Luc 22
1 La fête des Azymes, qu'on appelle la Pâque, approchait;
Наближа́лося ж свято Опрі́сноків, що Па́схою зветься.
2 et les Princes des prêtres et les Scribes cherchaient comment ils feraient mourir Jésus; car ils craignaient le peuple.
А первосвященики й книжники стали шукати, я́к би вбити Його, та боялись наро́ду.
3 Or, Satan entra dans Judas, surnommé Iscariote, du nombre des Douze;
Сатана ж увійшов у Юду, зва́ного Іскаріо́т, одно́го з Дванадцятьо́х.
4 et celui-ci alla s'entendre avec les Princes des prêtres et les magistrats, sur la manière de le leur livrer.
І він пішов, і почав умовлятися з первосвящениками та начальниками, я́к він видасть Його.
5 Eux, pleins de joie, promirent de lui donner de l'argent.
Ті ж зраділи, і погодилися дати йому срібнякі́в.
6 Il s'engagea de son côté, et il cherchait une occasion favorable de leur livrer Jésus à l'insu de la foule.
І він обіцяв, і шукав відповідного ча́су, щоб їм видати Його без наро́ду.
7 Arriva le jour des Azymes, où l'on devait immoler la Pâque.
І настав день Опрі́сноків, коли пасху прино́сити в жертву нале́жало.
8 Jésus envoya Pierre et Jean: " Allez, leur dit-il, nous préparer le repas pascal. "
І послав Він Петра та Івана, говорячи: „Підіть, і приготуйте нам пасху, щоб її спожили́ ми“.
9 Ils lui dirent: " Où voulez-vous que nous le préparions? "
А вони запитали Його: „Де́ Ти хочеш, щоб ми приготува́ли?“
10 Il leur répondit: " En entrant dans la ville, vous rencontrerez un homme portant une cruche d'eau; suivez-le dans la maison où il entrera,
А Він їм відказав: „Ось, як бу́дете вхо́дити в місто, стріне вас чоловік, воду несучи у глекові, — ідіть за ним аж до дому, куди він уві́йде.
11 et vous direz au maître de cette maison: Le Maître te fait dire: Où est la salle où je mangerai la Pâque avec mes disciples?
І скажіть до госпо́даря дому: Учитель питає тебе: „Де кімна́та, в якій споживу́ зо Своїми учнями пасху?“
12 Et il vous montrera un grand cénacle meublé: préparez-y ce qu'il faut. "
I він вам покаже велику го́рницю вистелену: там приготуйте“.
13 Ils partirent, et trouvèrent les choses comme il le leur avait dit; et ils préparèrent la Pâque.
І вони відійшли, і знайшли, як Він їм говорив, — і зачали́ там готува́ти пасху.
14 L'heure étant venue, Jésus se mit à table, et les douze Apôtres avec lui;
А коли настав час, сів до сто́лу, і апо́столи з Ним.
15 et il leur dit: " J'ai désiré d'un grand désir de manger cette Pâque avec vous avant de souffrir.
І промовив до них: „Я ду́же бажав спожи́ти цю пасху із вами, перш ніж муки прийму́.
16 Car, je vous le dis, je ne la mangerai plus jusqu'à la Pâque parfaite, célébrée dans le royaume de Dieu. "
Бо кажу́ вам, що вже споживати не буду її, поки спо́вниться в Божому Царстві вона“.
17 Et prenant une coupe, il rendit grâces et dit: " Prenez et partagez entre vous.
Узявши ж чашу, і вчинивши подяку, Він промовив: „Візьміть її, і поділіть між собою.
18 Car, je vous le dis, je ne boirai plus du fruit de la vigne, jusqu'à ce que le royaume de Dieu soit venu. "
Кажу́ ж вам, що віднині не питиму Я від оцього пло́ду виноградного, доки Боже Царство не при́йде“.
19 Puis il prit du pain, et ayant rendu grâces, il le rompit et le leur donna, en disant: " Ceci est mon corps, qui est donné pour vous: faites ceci en mémoire de moi. "
Узявши ж хліб і вчинивши подяку, поламав і дав їм, проказуючи: „Це тіло Моє, що за вас віддається. Це чиніть на спо́мин про Мене!“
20 Il fit de même pour la coupe, après le souper, disant: " Cette coupe est la nouvelle alliance en mon sang, lequel est versé pour vous.
