Matthieu 14
1 En ce temps-là, Hérode le Tétrarque apprit ce qui se publiait de Jésus.
Того часу Ірод четверовластник почув чутку про Ісуса,
2 Et il dit à ses serviteurs: " C'est Jean-Baptiste! Il est ressuscité des morts: voilà pourquoi des miracles s'opèrent par lui. "
і рече до слуг своїх: Се Йоан Хреститель; він устав з мертвих, то й чудеса дїють ся від него,
3 Car Hérode ayant fait arrêter Jean, l'avait chargé de chaînes et jeté en prison, à cause d'Hérodiade, femme de son frère Philippe,
Бо Ірод піймав був Йоана, звязав його, і вкинув у темницю за Іродияду, жінку брата свого Филипа.
4 parce que Jean lui disait: " Il ne t'est pas permis de l'avoir pour femme. "
Бо казав йому Иоан: Не годить ся тобі мати її.
5 Volontiers il l'eût fait mourir, mais il craignait le peuple, qui regardait Jean comme un prophète.
І, хотїв його стратити, та опасувась народу; бо мали його за пророка.
6 Or, comme on célébrait le jour de naissance d'Hérode, la fille d'Hérodiade dansa devant les convives et plut à Hérode,
У день же родин Іродових, дочка Іродиядвна танцювала перед ними й догодила Іродові.
7 de sorte qu'il promit avec serment de lui donner tout ce qu'elle demanderait.
За се обіцяв він, клянучись, що дасть їй, чого просити ме.
8 Elle, instruite d'abord par sa mère: " Donne-moi, dit-elle, ici sur un plateau, la tête de Jean-Baptiste. "
Вона ж, наперед навчена від матері: Дай менї, каже, тут на блюдї голову Иоана Хрестителя.
9 Le roi fut contristé; mais à cause de son serment et de ses convives, il commanda qu'on la lui donnât,
І засумів Ірод; однак, задля клятьби й задля тих, що сиділи з ним за столом, звелїв дати.
10 et il envoya décapiter Jean dans sa prison.
І, пославши, стяв Йоана в темниці.
11 Et la tête, apportée sur un plateau, fut donnée à la jeune fille, qui la porta à sa mère.
І принесено голову його на блюдї, й дано дївчинї, вона ж віднесла матері своїй.
12 Les disciples de Jean vinrent prendre le corps et lui donnèrent la sépulture; puis ils allèrent en informer Jésus.
І прийшли ученики його, і взяли тїло, й поховали його, й прийшовши, сповістили Ісуса.
13 Jésus l'ayant appris, partit de là dans une barque et se retira à l'écart, dans un lieu solitaire; mais le peuple le sut, et le suivit à pied des villes voisines.
Почувши про се Ісус, поплив звідтіля човном у пустиню сам один; і почувши народ, піишов слідом за Ним пішки з городів.
14 Quand il débarqua, il vit une grande foule, et il en eut compassion, et il guérit leurs malades.
І, вийшовши Ісус, побачив багато народу, й жалкував над ними, й сцїлив недужих їх.
15 Sur le soir, ses disciples s'approchèrent de lui en disant: " Ce lieu est désert, et déjà l'heure est avancée; renvoyez cette foule, afin qu'ils aillent dans les villages s'acheter des vivres. "
Як же настав вечір, приступили до Него ученики Його, говорячи: Тут пустиня, і час уже минув; відошли народ, нехай іде в села, та накупить харчі собі.
16 Mais Jésus leur dit: " Ils n'ont pas besoin de s'en aller; donnez-leur vous-mêmes à manger. "
Ісус же рече їм: Не треба їм ійти; дайте ви їм їсти.
17 Ils lui répondirent: " Nous n'avons ici que cinq pains et deux poissons. "
Вони ж кажуть Йому: Не маємо тут, як тільки пять хлїбів та дві рибі.
18 " Apportez-les-moi ici, " leur dit-il.
Він же рече: Принесіть менї їх сюди.
19 Après avoir fait asseoir cette multitude sur l'herbe, il prit les cinq pains et les deux poissons, et levant les yeux au ciel, il prononça une bénédiction; puis, rompant les pains, il les donna a ses disciples, et les disciples les donnèrent au peuple.
