Luc 17
1 Il dit aux disciples: « Il est impossible qu'il n'y ait pas d'occasions de chute, mais malheur à celui par qui elles arrivent!
І сказав Він до учнів Своїх: „Неможливо, щоб спокуси не мали прийти; але горе тому́, через кого приходять вони!
2 Il vaudrait mieux pour lui qu'on lui suspende au cou une meule de moulin et qu'on le jette à la mer, plutôt que de faire trébucher l'un de ces petits.
Краще б такому було́, коли б жо́рно млино́ве на шию йому почепити та й кинути в море, аніж щоб спокусив він одно́го з мали́х цих!
3 Prends garde. Si ton frère pèche contre toi, reprends-le. S'il se repent, pardonne-lui.
Уважайте на себе! Коли провини́ться твій брат, докори́ йому, а коли він покається, то вибач йому.
4 S'il a péché contre toi sept fois dans la journée, et que sept fois il revienne en disant: « Je me repens », tu lui pardonneras. »
І хоча б сім раз денно він провинивсь проти тебе, і сім раз звернувся до тебе, говорячи: „Каюся“, — вибач йому́!“
5 Les apôtres dirent au Seigneur: « Augmente notre foi. »
І сказали апо́столи Господу: „Дода́й Ти нам віри!“
6 Le Seigneur dit: « Si vous aviez de la foi comme un grain de sénevé, vous diriez à ce sycomore: « Déracine-toi et plante-toi dans la mer », et il vous obéirait.
А Господь відказав: „Коли б мали ви віру, хоч як зе́рно гірчи́чне, і сказали шовко́виці цій: „Ви́рвися з коренем і посадися до моря“, — то й послухала б вас!
7 Mais qui parmi vous, ayant un serviteur qui laboure ou qui garde des moutons, lui dira, quand il reviendra des champs: « Viens immédiatement te mettre à table »?
Хто ж із вас, мавши раба, що оре́ чи пасе, скаже йому, як він ве́рнеться з поля: „Негайно йди та сідай до столу“?
8 Ne lui dira-t-il pas plutôt: « Prépare mon repas, habille-toi correctement, et sers-moi pendant que je mange et que je bois. Ensuite, tu mangeras et tu boiras »?
Але чи ж не скаже йому: „Приготуй що вече́ряти, і підпережись, і мені прислуго́вуй, аж поки я їстиму й питиму, а пото́му ти сам будеш їсти та пити“?
9 Remercie-t-il ce serviteur parce qu'il a fait ce qui lui a été ordonné? Je ne le pense pas.
Чи ж він дякує тому рабові, що наказане виконав?
10 De même, vous aussi, quand vous aurez fait tout ce qui vous a été commandé, dites: « Nous sommes des serviteurs indignes. Nous avons fait notre devoir. »
Так і ви, коли зробите все вам нака́зане, то кажіть: „Ми — нікчемні раби, бо зробили лиш те, що повинні зробити були́!“
11 Comme il se rendait à Jérusalem, il passait par les frontières de la Samarie et de la Galilée.
І сталось, коли Він ішов до Єрусалиму, то прохо́див поміж Самарі́єю та Галілеєю.
12 Comme il entrait dans un village, dix hommes lépreux, qui se tenaient à l'écart, vinrent à sa rencontre.
І, коли вхо́див до одно́го села, перестріли Його десять мужів, слаби́х на проказу, що стали здалека.
13 Ils élevèrent la voix et dirent: « Jésus, Maître, aie pitié de nous! »
І голос піднесли вони та й казали: „Ісусе, Наставнику, — змилуйсь над нами!“
14 Quand il les vit, il leur dit: « Allez vous montrer aux prêtres. » Comme ils allaient, ils furent purifiés.
І, побачивши їх, Він промовив до них: „Підіть і покажіться священикам!“І сталось, коли вони йшли, то очи́стились.
15 L'un d'eux, voyant qu'il était guéri, revint sur ses pas en glorifiant Dieu d'une voix forte.
Один же з них, як побачив, що видужав, то верну́вся, і почав гучни́м голосом сла́вити Бога.
16 Il tomba sur sa face aux pieds de Jésus et lui rendit grâces; c'était un Samaritain.
І припав він обличчям до ніг Його, складаючи дяку Йому. А то самаряни́н був...
17 Jésus répondit: « Les dix n'ont-ils pas été purifiés? Mais où sont les neuf autres?
Ісус же промовив у відповідь: „Чи не десять очи́стилось, — а дев'ять же де́?