По вече́рі так само ж і чашу, говорячи: „Оця чаша — Нови́й Заповіт у Моїй крові, що за вас проливається.
21 Cependant voici que la main de celui qui me trahit est avec moi à cette table.
Та однак, — за столом ось зо Мною рука Мого зра́дника.
22 Quant au Fils de l'homme, il va selon ce qui a été décrété; mais malheur à l'homme par qui il est trahi! "
Бо Син Лю́дський іде, як призна́чено; але горе тому чоловікові, хто Його видає!“
23 Et les disciples se mirent à se demander les uns aux autres quel était celui d'entre eux qui devait faire cela.
А вони почали́ між собою питати, котри́й з них мав би це вчинити?
24 Il s'éleva aussi parmi eux une dispute, pour savoir lequel d'entre eux devait être estimé le plus grand.
І сталось між ними й змагання, котрий з них уважатися має за більшого.
25 Jésus leur dit: " Les rois des nations dominent sur elles, et ceux qui leur commandent sont appelés Bienfaiteurs.
Він же промовив до них: „Царі народів панують над ними, а ті, що ними володіють, доброчи́нцями звуться.
26 Pour vous, ne faites pas ainsi; mais que le plus grand parmi vous soit comme le dernier, et celui qui gouverne comme celui qui sert.
Але не так ви: хто найбільший між вами, нехай буде, як менший, а начальник — як слуга,
27 Car quel est le plus grand, de celui qui est à table, ou de celui qui sert? N'est-ce pas celui qui est à table? Et moi, cependant, je suis au milieu de vous comme celui qui sert.
Бо хто більший: чи той, хто сидить при столі, чи хто прислуго́вує? Чи не той, хто сидить при столі? А Я серед вас, як слуга.
28 Vous, vous êtes demeurés avec moi dans mes épreuves;
Ви ж оті, що перетривали зо Мною в споку́сах Моїх,
29 et moi, je vous prépare un royaume, comme mon Père me l'a préparé,
і Я вам запові́тую Царство, як Отець Мій Мені заповів,
30 afin que vous mangiez et buviez à ma table dans mon royaume, et que vous soyez assis sur des trônes, pour juger les douze tribus d'Israël. "
щоб ви в Царстві Моїм споживали й пили за столом Моїм, і щоб ви на престолах засіли судити дванадцять племе́н Ізраїлевих“.
31 Et le Seigneur dit: " Simon, Simon, voici que Satan vous a réclamés pour vous cribler comme le froment;
І промовив Господь: „Си́моне, Си́моне, — ось сатана жадав вас, щоб вас пересі́яти, мов ту пшеницю.
32 mais j'ai prié pour toi, afin que ta foi ne défaille point; et toi, quand tu seras converti, affermis tes frères. —
Я ж молився за тебе, щоб не зме́ншилась віра твоя; ти ж колись, як наве́рнешся, зміцни браттю свою!“
33 Seigneur, lui dit Pierre, je suis prêt à aller avec vous et en prison et à la mort. "
А той відказав Йому: „Господи, я з Тобою готовий іти до в'язниці й на смерть!“
34 Jésus lui répondit: " Je te le dis, Pierre, le coq ne chantera pas aujourd'hui, que tu n'aies nié trois fois de me connaître. "
Він же прорік: „Говорю́ тобі, Петре, — півень не заспіває сьогодні, як ти тричі зречешся, що не знаєш Мене“...
35 Il dit encore à ses disciples: " Quand je vous ai envoyés sans bourse, ni sac, ni chaussures, avez-vous manqué de quelque chose? —
І Він їм сказав: „Як Я вас посилав без кали́тки, і без торби, і без санда́ль, — чи вам бракувало чого?“Вони ж відказали: „Нічо́го“.
36 De rien, " lui dirent-ils. Il ajouta: " Mais maintenant, que celui qui a une bourse la prenne, et de même celui qui a un sac; et que celui qui n'a point d'épée vende son manteau, et en achète une.
„А тепер — каже їм — хто має калитку, нехай ві́зьме, теж і торбу; хто ж не має, нехай продасть одіж свою та й купить меча.