І звелїв народові посідати на траві, і, взявши пять хлїбів та дві рибі, й поглянувши на небо, поблагословив, і, ламлючи, подавав хлїби ученикам, а ученики людям.
20 Tous mangèrent et furent rassasiés, et l'on emporta douze corbeilles pleines des morceaux qui restaient.
І їли вони всї, й понаїдались; і назбирали окрушин, що позоставались, дванайцять повних кошів.
21 Or, le nombre de ceux qui avaient mangé était environ de cinq mille hommes, sans les femmes et les enfants.
А тих, що їли, було тисяч із пять чоловіка, опріч жінок та дітей.
22 Aussitôt après, Jésus obligea ses disciples à monter dans la barque et à passer avant lui sur le bord opposé du lac, pendant qu'il renverrait la foule.
І примусив зараз Ісус учеників своїх увійти в човен, і плисти поперед Него на той бік, поки Він одпустить народ.
23 Quand il l'eut renvoyée, il monta sur la montagne pour prier à l'écart; et, le soir étant venu, il était là seul.
А відпустивши народ, зійшов на гору самотою молитись; і як настав вечір, був там один.
24 Cependant la barque, déjà au milieu de la mer, était battue par les flots, car le vent était contraire.
Човен же був уже серед моря, і било його филями; бо вітер був противний.
25 A la quatrième veille de la nuit, Jésus alla vers ses disciples, en marchant sur la mer.
У четверту ж сторожу ночи, прийшов до них Ісус, ідучи по морю.
26 Eux, le voyant marcher sur la mer, furent troublés, et dirent: " C'est un fantôme, " et ils poussèrent des cris de frayeur.
І побачивши ученики, що Він іде по морю, стрівожились, кажучи, що се мара, й кричали з переляку.
27 Jésus leur parla aussitôt: " Ayez confiance, dit-il, c'est moi, ne craignez point. "
Ісус же заговорив зараз до них, глаголючи: Спокойте ся: се я: не лякайтесь.
28 Pierre prenant la parole: " Seigneur, dit-il, si c'est vous, ordonnez que j'aille à vous sur les eaux. "
Петр же, озвавшись, каже до Него: Господи, коли се Ти, зведи менї йти то Тебе по водї.
29 Il lui dit: " Viens; " et Pierre étant sorti de la barque marchait sur les eaux pour aller à Jésus.
Він же рече: Іди. І вийшов Петр із човна, й пійшов по водї, щоб ійти до Ісуса.
30 Mais voyant la violence du vent, il eut peur, et comme il commençait à enfoncer, il cria: " Seigneur, sauvez-moi! "
Та, бачивши сильний вітер, злякавсь, і, почавши тонути, кричав, говорячи: Господи, спаси мене.
31 Aussitôt Jésus étendant la main le saisit et lui dit: " Homme de peu de foi, pourquoi as-tu douté? "
Ісус же простяг зараз руку, вхопив його, й рече до него: Маловіре, чого всумнив ся єси?
32 Et lorsqu'ils furent montés dans la barque, le vent s'apaisa.
І як увійшли вони в човен, утих вітер.
33 Alors ceux qui étaient dans la barque, vinrent se prosterner devant lui en disant: " Vous êtes vraiment le Fils de Dieu. "
А ті, що були в човнї, приступивши, поклонились Йому, кажучи: Істино Божий Син єси.
34 Ayant traversé le lac, ils abordèrent à la terre de Génésareth.
І, попливши, прибули вони в землю Генисарецьку.
35 Les gens de l'endroit, l'ayant reconnu, envoyèrent des messagers dans tous les environs, et on lui amena tous les malades.
І дознавши Його тамешні люде, послали по всій тій околиці, і приводили до Него всіх недужих;
36 Et ils le priaient de leur laisser seulement toucher la houppe de son manteau, et tous ceux qui la touchèrent furent guéris.
і благали Його, щоб тільки приторкнутись їм до краю одежі Його; й скільки їх доторкувалось, одужували.