18 N'a-t-on pas trouvé d'autres qui soient revenus pour rendre gloire à Dieu, si ce n'est cet étranger? »
Чому́ не вернулись вони хвалу́ Богові віддати, крім цього́ чужинця?“
19 Alors il lui dit: « Lève-toi, et va-t'en. Ta foi t'a guéri. »
І сказав Він йому: „Підведися й іди: твоя віра спасла тебе!“
20 Les pharisiens lui ayant demandé quand viendrait le Royaume de Dieu, il leur répondit: « Le Royaume de Dieu ne vient pas en observateur;
А як фарисеї спитали Його, коли Царство Боже при́йде, то Він їм відповів і сказав: „Царство Боже не при́йде помітно,
21 on ne dira pas non plus: « Regardez, ici! » ou « Regardez, là! » car voici, le Royaume de Dieu est en vous. »
і не скажуть: „Ось тут“, або: „Там“. Бо Боже Царство всере́дині вас!“
22 Il dit aux disciples: « Les jours viendront où vous désirerez voir l'un des jours du Fils de l'homme, et vous ne le verrez pas.
І сказав Він до учнів: „Прийдуть дні, коли побажаєте бачити один з днів Сина Лю́дського, — та не побачите.
23 On vous dira: « Regarde, ici! » ou « Regarde, là! ». Ne vous éloignez pas et ne les suivez pas,
І скажуть до вас: „Ось тут“, чи: „Ось там“, — не йдіть, і за ним не біжіть!
24 car, de même que l'éclair, lorsqu'il part d'une partie du ciel, brille vers une autre partie du ciel, ainsi en sera-t-il du Fils de l'homme en son jour.
Бо як бли́скавка, бли́снувши, світить із о́дного кра́ю під небом до другого кра́ю під небом, так буде Свого дня й Син Лю́дський.
25 Mais il faut d'abord qu'il souffre beaucoup et qu'il soit rejeté par cette génération.
А перше належить багато страждати Йому, і відцурається рід цей від Нього.
26 Comme il en fut du temps de Noé, il en sera de même du temps du Fils de l'homme.
І, як було за днів Но́євих, то буде так само й за днів Сина Лю́дського:
27 Ils mangeaient, ils buvaient, ils se mariaient et ils étaient fiancés, jusqu'au jour où Noé entra dans la barque, et où le déluge vint et les détruisit tous.
їли, пили, женилися, заміж вихо́дили, аж до того дня, коли „Ной увійшов до ковче́гу“; прийшов же потоп, — і всіх вигубив.
28 Il en fut de même du temps de Lot: ils mangeaient, ils buvaient, ils achetaient, ils vendaient, ils plantaient, ils bâtissaient;
Так само, як було за днів Ло́тових: їли, пили, купували, продавали, садили, будували;
29 mais le jour où Lot sortit de Sodome, il tomba du ciel une pluie de feu et de soufre qui les fit tous périr.
того ж дня, як Лот вийшов із Содо́му, — огонь із сіркою з неба лину́в, і всіх погубив.
30 Il en sera de même le jour où le Fils de l'homme sera révélé.
Так буде й того дня, як Син Лю́дський з'я́виться!
31 En ce jour-là, celui qui sera sur le toit et qui aura ses biens dans la maison, qu'il ne descende pas pour les emporter. De même, que celui qui sera dans les champs ne se retourne pas.
Хто буде того дня на домі, а речі його будуть у домі, нехай їх забрати не зла́зить. Хто ж на полі, так само нехай назад не верта́ється, —
32 Souvenez-vous de la femme de Lot!
пам'ятайте про Ло́тову дружи́ну!
33 Celui qui cherche à sauver sa vie la perd, mais celui qui perd sa vie la conserve.
Хто дба́тиме зберегти свою душу, — той погубить її, а коли хто погубить, — той оживить її.
34 Je vous le dis, en cette nuit-là, il y aura deux personnes dans un même lit. L'une sera prise et l'autre laissée.
Кажу вам: удвох будуть ночі тієї на о́дному ліжкові: один ві́зьметься, а другий поли́шиться.
35 Il y aura deux personnes qui moudront du grain ensemble. L'une sera prise et l'autre laissée ».
Дві моло́тимуть ра́зом, — одна ві́зьметься, а друга полишиться.
Двоє будуть на полі, — один ві́зьметься, а другий полишиться!“
37 Eux, répondant, lui demandèrent: « Où, Seigneur? » Il leur dit: « Là où est le corps, là aussi les vautours seront rassemblés. »
І казали вони Йому в відповідь: „Де, Господи?“А Він відказав їм: „Де труп, там зберуться й орли“.