37 Car, je vous le dis, il faut encore que cette parole de l'Écriture s'accomplisse en moi: Il a été mis au rang des malfaiteurs. En effet, ce qui me concerne touche à sa fin. "
Говорю бо Я вам, що ви́конатися на Мені має й це ось написане: „До злочинців Його зарахо́вано“. Бо те, що про Мене, вико́нується“.
38 Ils lui dirent: " Seigneur, il y a ici deux épées. " Il leur répondit: " C'est assez. "
І сказали вони: „Господи, ось тут два мечі“. А Він їм відказав: „До́сить!“
39 Etant sorti, il s'en alla, selon sa coutume, vers le mont des Oliviers, et ses disciples le suivirent.
І Він вийшов, і пішов за звича́єм на го́ру Оливну. А за Ним пішли учні Його.
40 Lorsqu'il fut arrivé dans ce lieu, il leur dit: " Priez, afin de ne point tomber en tentation. "
А прийшовши на місце, сказав їм: „Моліться, щоб не впасти в спокусу“.
41 Puis il s'éloigna d'eux à la distance d'un jet de pierre; et s'étant mis à genoux, il priait,
А Він Сам, відійшовши від них, як докинути ка́менем, на коліна припав та й молився,
42 disant: " Père, si vous voulez, éloignez de moi ce calice! Cependant que ce ne soit pas ma volonté, mais la vôtre qui se fasse. "
благаючи: „Отче, як волієш, — пронеси́ мимо Мене цю чашу! Та проте — не Моя, а Твоя нехай станеться воля!“
43 Alors lui apparut du ciel un ange qui le fortifiait.
І Ангол із неба з'явився до Нього, — і додавав Йому сили.
44 Et se trouvant en agonie, il priait plus instamment, et sa sueur devint comme des gouttes de sang découlant jusqu'à terre.
А як був у смерте́льній тривозі, ще пильніш Він молився. І піт Його став, немов каплі крови, що спливали на землю.
45 Après avoir prié, il se leva et vint vers les disciples, qu'il trouva endormis de tristesse.
І, підвівшись з молитви, Він до учнів прийшов, і знайшов їх, що спали з журби́.
46 Et il leur dit: " Pourquoi dormez-vous? Levez-vous et priez, afin de ne point entrer en tentation. "
І промовив до них: „Чого́ ви спите? Уставайте й моліться, щоб не впасти в спокусу!
47 Comme il parlait encore, voici qu'une troupe de gens parut; celui qu'on appelait Judas, l'un des Douze, marchait en tête. Il s'approcha de Jésus pour le baiser.
І, коли Він іще говорив, ось наро́д з'явився, і один із Дванадцятьо́х, що Юдою зветься, ішов перед ними. І він підійшов до Ісуса, щоб поцілувати Його. [Бо він знака їм дав був: кого я поцілую, то Він!“].
48 Et Jésus lui dit: " Judas, tu livres le Fils de l'homme par un baiser! "
Ісус же промовив до нього: „Чи оце поцілу́нком ти, Юдо, видаєш Сина Лю́дського?“
49 Ceux qui étaient avec Jésus, voyant ce qui allait arriver, lui dirent: " Seigneur, si nous frappions de l'épée? "
А ті, що були́ з Ним, як побачили, що́ має статись, сказали Йому: „Господи, — чи мече́м нам не вдарити?“
50 Et l'un d'eux frappa le serviteur du grand prêtre, et lui emporta l'oreille droite.
І, один із них рубону́в раба первосвященикового, — та й відтяв праве вухо йому́.
51 Mais Jésus dit: " Restez-en là. " Et, ayant touché l'oreille de cet homme, il le guérit.
Та Ісус відізвався й сказав: „Лишіть, — уже до́сить!“І, доторкнувшись до вуха його, у здоро́вив його.
52 Puis, s'adressant aux Princes des prêtres, aux officiers du temple et aux Anciens qui étaient venus pour le prendre, il leur dit: " Vous êtes venus comme après un brigand, avec des épées et des bâtons.
А до первосвящеників і вла́ди сторожі храму та старших, що прийшли проти Нього, промовив Ісус: „Немов на розбійника вийшли з меча́ми та ки́ями.
53 J'étais tous les jours avec vous dans le temple, et vous n'avez mis pas la main sur moi. Mais voici votre heure et la puissance des ténèbres. "
Як щоденно Я з вами у храмі бував, не підне́сли на Мене ви рук. Та це ваша година тепер, і влада те́мряви“.
