s’isole ne fait que suivre ses caprices: il s’insurge contre tout ce qui est raisonnable.

Примхли́вий шукає сваволі, стає проти всього розумного.

2 Le fou ne veut pas de la raison: il ne demande qu’à mettre à nu son cœur.

Нерозумний не хоче навчатися, а тільки свій ум показати.

3 Le méchant entraîne le mépris à sa suite; la honte accompagne le manque de dignité.

З прихо́дом безбожного й га́ньба приходить, а з легкова́женням — сором.

4 Ce sont des eaux profondes que les paroles d’une bouche humaine, un torrent jaillissant, une source de sagesse.

Слова́ уст люди́ни — глибока вода, джерело премудрости — бризкотли́вий поті́к.

5 Prendre parti pour le méchant, évincer le juste de ses droits, est bien mal agir.

Не добре вважа́ти на обличчя безбожного, щоб праведного повалити на суді.

6 Les lèvres du sot entraînent des disputes, et sa bouche appelle les coups.

Уста́ нерозумного тя́гнуть до сварки, а слова́ його кличуть бійки́.

7 La bouche du sot cause sa ruine, et ses lèvres sont un piège pour sa personne.

Язик нерозумного — загибіль для нього, а уста його — то тене́та на душу його.

8 Les paroles d’un boutefeu sont comme des coups qui retentissent au plus profond des entrailles.

Слова обмо́вника — мов ті присма́ки, і вони сходять у нутро утро́би.

9 Apporter de la négligence dans son travail suffit pour être l’émule d’un artisan de ruines.

Теж недбалий у праці своїй — то брат марнотра́тнику.

10 Le nom du Seigneur est une tour fortifiée: le juste s’y réfugie et est hors d’atteinte.

Господнє Ім'я́ — сильна башта: до неї втече справедливий і буде безпечний.

11 La fortune est une place forte pour le riche, un rempart tutélaire, à ce qu’il s’imagine.

Маєток багатому — місто тверди́нне його, і немов міцний мур ув уяві його.

12 Lorsque s’enfle le cœur de l’homme, sa ruine est proche; l’honneur suit de près l’humilité.

Перед загибіллю серце люди́ни висо́ко несеться, перед славою ж — скромність.

13 Répondre avant d’avoir entendu, c’est une folie et une cause de confusion.

Хто відповідає на слово, ще поки почув, — то глупо́та та сором йому!

14 Un esprit viril sait supporter la maladie; mais un esprit abattu, qui le soutiendra?

Дух дійсного мужа вино́сить терпі́ння своє, а духа приби́того хто піднесе́?

15 Le cœur bien inspiré acquiert la science; l’oreille des sages est avide de savoir.

Серце розумне знання́ набуває, і вухо премудрих шукає знання́.

16 Les cadeaux ouvrent un facile accès à l’homme et le font arriver jusqu’aux grands.

Дару́нок люди́ни виводить із у́тиску, і провадить її до великих людей.

17 Qui parle le premier dans un procès a raison; vienne la partie adverse, on approfondit la cause.

Перший у сварці своїй уважає себе справедливим, але при́йде противник його та й дослі́дить його.

18 Le sort met fin aux disputes et tranche le débat entre les puissants.

Жереб перериває сварки́, та відділює сильних один від одно́го.

19 Un frère infidèle est pire qu’une ville forte, les disputes, que les verrous d’un château-fort.

Розлючений брат протиставиться більше за місто тверди́нне, а сварки́, — немов за́суви за́мку.

20 De l’usage de la parole dépend la nourriture de l’homme; il s’alimente du produit de ses lèvres.

Із плоду уст люди́ни наси́чується її шлунок, вона наси́чується плодом уст своїх.

21 La mort et la vie sont au pouvoir de la langue; ceux qui aiment l’exercer en goûtent les fruits.

Смерть та життя — у владі язика, хто ж кохає його, його плід поїдає.

22 Qui a trouvé une femme distinguée a trouvé le bonheur et a obtenu une faveur de l’Eternel.

Хто жінку чесно́тну знайшов, знайшов той добро́, і милість отримав від Господа.

23 Le pauvre parle en suppliant, le riche répond avec dureté.

Убогий говорить блага́льно, багатий же відповідає зухва́ло.

24 Avoir beaucoup d’amis nuit; mais tel ami est plus attaché qu’un frère.

Є товариші на розбиття́, та є й при́ятель, більше від брата прив'я́заний.