54 S'étant saisis de lui, ils l'emmenèrent et le conduisirent dans la maison du grand prêtre; Pierre suivait de loin.
А схопи́вши Його, повели́ й привели́ у дім первосвященика. Петро ж зда́лека йшов слідкома́.
55 Ayant allumé du feu au milieu de la cour, ils s'assirent autour, et Pierre s'assit parmi eux.
Як розклали ж огонь серед дво́ру, і вкупі сиділи, сидів і Петро поміж ними.
56 Une servante, qui le vit assis devant le feu, l'ayant regardé fixement, dit: " Cet homme était aussi avec lui. "
А служни́ця одна його вгледіла, як сидів коло світла, і, придивившись до нього, сказала: „І цей був із Ним!“
57 Mais Pierre renia Jésus, en disant: " Femme, je ne le connais point. "
І відрікся від Нього він, тве́рдячи: „Не знаю я, жінко, Його!“
58 Peu après, un autre l'ayant vu, dit: " Tu es aussi de ces gens-là. " Pierre répondit: " Mon ami, je n'en suis point. "
Незаба́ром же другий побачив його та й сказав: „І ти від отих“. А Петро відказав: „Ні, чоловіче!“
59 Une heure s'était écoulée, lorsqu'un autre se mit à dire avec assurance: " Certainement cet homme était aussi avec lui, car il est de la Galilée. "
І як ча́су минуло з годину, хтось інший твердив і казав: „Поправді, — і цей був із Ним, бо він галіле́янин“.
60 Pierre répondit: " Mon ami, je ne sais ce que tu veux dire. " Et aussitôt, comme il parlait encore, le coq chanta.
А Петро відказав: „Чоловіче, — не відаю, про що́ ти говориш“... І зараз, як іще говорив він, півень заспівав.
61 Et le Seigneur, s'étant retourné, regarda Pierre, et Pierre se souvint de la parole que le Seigneur lui avait dite: " Avant que le coq chante, tu me renieras trois fois. "
І Господь обернувся й подививсь на Петра. А Петро згадав слово Господнє, як сказав Він йому: „Перше, ніж заспіває півень, — відречешся ти тричі від Мене“.
62 Et étant sorti de la maison, Pierre pleura amèrement.
І, вийшовши звідти, він гірко заплакав!
63 Or, ceux qui tenaient Jésus se moquaient de lui et le frappaient.
А люди, які ув'язни́ли Ісуса, знуща́лися з Нього та били.
64 Ils lui bandèrent les yeux, et, le frappant au visage, ils l'interrogeaient, disant: " Devine qui t'a frappé. "
І, закривши Його, вони били Його по обличчі, і питали Його, приговорюючи: „Пророкуй, хто́ то вдарив Тебе?“
65 Et ils proféraient contre lui beaucoup d'autres injures.
І багато інших богознева́г говорили на Нього вони...
66 Dès qu'il fit jour, les Anciens du peuple, les Princes des prêtres et les Scribes se réunirent, et amenèrent Jésus dans leur assemblée. Ils dirent: " Si tu es le Christ, dis-le-nous. "
А коли настав день, то зібралися старші наро́ду, первосвященики й книжники, і повели́ Його в синедріо́н свій,
67 Il leur répondit: " Si je vous le dis, vous ne le croirez pas;
і казали: „Коли Ти Христос, скажи нам“. А Він їм відповів: „Коли Я вам скажу́, — не повірите ви.
68 et si je vous interroge, vous ne me répondrez pas et ne me relâcherez pas.
А коли й поспитаю вас Я, — не дасте Мені відповіді.
69 Désormais le Fils de l'homme sera assis à la droite de la puissance de Dieu. "
Незаба́ром Син Лю́дський сидітиме по прави́ці сили Божої!“
70 Alors ils dirent tous: " Tu es donc le Fils de Dieu? " Il leur répondit: " Vous le dites, je le suis. "
Тоді всі запитали: „То Ти Божий Син?“А Він їм відповів: „Самі кажете ви, що то Я“.
71 Et ils dirent: " Qu'avons-nous encore besoin de témoignage? Nous l'avons nous-mêmes entendu de sa bouche. "
А вони відказали: „На́що потрібні ще свідки для нас? Бо ми чули самі з Його уст!“
